12 липня 2016 року м. Київ К/800/21628/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Калашнікової О.В.,
Суддів: Васильченко Н.В.,
Леонтович К.Г.
секретар судового засідання - Маджар О.М.
за участю
позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Новицької А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва, правонаступником якого є Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії згідно з частиною другою статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язати відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати пенсії згідно з частиною другою статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 15.07.2014 року; визнати протиправними дії відповідача щодо зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду України у справі №755/10410/14-ц від 08.07.2014 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_2 має статус особи, яка постійно працювала та (або) постійно проживала на території зони посиленого радіологічного контролю (категорії 4), що підтверджується відповідним посвідченням. 26 березня 2014 року Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва відмовило позивачу у призначені додаткової пенсії як чорнобильцю 4 категорії, що стало підставою для звернення з позовом до суду. На підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 року зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва вчинити дії щодо виплати позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 19.03.2014 року, однак незважаючи на наявність рішення суду відповідач відмовляється виконати рішення суду та повідомив про зупинення виконання постанови суду. Разом з тим, 15.07.2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про переведення з одного виду пенсії на інший згідно рекомендацій викладених у постанові суду, однак відповідач безпідставно відмовив позивачу у задоволенні його заяви, чим, на думку ОСОБА_2, порушив його право на отримання пенсії відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу пенсії згідно з частиною другою статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію згідно з частиною другою статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 15.07.2014 року. У решті вимог - провадження закрито.
Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням, Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач має статус особи, яка постійно працювала та (або) постійно проживала на території зони посиленого радіологічного контролю 4 категорії.
З 14.05.2007 року позивач перебуває на обліку в УПФУ у Дніпровському районі міста Києва та отримує пенсію за віком за Списком №2 відповідно до Закону України "Про обов'язкове державне пенсійне страхування", зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", загальний страховий стаж роботи - 37 років 4 місяці 9 днів, у тому числі: стаж за Списком №2 - 15 років 5 місяців 29 днів.
15 липня 2014 року позивач звернувся до УПФУ у Дніпровському районі міста Києва з заявою про переведення на пенсію згідно норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з дотриманням вимог статей 49, 51, 56 цього Закону.
За результатами розгляду заяви позивача, відповідач листом від 25.07.2014 року №373/09/с-354 повідомив про відсутність підстав для виплати позивачу пенсії на підставі статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з огляду на те, що така пенсія призначається та виплачується лише учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Також пенсійний орган повідомив про те, що виплата додаткової пенсії, призначеної постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 року у справі №755/10410/14-а не здійснюється, у зв'язку з касаційним оскарження даної постанови.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що подана позивачем заява про переведення з одного виду пенсії на інший не відповідає вимогам постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач в межах спірних відносин діяв з порушенням норм законодавства.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі - Порядок).
Відповідно до пунктів 1.5, 2.8 Порядку, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.
Поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.
При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати: документи про страховий стаж за період роботи до 01.01.2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, відділ персоніфікованого обліку подає довідку із бази даних реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 1 до Положення, а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення; довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу; документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім'ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім'ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника інвалідом або учасником війни тощо).
Отже, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється за заявою особи на підставі наявних у пенсійній справі документів. При цьому, особа може, а не зобов'язана додати до заяви інші документи, перелік яких наведений у пункті 2.8 Порядку.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач 15.07.2015 року звернувся до пенсійного органу про переведення його на пенсію згідно з нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Як зазначено судами, підставою для відмови слугувало те, що така пенсія призначається та виплачується лише учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Разом з тим, згідно з частиною другою статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.
Таким чином, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, зі змісту положень даної норми вбачається, що збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи здійснюється всім особам, які віднесені до категорії 1, 2, 3 та 4 за дотримання умов щодо стажу роботи та граничного розміру збільшення заробітку. Тобто, Законом не обмежується відповідне право на збільшення пенсії лише особам, які є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу пенсії згідно з частиною другою статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати позивачу пенсії згідно з частиною другою статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 15.07.2014 року.
Крім того, судом апеляційної інстанції обґрунтовано закрито провадження в частині вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду України у справі №755/10410/14-ц від 08.07.2014 року, оскільки ця вимога не може бути розглянута в порядку даного виду адміністративного судочинства. Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється у тому провадженні, у якому було ухвалено судове рішення, дії з невиконання якого оскаржуються позивачем.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва, правонаступником якого є Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: