29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
про повернення позовної заяви
"15" липня 2016 р.924/660/16
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В., розглянувши матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський ОСОБА_1” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „ВіЕйБі Банк” ОСОБА_2, м. Київ;
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агродім-4”, м. Красилів
про стягнення заборгованості за кредитним договором №31-2012 від 28.02.2012р. в розмірі 101 228 401,35 грн.
14.07.2016р. за вх.№05-08/1597/16 на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський ОСОБА_1” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „ВіЕйБі Банк” ОСОБА_2, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агродім-4”, м. Красилів про стягнення заборгованості за кредитним договором №31-2012 від 28.02.2012р. в розмірі 101 228 401,35 грн.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що остання підлягає поверненню в порядку ст.63 ГПК України, з огляду на наступне.
Статтею 57 ГПК України визначено перелік документів, що додаються до позовної заяви. Зокрема, п.3 ч.1 ст.57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною 1 ст.4 Закону України „Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір” за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України „Про Державний бюджет України на 2016 рік” установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1378 гривень.
Як вбачається із позовних матеріалів, позивач звернувся із позовною заявою майнового характеру на загальну суму 101 228 401,35 грн., за подання якого справляється судовий збір, встановлений ч.2 ст.4 Закону України ”Про судовий збір”, який обмежується розміром 150 мінімальних заробітних плат (150 мін. зароб. плат. х 1378,00 грн. = 206 700,00 грн.).
Разом із тим, позивачем в порушення вимог п.3 ч.1 ст.57 ГПК України та вищенаведених положень Закону України „Про судовий збір”, не додано до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Також, до позовної заяви позивачем подано заяву від 14.07.2016р. за вх.№05-08/1598/16, відповідно до якої останній просить суд відстрочити сплату судового збору, посилаючись на обставини неплатоспроможності банку та важкого фінансового становища останнього, які ніби-то є загальновідомими та не потребують доказуванню.
Обгрутнтовуючи заяву про відстрочення сплати судового збору, позивач посилається на те, що на підставі постанови правління Національного банку України від 19.03.2015 року №188 „Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк”, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015р. №63 „Про початок процедури ліквідації ПАТ „ВіЕйБі Банк” та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку”.
Відповідно, було розпочато процедуру ліквідації ПАТ „ВіЕйБі Банк” та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 на строк з 20.03.2015р. по 19.03.2018р. Зазначена інформація є публічною та розміщена на офіційних сайтах Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Звертає увагу суду на ту обставину, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку до 01.09.2015 року відносилась до пільгових категорій та була звільнена від сплати судового збору на підставі п.22 ч.1 ст.5 Закону України „Про судовий збір”.
Положеннями Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22.05.2015р. №484-УІП уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позбавлені пільг на оплату судового збору. Стверджує, що зазначені зміни ускладнили роботу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо захисту прав і законних інтересів вкладників банків.
Судом відзначається, що частина 1 статті 8 Закону України „Про судовий збір” передбачає право господарського суду, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України „Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін.
Судом також звертається увага на те, що положення статті 8 Закону України „Про судовий збір” дають право суду відстрочити сплату судового збору лише за наявності виключних обставин, з урахуванням того, що до прийняття судом рішення по справі заявник матиме фінансову можливість сплатити судовий збір.
Обгрутнтовуючи необхідність відстрочення сплати судового збору, позивач посилається лише на проведення виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів процедури ліквідації банку, яка продовжена до 19.03.2018р., та за відсутності будь-яких доказів та документів, які б підтверджували важкий фінансовий стан позивача.
Натомість, посилання позивача лише на загальновідомий факт процедури ліквідації банку не може слугувати беззаперечним доказом того, що важкий фінансовий стан на даний час перешкоджає сплаті судового збору.
Оскільки ст.129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.
Також слід зазначити, що відповідно до ч.ч.1, 3 ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Заява позивача про відстрочення сплати судового збору не містить вмотивованих обґрунтувань та доказів, які б об'єктивно підтверджували неможливість оплати судового збору та не подано жодного доказу на підтвердження того, що матеріальне становище позивача зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду справи та в подальшому він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
З огляду на зазначене вище, а також те, що відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку позивачем не доведено, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.
При цьому судом також враховано правові позиції щодо застосування статті 8 Закону України „Про судовий збір”, наведені зокрема в ухвалах Вищого господарського суду України від 16.09.2015р. у справі №14/312, від 19.08.2015р. у справі №910/2597/14.
Враховуючи викладене та відсутність в позовних матеріалах належних документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, позовну заяву необхідно повернути без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський ОСОБА_1” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ „ВіЕйБі Банк” ОСОБА_2, м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агродім-4”, м. Красилів про стягнення заборгованості за кредитним договором №31-2012 від 28.02.2012р. в розмірі 101 228 401,35 грн. та додані до неї матеріали повернути позивачу без розгляду.
Додаток: позовна заява і додані до неї матеріали на 62-ох аркушах та конверт.
Суддя І.В. Заярнюк
Віддрук. 3 прим.:
1 - в наряд;
2 - позивачу (Харківське шосе, 49, м. Київ, 02096) - рекоменд. з повідомл.;
3 - відповідачу (вул. Будівельна.17, м. Красилів, Хмельницька область,31000)- проста коресп.