Справа №760/4248/15-ц
Провадження №2-2935/15
Іменем України
18 липня 2016 р. Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді -Букіної О.М.
при секретарі-Січкар Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту від 25.11.2010 року.
Свої вимоги мотивує тим, що померла ОСОБА_4 перебуваючи на стаціонарному лікуванні приймала сильнодіючі ліки , які мали вплив на її свідомість. На думку позивача, при укладанні заповіту від 25.11.2015 року ОСОБА_4 не розуміла значення своїх дій та не могла ними керуватися.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02.06.2015 р. у справі за клопотанням позивача було призначено посмертну судово - психіатричну експертизу проведення якої доручити Київському міському центру судово-психіатричної експертизи (м. Київ, вул. Фрунзе, 103).
Відповідно до Висновку № 1029 судово-психіатричної експертизи від 16.12.2015 року зазначено, що у період укладання заповіту 25.11.2010 року ОСОБА_4 не виявляла ознак будь-якого психічного захворювання і за своїм психічним станом усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними.
У судовому засіданні представником позивача було заявлено клопотання про призначення повторної посмертної судово-психіатричної експертизи посилаючись на те, що Висновок судової експертизи за № 1029 від 16.12.2015 містить розбіжності та суперечності, та відповідно не відповідає матеріалами справи.
Зокрема, посилалася на те, що на аркуші 2,3 вказаного висновку зазначені численні хвороби ОСОБА_4, як головні болі, головокружіння, внаслідок чого, остання приймала різноманітні ліки.
Проте, експерт прийшов до висновку про відсутність психічної хвороби у померлої на час складання заповіту.
На думку представника дані обставини свідчать про невідповідність висновку матеріалам справи та медичній документації, а тому клопотання просила задовольнити.
Вислухавши пояснення представника позивача, допитавши експерта, дослідивши матеріали справи та розглянувши клопотання про призначення повторної судової експертизи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 150 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.1997 року № 8 «Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи».
В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача посилалася щодо незадовільного стану здоров»я померлої ОСОБА_4 та прийому ліків, суперечності матеріалів справи та медичній документації.
Як вбачається з Висновку № 1029 судово-психіатричної експертизи від 16.12.2015 року експертами досліджувалася вся медична документації відносно померлої ОСОБА_4
Відповідний висновок був складений на підставі загальної оцінки медичної документації , матеріалах цивільної справи та,з урахуванням наукових та клінічно - експертних представлень .
Згідно проведеного аналізу, комісія прийшла до висновку, що ОСОБА_4 на момент складання заповіту не виявляла ознак будь-якого психічного захворювання і за своїм психічним станом усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними.
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_5 підтримала складаний висновок та дала повні та чіткі відповіді на поставлені запитання.
Аналізуючи викладене вище, суд вважає, що доводи зазначені представником позивача носять оціночний характер та не спростовують складений висновок.
З огляду на викладене вище, суд не знаходить підстав, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку судової експертизи чи суперечливість його іншим матеріалам справи, а тому підстав для призначення повторної експертизи не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 150 ЦПК України, суд -
У задоволенні клопотання представника позивача про призначення повторної судово-психіатричної експертизи -відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя