Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"14" липня 2016 р. Справа № 911/1725/16
Суддя А.С. Грєхов, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області,
до відповідача Державного авіаційного підприємства "Україна",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль",
Про розірвання договору оренди майна, зобов'язання повернути майно та стягнення 346 891,85 грн
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №2 від 05.01.2016 року;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 01-29/02 від 04.01.2016 року;
від третьої особи: ОСОБА_3 - довіреність № 01-22/7-38 від 16.01.2016 року;
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (надалі - позивач), звернулось до господарського суду Київської області з позовом від 17.05.2016р. №16-03/2056 до Державного авіаційного підприємства "Україна" (надалі - відповідач) в якому просило суд:
1) стягнути з відповідача на користь позивача 346 891, 85 грн. заборгованості, з яких: 262 210,18 грн. заборгованість по орендній платі, пеня в сумі 32 239,27 грн. та штраф в розмірі 52 442,10 грн.;
2) розірвати договір оренди №1432 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 14.05.2013 р.;
3) повернути Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" нерухоме майно, що належить до державної власності - частина нежитлових приміщень збірно-щитового будиночка (інв. № 47498) площею 176, 6 кв.м. розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль. ДП "МА Бориспіль" шляхом виселення Державного авіаційного підприємства "Україна" та підписання акту приймання-передачі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення умов договору оренди №1432 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 14.05.2013 р. (надалі - Договір) не сплачується орендна плата, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість по орендним платежам, що станом на 16.05.2016р. становить 262 210, 48 грн. та у зв'язку з чим з відповідача належить до стягнення передбачені договором оренди пеня в сумі 32 239,27 грн., штраф в сумі 52 442, 10 грн.
Крім того, позивач просить суд розірвати договір оренди №1432 індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 14.05.2013 р. на підставі ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»,ст. 651 ЦК України, у зв'язку з істотним порушенням умов договору, та на підставі ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» просить суд зобов'язати відповідача повернути балансоутримувачу - Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" орендоване приміщення шляхом підписання акту прийому-передачі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.05.2016 р. позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна по Київської області прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 09.06.2016 р. Цією ж ухвалою суд допустив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача балансоутримувача спірного державного майна - Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та відстрочив Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Ухвалами суду від 09.06.2016 р. та від 01.07.2016р. розгляд справи відкладено на 01.07.2016р. та 14.07.2016р. відповідно.
08.06.2016 року від позивача надійшли витребувані документи, а саме: уточнений розрахунок заборгованості з орендної плати та пені за Договором.
09.06.2016 року від відповідача надійшли письмові пояснення в яких відповідач визнав позов частково. За здійсненим відповідачем розрахунком заборгованість з орендної плати відповідача перед позивачем за період з жовтня 2015 по травень 2016 становить 265 180, 95 грн. За твердженням відповідача ним сплачено завдаток у розмірі 120 175, 06 грн., таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 145 005, 89 грн. Також, в письмових поясненнях відповідач заперечував проти розірвання договору оренди № 1432 від 14.05.2013 року.
01.07.2016 року від позивача надійшли витребувані ухвалою господарського суду докази, а саме: копія звіту про оцінку майна - частини нежилих приміщень збірно-щитового будинку, загальною площею 264, 8 кв.м., що розташовані за адресою: Київська область, м. Бориспіль, ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".
В судові засідання 09.06.2016р., 01.07.2016р. та 14.07.2016р. з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Представник позивача позов підтримав. Представник відповідача позов визнав частково (в частині стягнення заборгованості з орендної платив розмірі 262 210,18 грн,, пені в розмірір 32 239,27 грн. та штрафу - 52 442,10 грн.), проти розірвання договору та повернення майна заперечував.
Розглянувши позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, до відповідача - Державного авіаційного підприємства "Україна", за участю третьої особи - Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", вислухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.
Підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 14.05.2013р. між РВ ФДМУ по Київській області (орендодавець) та Державним авіаційним підприємством "Україна" (орендар) договір оренди №1432 від 14.05.2013 року індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності (надалі - Договір), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - частина нежитлових приміщень збірно-щитового будиночка (інв. № 47498) загальною площею 264,80 кв.м. розміщене за адресою: Київська область. М. Бориспіль, ДП МА "Бориспіль", що перебуває на балансі Державного підприємства "міжнародний аеропорт "Бориспіль", (надалі- Балансоутримувача), вартість якого визначена зі звітом про оцінку на 30 червня 2012 року і становить за незалежною оцінкою 3 830 400,00 грн. без ПДВ.
