донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
13.07.2016 справа №913/121/15
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_5 - за довіреністю
від відповідача:ОСОБА_6 - за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» м.Київ
на рішення господарського суду Луганської області
від31.05.2016р.
по справі№913/121/15 (суддя Якушенко Р.Є.)
за позовом:Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» м.Київ
до відповідача:Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» м.Сєвєродонецьк, Луганська область
простягнення 12 134 490,58грн.
Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» м.Київ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» м.Сєвєродонецьк, Луганська область 12 134 490,58грн., з яких: - 8 905 824 грн. 28 коп. - заборгованість за договором № НОМЕР_1 від 16.04.2014р. на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу; - 1 103 346 грн. 23 коп. - пеня за період прострочення з 21.01.2015р. по 23.04.2015р.; - 623 407 грн. 70 коп. - штраф у розмірі 7 %; - 68 074 грн. 66 коп. - 3% річних за період прострочення з 21.01.2015р. по 23.04.2015р.; - 1 433 837 грн. 71 коп. - інфляційні втрати за період прострочення з лютого 2015 року по березень 2015 року.
Рішенням господарського суду Луганської області від 31.05.2016р. у справі №913/121/15 у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» м.Сєвєродонецьк Луганської області про стягнення 12 134 490 грн. 58 коп. відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в повному обсязі, прийняти нове рішення та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
Також, на думку апелянта, відповідач не міг отримати в січні 2013 року від ЗАТ «Укргаз-Енерго» 132 527,147тис.куб.м. природного газу, оскільки при розгляді іншої справи №913/2236/13 суди, зазначаючи про наявність у ЗАТ «Укргаз-Енерго» ресурсів природного газу, необхідних для передачі відповідачу в січні 2013 року в обсязі 132 527,147тис.куб.м., посилались саме на рішення господарського суду м. Києва від 27.09.2012р. у справі №5011-74/9393-2012, яке, на момент прийняття оскаржуваного рішення було скасовано, а рішенням суду І-ої інстанції від 07.07.2015р. в задоволенні позову було взагалі відмовлено. Отже, необхідних ресурсів природного газу для передачі відповідачу в січні 2013 року у ЗАТ «Укргаз-Енерго» не було.
Також, скаржник посилається на те, що доказів щодо виділення іншим постачальником 132 527,147тис.куб.м. природного газу для відповідача в січні 2013 року в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані.
Представник позивача у судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача у судове засідання прибув, надав відзив, заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.
16.04.2015р. між Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» (Виконавець), що здійснює діяльність на підставі ліцензії НКРЕ на зберігання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ, серія АЕ №194512 та Приватним акціонерним товариством «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (Замовник) укладено договір на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу №1404000174, за умовами якого виконавець зобов'язується протягом строку, визначеного договором, зберігати в підземному сховищі газу (далі - ПСГ) природний газ (далі - газ), у тому числі страховий запас газу, переданий йому Замовником, та повернути відповідачу, як замовнику, газ у кількості, визначеній у договорі, а відповідач зобов'язався внести плату за послуги із зберігання (закачуванню, зберіганню, відбору) у встановлені договором строки.
У пункті 2.1 договору сторони встановили, що відповідач передає позивачу газ на зберігання, у тому числі страховий запас газу, у таких обсягах: 2 000 000,000тис.куб.м. - обсяг газу відповідача, що планується закачати в ПГС у поточному сезоні зберігання (період з 16 квітня 2014 року по 15 квітня 2015 року); 1 200 000,000 тис.куб.м. - обсяг газу в ПСГ, на який відповідач планує набути право власності в ПСГ; а також обсяг газу відповідача, що залишається в ПСГ з минулого сезону зберігання.
Невикористану частину (залишок) обсягу газу відповідача на кінець минулого сезону зберігання (період з 16 квітня 2013 року по 15 квітня 2014 року), останній залишає його в ПСГ позивача на зберігання в поточному сезоні зберігання, що оформлюється сторонами відповідно до пункту 2.15 договору.
Згідно з пунктом 2.2 договору, із зазначених у пункті 2.1 договору обсягів газу страховий запас складає 0,0 (нуль) тис.куб.м.
У пункті 2.3 договору сторони передбачили, що при прийнятті газу відповідача відповідно до договору на зберігання та/або створення страхового запасу газу позивач не набуває право власності на прийнятий газ відповідача. Позивач не має права здійснювати відбір газу, переданого відповідачем на зберігання та/або створення страхового запасу відповідно до договору, без письмової згоди відповідача, крім випадків, передбачених у пункті 2.4 договору.
Позивач має право відбирати страховий запас газу із ПСГ та передавати його відповідачу без письмового погодження відповідачем у разі використання споживачами відповідача газу в обсягах, які перевищують установлені договорами на постачання газу із відповідачем та /або виникнення дефіциту природного газу у відповідача при здійсненні постачання природного газу (пункт 2.4 договору).
Відповідно до пункту 2.5 договору закачування газу до ПСГ, у тому числі страхового запасу газу, здійснюється в період закачування газу в ПСГ, як правило, з 16 квітня 2014 року по 15 жовтня 2014 року.
У пункті 2.6 договору сторони встановили, що строк зберігання газу відповідача в поточному сезоні зберігання газу за договором визначається з дати початку закачування газу в ПСГ або передачі газу на зберігання позивачу до закінчення періоду відбору, але не пізніше 15 квітня 2015 року.
Згідно пункту 2.12 договору обсяг газу, що передається сторонами при його закачуванні або відборі в/із ПСГ, у відповідному місяці оформлюється актом приймання - передачі газу. Акти приймання - передачі газу підписуються сторонами та скріплюються печатками сторін до 15-го числа місяця, наступного за звітним. В актах приймання - передачі газу вказується обсяг газу, у тому числі страхового запасу газу, закачаний або відібраний в/із ПСГ. Акти приймання - передачі газу є підставою для проведення розрахунків відповідача із позивачем.
У випадку купівлі/продажу відповідачем газу в ПСГ, відповідач зобов'язується скласти акт приймання - передачі газу з продавцем/покупцем та протягом 10-ти днів з дати складання погодити цей акт з позивачем (пункт 2.13 договору).
Пунктом 2.15 договору встановлено, що невикористану частину (залишок) обсягу газу відповідача, що залишилась на кінець минулого сезону зберігання (15 квітня 2014 року) в ПСГ, останній залишає в ПСГ позивача на зберігання в поточному сезоні. Відповідач і позивач протягом 10-ти днів з дати укладання договору оформлюють акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ. Відповідач зобов'язується оплатити частину вартості послуг із зберігання в ПСГ обсягу залишку газу в поточному сезоні з пунктом 4.3 договору.
Тарифи визначені сторонами у розділі 3 договору, а порядок розрахунків - у розділі 4.
Згідно з пунктом 4.3 договору відповідач зобов'язався протягом 15-ти днів з дати укладання договору сплатити позивачу частину вартості послуг із зберігання газу, що залишився на подальше зберігання в ПСГ після закінчення минулого сезону зберігання, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.
Послуги з відбору газу, що залишився на подальше зберігання в ПСГ після закінчення минулого сезону зберігання, сплачуються відповідачем у порядку, зазначеному в пункті 4.2 договору.
Відповідно до пункту 4.4 договору відповідач зобов'язується до 20 травня 2015 року сплатити позивачу частину вартості послуг із зберігання газу, що залишився в ПСГ на дату закінчення періоду відбору газу - 15 квітня 2015 року, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.
Відповідно до розділу 9 Договору договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині зберігання газу до 15 квітня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за надані виконавцем послуги - до повного виконання замовником своїх зобов'язань.
Правовідносини щодо надання послуг по зберіганню (закачуванню, зберіганню, відбору) природного газу врегульовані нормами Законів України «Про засади функціонування ринку природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про нафту і газ», постанови Кабінету Міністрів України» № 1729 від 27.12.2001р. «Про забезпечення споживачів природним газом», постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 420 від 19.04.2012р. «Про затвердження Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України» (далі - Порядок доступу та приєднання до ЄГТСУ), постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 8 від 13.01.2010 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із зберігання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ» (далі - Ліцензійні умови).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у січні 2013 року з Єдиної газотранспортної системи України (далі - ЄГТСУ) було відібрано 149 940,006тис.куб.м. природного газу, що підтверджується Переліком споживачів, які отримували природний газ безпосередньо з магістральних газопроводів філії позивача - УМГ «Донбастрансгаз» у січні 2013 року та актом прийому - передачі послуг з транспортування природного газу від 31.01.2013р.
Із спожитих відповідачем 149 940,006 тис.куб.м. природного газу, 17 412,859 тис.куб.м. були отримані від Ostchem Holding Limited, про що свідчить акт приймання - передачі природного газу згідно Контракту купівлі - продажу природного газу № 11/1002 від 10.03.2011р. за наслідками поставки в січні 2013 року, підписаний та скріплений печатками Ostchem Holding Limited, відповідача та позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки у відповідача наявний негативний дисбаланс внаслідок споживання відповідачем в січні 2013 року 132 527,147 тис.куб.м. природного газу без постачання таких обсягів будь - яким постачальником відповідно до балансу надходження та розподілу природного газу по Україні на січень 2013 року, тому для його покриття пропонував відповідачу підписати відповідні акти приймання - передачі природного газу при відборі з ПСГ за січень 2013 року в обсязі 132 527,147 тис.куб.м. природного газу.
За ствердженням позивача, відповідач зобов'язаний був оплатити вартість послуг по відбору газу з ПСГ в грудні 2014 року для покриття негативного дисбалансу відповідача за січень 2013 року в розмірі 8 905 824 грн. 28 коп. - до 20-го січня 2015 року.
Проте, оскільки відповідач вартість послуг по відбору газу з ПСГ в грудні 2014 року для покриття його негативного дисбалансу за січень 2013 року в розмірі 8 905 824грн. 28коп. не оплатив, чим порушив умови пункту 4.2 Договору на зберігання природного газу від 16.04.2015р. № НОМЕР_1 та пункту 2.9.2.3 Порядку доступу та приєднання до ЄГТСУ, тому позивач звернувся з зазначеним позовом.
Як вбачається з п.2.1. Договору відповідач передає позивачу газ на зберігання, у тому числі страховий запас газу, у таких обсягах: 2 000 000,000тис.куб.м. - обсяг газу відповідача, що планується закачати в ПГС у поточному сезоні зберігання (період з 16 квітня 2014 року по 15 квітня 2015 року); 1 200 000,000 тис.куб.м. - обсяг газу в ПСГ, на який відповідач планує набути право власності в ПСГ; а також обсяг газу відповідача, що залишається в ПСГ з минулого сезону зберігання.
Рішенням господарського суду м. Києва від 03.12.2015р. у справі №910/10186/15 судом зроблений висновок про те, що твердження Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» спростовуються п. 2.1. Договору від 15.04.2013р., в якому сторони визначили обсяг газу Публічного акціонерного товариства «Азот», який залишився в ПСГ з минулого сезону зберігання - 467 052,208тис.куб.м.
Тобто, відповідач станом на дату підписання договору №1304006848 - 15.04.2013 визнав, що у позивача наявний залишок природного газу за попередній період (в тому числі, з урахуванням відбору природного газу у січні 2013 року) у обсязі 467 052,208 тис. куб. м.
Відповідно до п. 5.1. Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженого постановою Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №420 від 19.04.2012 року, зберігання газу здійснюється на підставі договору на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу. Пунктом 5.8. вищевказаного Порядку визначено, що порядок приймання-передачі газу при відборі із ПСГ визначається договором на зберігання (закачування, зберігання, відбір).
Пунктом 2.4. Договору № НОМЕР_1 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 16.04.2014 року (який був чинний на момент вчинення оспорюваного правочину) Виконавець-Відповідач має право без письмового погодження Замовником відбирати страховий запас газу із ПСГ та передавати його Замовнику.
Тобто сторони в зазначеному договорі взаємно погодили, що Відповідач в односторонньому порядку має право відбирати газ із ПСГ лише із страхового запасу Позивача.
Відповідно до приписів 4.2 статті 21 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" газотранспортне підприємство зобов'язане забезпечувати відбір природного газу, у тому числі страхового запасу природного газу, відповідно до укладених договорів.
Разом з тим страховий запас газу за договором зберігання №1404000174 не передавався, що підтверджується умовами п. 2.2 Договору від 16.04.2014р. із зазначених у пункті 2.1 Договору обсягів газу страховий запас складає 0,0 (нуль) тис.куб.м.
Обсяг природного газу, який погодив Відповідач як залишок з минулого сезону зберігання, становить 467 052,208 тис.куб.м. Закачування та відбір обсягів природного газу за вищевказаний період підтверджується наданими актами, копії яких є в матеріалах справи. Так, станом на 01.03.2015 року на обліку ПАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» має перебувати 641 381,830 тис.куб.м. природного газу.