Згідно з п. 1.2. Договору майно передається в оренду з метою розміщення особового складу підрозділів ІАС ІТК.
Відповідно до п. 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.
Пунктом 3.1. Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами), і становить за базовий місяць (вересень 2012 року) 57 226, 23 грн без ПДВ.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Пунктом 3.6. Договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Пунктом 3.11. Договору передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до Державного бюджету та балансоутримувачу.
Орендодавець зобов'язується передати в оренду майно згідно з цим Договором за актом приймання - передавання майна, який підписується одночасно з цим Договором (пункт 7.1. Договору)
Пунктом 10.1. Договору визначено строк його, згідно якого цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 14 травня 2013 р. до 13 квітня 2016 р. включно.
Пунктом 10.4. Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені даним договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невідємною частиною договору.
Згідно з п. 10.9. Договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу .
У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Відповідно до п. 10.10. Договору майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акту приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.
Одночасно із укладенням договору між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі частини нежитлових приміщень збірно-щитового будиночка (інв. № 47498) загальною площею 264,80 кв.м., розміщене за адресою: Київська область, м. Бориспіль, ДП МА "Бориспіль", що перебуває на балансі Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "бориспіль", вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 30 червня 2012 року і становить за незалежною оцінкою 3 830 400,00 грн. без ПДВ. Стан майна задовільний.
22.02.2016 Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (балансоутримувач) та Державним авіаційним підприємством "Україна" підписано акт приймання-передавння приміщення № 16, 18, 20, 25, 29, 30, 33 в збірно-щитовоому будинку (інв. 47498), загальною площею 88,20 кв.м., яке розміщене за адресою: Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль".
Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відносини сторін за правовою природою є договором найму (оренди). Згідно частини 1 ст. 759, частини 1 ст. 761, частини 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відносини сторін даного Договору регулюються також Законом України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законом з питань оренди державного майна та, відповідно до частин першої та другої ст. 1, регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Згідно ст. 5 зазначеного Закону України "Про оренду державнгого та комунального майна" орендодавцями державного майна - майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України та його регіональні відділення.
Згідно до частини 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до пункту 10.4 Договору орендар не пізніше ніж за місяць до спливу строку Договору повідомляє орендодавця про намір продовжити договір на новий строк. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору.
Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.
Згідно приписів частини 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Матеріали справи не містять доказів фактичного укладення сторонами додаткових угод про зміну умов Договору, або про припинення Договору у зв'язку із закінченням терміну його дії або з інших підстав.
Згідно до частини 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Відповідно до пункту 10.10 Договору оренди, майно вважається поверненим балансоотримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складення акта про повернення майна покладається на Орендаря.
Суду не подано доказів повернення орендованого майна орендарем балансоутримувачу або орендодавцю з підписанням відповідного акту приймання-передавання в порядку ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та пункту 10.10 Договору.
Відповідні обставини, в порядку частини 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», свідчать про пролонгацію Договору на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені Договором, тобто з 14.04.2016 року по 14.03.2019 року.
Укладення між сторонами договору оренди було спрямоване на отримання відповідачем права на користування частиною нежитлових приміщень збірно-щитового будиночка (інв.. № 47498) загальною площею 264,80 кв.м. розміщене за адресою: Київська область. м. Бориспіль, ДП "МА "Бориспіль", що в свою чергу породжує обов'язок відповідача сплачувати плату за користування орендованим державним майном.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Згідно пункт 3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Крім того, пунктом 3.11 Договору передбачено сплату орендної плати до дня повернення майна за ОСОБА_2 приймання-передавання, обов'язок складення якого, згідно пункту 10.10 Договору, покладено на орендаря.
За твердженням позивача, відповідач сплачував орендні платежі неналежним чином та не в повному обсязі. Так, за період з 16.10.2015 року по 16.05.2016 року відповідачем було сплачено всього 311 312,82 грн., останній платіж було здійснено 25.04.2016 року на суму 48 094,00 грн., в результаті чого, за твердженням позивача, за відповідачем станом на 16.05.2016 року утворилась прострочена заборгованість перед державним бюджетом в сумі 262210,48 грн.(70% орендної плати).
Перевіривши на відповідність умовам Договору та вимогам закону розрахунок заборгованості, наданий позивачем, шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, суд встановив, що основна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором станом на 16.05.2016 року складає 262 210,48 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач в судовому засіданні визнав заборгованість за договором оренди, доказів сплати орендної плати за вказаний період не наддав.
Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо вчасної сплати орендної плати за період дії Договору по 16.05.2016 року відповідно позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 262 210,48 грн. підлягає задоволенню.
У зв'язку з наявністю простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену пунктом 3.7. Договору, в загальній сумі 32 239,27 грн. Щодо зазначених позовних вимог господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.
Як вбачається з пункту 3.7. Договору, сторони передбачили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до частини 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
При здійсненні перевірки господарським судом правильності нарахування позивачем пені встановлено, що позивач безпідставно включив до періоду прострочення грошового зобов'язання зі сплати орендної плати дні, коли відповідачем було погашено залишок основної суми боргу. Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 16.10.2015 року по 16.05.2016 року загалом становить 31 963,03 грн., зокрема: 0, 02 грн. за період з 17.10.2015 р. по 15.11.2015 р. на суму боргу 0,54 грн.,2369,79грн. за період з 16.11.2015р. по 13.12.2015 р. на суму боргу 70208, 87 грн., 60,92 грн. за період з 14.12.2015 р. по 15.12.2015р. на суму боргу 25 267, 28 грн., 3 620,38 грн. за період з 16.12.2015р. по 15.01.2016 р. на суму боргу 96 879,78 грн., 6 298,01 грн. за період з 16.01.2016р. по 15.02.2016р. на суму боргу 168 993,56 грн., 579,71грн. за період з 16.02.2016р. по 17.02.2016р. на суму боргу 241 107, 34 грн., 5 485,36грн. за період з 18.02.2016р. по 15.03.2016р. на суму боргу 168 993, 56 грн., 1449,28 грн. за період з 16.03.2016р. по 20.03.2016р. на суму боргу 241107, 34 грн., 1828,45 грн. за період з 21.03.2016 р. по 29.03.2016 р. на суму боргу 168 993, 60 грн., 3 394, 14 грн. за період з 30.03.2016 р. по 15.04.2016 р. на суму боргу 166 076, 92 грн., 2460,00 грн. за період з 16.04.2016р. по 24.04.2016р. на суму боргу 238 190,70 грн., 4144,73 грн. за період з 25.04.2016р. по 15.05.2016р. на суму боргу 190 096, 70 грн., 272,24 грн. за період з 16.05.2016р. по 16.05.2016р. на суму боргу 262 210, 48 грн. Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах заявленого позивачем періоду, з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень договору, становить 31 963,03 грн, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 32 239,27 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 31 963,03 грн. В частині стягнення 276, 24 грн. пені слід відмовити, як безпідставно заявленої.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача передбачений пунктом 3.8. Договору штраф в розмірі 52 442,10 грн.
Статтями 216-218 ГК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема, є господарські санкції.
Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
В розумінні частин 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Згідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Згідно частини 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Відповідно до приписів частини 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до частини 2 ст. 231 ГК України можливе одночасне стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань. Чинне законодавство не обмежує право учасників господарських відносин встановлювати одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012р. у справі №3-24гс12).
За таких обставин, умовою застосування до боржника штрафу є: по-перше, наявність порушення боржником зобов'язання, та по-друге, такий штраф за порушення зобов'язання має бути передбачений Договором.
Згідно положень пункту 3.8. Договору у випадку прострочення виконання зобов'язання більше ніж 90 днів орендар зобов'язаний сплатити штраф у розміоі 20 % від суми невиконаного зобов'язання.
Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо вчасної сплати орендної плати за період дії Договору по 16.05.2016 року, тобто заборгованість по орендній платі становить загалом не менше ніж три місяці та складає 262 210,48 грн., а відтак, у позивача як орендодавця виникло право на нарахування та стягнення з відповідача передбаченого пунктом 3.8. Договору штрафу в розмірі 20% від суми заборгованості перед РВФДМУ по Київській області.
Враховуючи встановлення судом факту порушення відповідачем - своїх зобов'язань перед позивачем - РВ ФДМУ по Київській області за Договором в частині сплати орендних платежів в строк, визначений умовами Договору а також визнання відповідачем заборгованості перед відповідачем вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 52 442,10 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.
Крім того, позивач просить суд розірвати Договір та зобов'язати відповідача повернути орендоване приміщення балансоутримувачу шляхом підписання акту приймання-передачі.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначення речі. Відповідно до частини 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Стаття 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначає орендну плату та її індексацію істотною умовою договору оренди.
Розділом 3 Договору сторони передбачили розмір, строки та порядок оплати відповідачем (орендарем) орендної плати.