Під час розгляду даної справи господарським судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2015р. у справі № 910/10186/15 задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», відповідача за справою, що розглядається, до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», позивача у даній справі, та визнано недійсним правочин про відбір в односторонньому порядку Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» природного газу ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» в обсязі 132 527,147 тис.куб.м, оформлений актом приймання - передачі природного газу при відборі з ПСГ № 163/02-14 від 25.12.2014р.
Зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» поновити в обліку в підземному сховищі газу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» природний газ Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» в об'ємі 132 527,147 тис.куб.м.
Рішення мотивоване в тому числі тим, що Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», станом на дату підписання договору №1304006848 - 15.04.2013р., визнав, що у Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» наявний залишок природного газу за попередній період (в тому числі, з урахуванням відбору природного газу у січні 2013р.) у обсязі 467 052,208 тис.куб.м, отже, суд дійшов висновку, що Приватним акціонерним товариством «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» підтверджено наявність у нього залишку природного газу в ПСГ з минулого сезону зберігання (період з 16.04.2012р. по 15.04.2013р.) у розмірі 467 052 208тис.куб.м.
Приймаючи до уваги, що даний односторонній правочин вчинений всупереч положенням Договору від 16.04.2014р. та Порядку доступу та приєднання до Єдиної газотранспортної системи України, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 19.04.2012р. № 420, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовної вимоги Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» щодо визнання його недійсним.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2016р. у справі №910/10186/15 рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2015р. залишено без змін.
Крім того, рішенням господарського суду Луганської області від 21.11.2013р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2014р. у справі №913/2236/13 визначено, що Приватним акціонерним товариством «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» фактично отримано природний газ у січні 2013 року на підставі договору купівлі-продажу природного газу №41-х-13 від 28.12.2012р. та акту приймання-передачі за січень 2013р., де постачальником зазначено 3-тю особу - Закрите акціонерне товариство «Укргаз-Енерго» м. Київ.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Крім того, у судовому засіданні представник відповідача підтвердила, що рішення господарського суду міста Києва від 03.12.2015р. у справі № 910/10186/15 вступило в законну силу, не переглянуто в порядку ст.ст. 112-114 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, оскільки рішенням господарського суду м. Києва від 03.12.2015р. у справі № 910/10186/15 визнано недійсним правочин про відбір в односторонньому порядку Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» природного газу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» в обсязі 132 527,147 тис.куб.м., оформлений актом приймання - передачі природного газу при відборі з ПСГ № 163/02-14 від 25.12.2014р. та рішенням господарського суду Луганської області від 21.11.2013р. доведено, що Приватним акціонерним товариством «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» фактично отримано природний газ у січні 2013 року на підставі договору купівлі-продажу природного газу №41-х-13 від 28.12.2012р. від Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» м.Київ в обсязі 132 527,147 тис.куб.м., тому колегія суддів зазначає, що ці факти не повинні доводитися знову у відповідності зі ст.35 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що вимоги позивача за даним позовом ґрунтуються на тих же самих обставинах, що встановлені судами під час розгляду справи №910/10186/15 за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» про визнання недійсним правочину та справи №913/2236/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» м. Київ про зобов'язання повернути безпідставно набуте майно у вигляді 132527,147 тис. куб.м. природного газу.
За таких обставин, враховуючи факти, які встановлені рішенням господарського суду м.Києва від 03.12.2015р. у справі №910/10186/15 та рішенням господарського суду Луганської області від 21.11.2013р. у справі №913/2236/13, які набрали законної сили, та те, що відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами факту формування страхового запасу позивача в рамках договору №1404000174 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу від 16.04.2014р., тому колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про необґрунтованість заявлених вимог та відмову у задоволенні позову щодо стягнення заборгованості. При таких обставинах, не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені, штрафу у розмірі 7%, 3% річних та інфляційних витрат.
За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене та здійснивши повний перегляд справи, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовано фактичні обставини справи, тому рішення господарського суду Луганської області від 31.05.2016р. у справі №913/121/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» м.Київ на рішення господарського суду Луганської області від 31.05.2016р. у справі №913/121/15 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 31.05.2016р. у справі №913/121/15 - залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий Н.В. Ломовцева
Судді: Т.М. Колядко
ОСОБА_3
Надруковано 5 прим.:
1прим.-Позивачу;
1прим.-Відповідачу;
1прим.-У справу;
1прим.-ДАГС;
1прим.-ГСДО.