Згідно до частини 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Укладаючи спірний договір оренди, відповідач (орендар) розраховував отримати у користування нежитлове офісне приміщення, відповідно позивач (орендодавець) розраховував на належну сплату відповідачем орендної плати у відповідності до умов Договору.
Відповідно до вищевикладеного, судом встановлено, що відповідач, не сплачуючи орендну плату, користується орендованим приміщенням всупереч умовам розділу 3 Договору, що є підставою для розірвання Договору на вимогу орендодавця відповідно до пункту 1) частини 1 ст. 783 ЦК України, частини 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до позиції Вищого господарського суду України, викладеної в пункті 6 листа Вищого арбітражного суду України від 12.04.2001р. №01-8/442 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендними правовідносинами», невиконання обов'язку щодо внесення у встановлений законом строк орендної плати є підставою для розірвання договору оренди.
Таким чином, вимога позивача про розірвання Договору, укладеного між РВ ФДМУ по Київській області та Державним авіаційним підприємством "Україна", є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до частини 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Пунктами 10.9., 10.10. Договору сторони передбачили, що у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.
Таким чином, вимога прокурора про зобов'язання відповідача повернути балансоутримувачу - Державному підприємству "міжнародний аеропорт "Бориспіль" орендоване державне майно - частину нежитлових приміщень збірно-щитового будиночка (інв. № 47498) загальною площею 176,60 кв.м. розміщене за адресою: Київська область. м. Бориспіль, ДП "МА "Бориспіль", шляхом підписання акту приймання-передачі нерухомого майна з оренди є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та законними, задовольняє позов частково та приймає рішення про: стягнення з Державного авіаційного підприємства "Україна" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області 262 210, 58 грн. заборгованості з орендної плати, 31 963, 03 грн. пені, 52 442, 10 грн. штрафу; розірвання договору оренди №1432 від 14.05.2013 укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Державним авіаційним підприємством "Україна"; зобов'язання Державного авіаційного підприємства "Україна" повернути балансоутримувачу - Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" орендоване державне майно - частину нежитлових приміщень збірно-щитового будиночка (інв.. 47498) площею 176, 6 кв.м., розміщену за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях , 2 код: 25196197 Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 29, шляхом підписання акту приймання-передачі.
Щодо розподілу судових витрат господарський суд зазначає наступне.
Регіональним відділенням Фонду державного майна по Київській області заявлено до суду немайнові вимоги про розірвання договору та повернення майна та майнову вимогу про стягнення боргу по орендній платі в сумі 262 210,48 грн., в тому числі пеня та штраф. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
З майнової вимоги господарський суд у відповідності до частини 1 статті 49 ГПК України покладає судовий збір на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; з немайнових вимог про розірвання договору та повернення майна судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статями 2, 12, 22, 32-34,, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного авіаційного підприємства "Україна" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 2, код: 25196197) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, код: 19028107) 262 210, 58 грн. (двісті шістдесят дві тисячі двісті десять гривень п'ятдесят вісім копійок) заборгованості з орендної плати, 31 963, 03 грн. (тридцять одня тисяча дев'ятсот шістдесят три гривні три копійки) пені, 52 442, 10 грн. (п'ятдесят дві тисячі чотириста сорок дві гривні десять копійок) штрафу на наступні реквізити: р/р 31119094700001, одержувач: ГУ ДКСУ у Київськиій області, МФО 821018, код установи 37955989, призначення платежу: код доходу 22080300, символ звітності банку 094.
Стягнути з Державного авіаційного підприємства "Україна" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 2, код: 25196197) в дохід державного бюджету України 7 955, 23 грн (сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень двадцять три копійки) судового збору.
Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 15, код: 19028107) в дохід державного бюджету України 4, 15 грн (чотири гривні п'ятнадцять копійок) судового збору.
Розірвати договір оренди №1432 від 14.05.2013 укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Державним авіаційним підприємством "Україна"
Зобов'язати Державне авіаційне підприємство "Україна" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 2, код: 25196197) повернути балансоутримувачу - Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08300, Київська область, м. Бориспіль, код: 20572069) орендоване державне майно - частину нежитлових приміщень збірно-щитового будиночка (інв.. 47498) площею 176, 6 кв.м., розміщену за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул.. Київський шлях, 2 код: 25196197 Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, 29, шляхом підписання акту приймання-передач
В решті позову відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили
Повне рішення складено 18.07.2016 року.
Суддя А.С. Грєхов