Ухвала від 12.07.2016 по справі 813/5915/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року м. Київ К/800/13228/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015

у справі № 813/5915/14

за позовом Яворівського дочірнього лісогосподарського підприємства ЛГП «Галсільліс»

до Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Заступник начальника Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області Басараб Михайло Іванович

про визнання протиправною та скасування податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Яворівське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс» звернулось до суду з позовом про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області № 850-13 від 12.08.2014.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2014 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015 скасовано рішення суду першої інстанції та задоволено позов; визнано протиправною та скасовано спірну податкову вимогу.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Яворівським відділенням Городоцької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Яворівського ДЛГП ЛГП «Галсільліс» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.04.2011 по 31.03.2014, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 11.08.2012 по 31.03.2014, складено акт № 599/17-02/31179842 від 08.05.2014, в якому зафіксовано порушення п. п. 31.1, 31.3 ст. 31, п. 127.1 ст. 127, пп. пп. 168.1.1, 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 172 Податкового кодексу України, внаслідок чого несвоєчасно перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 106 359,22 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 23.05.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005321700 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 26 590 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Львівській області про результати розгляду скарги від 31.07.2014 № 18414/10/13-01-10-08-05/1150 (отримане позивачем 05.08.2014) податкове повідомлення-рішення від 23.05.2014 № 0005321700 залишено без змін, а скарга - без задоволення. Донараховано 2 737,53 грн. основного платежу по податку на доходи фізичних осіб та 51 242,73 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись з рішенням ГУ Міндоходів у Львівській області про результати розгляду скарги від 31.07.2014 № 18414/10/13-01-10-08-05/1150 та з податковим повідомленням-рішенням від 23.05.2014 № 0005321700 Яворівське ДЛГП ЛГП «Галсільліс» оскаржило їх до Державної фіскальної служби України.

Незважаючи на оскарження позивачем вищевказаних рішень, контролюючим органом 12.08.2014 надіслано позивачу податкову вимогу № 850-13 за якою, станом на 11.08.2014 підприємство мало податковий борг за узгодженим грошовим зобов'язанням в сумі 26 590 грн. В податковій вимозі вказано, що починаючи з 08.06.2014 майно підприємства перебуває в податковій заставі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в суді визнав факт того, що спірна податкова вимога сформована помилково; згідно листа від 30.09.2014 № 2856/10/2500 Яворівським відділенням Городоцької ОДПІ було відкликано вказану податкову вимогу від 12.08.2014 № 850-13, як помилково сформовану; діями відповідача було вжито заходів по відновленню порушеного права позивача, а тому спірна податкова вимога не несе для нього жодних правових наслідків, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування спірної податкової вимоги.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд виходив з того, що оскільки позивачем оскаржено податкове-повідомлення рішення у встановленому законодавством порядку та строки, то сума донарахованого спірним рішенням грошового зобов'язання є неузгодженою, а тому спірна податкова вимога від 12.08.2014 № 850-13 винесена передчасно та з порушенням вимог Податкового кодексу України.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 зазначеного Кодексу податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пп. 2.2 ст. 2 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 576 від 10.10.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1840/24372, податкова вимога формується, якщо, зокрема, платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки.

Згідно з п. п. 56.1, 56.2 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3 ст. 56 ПК України).

Відповідно до п. 56.15 ст. 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Таким чином, правильним є висновок суду апеляційної інстанції щодо скасування податкової вимоги № 850-13 від 12.08.2014, оскільки вона була прийнята відповідачем під час процедури адміністративного оскарження позивачем прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0005321700 від 23.05.2014, у період, коли визначена податковим органом сума грошового зобов'язання не набула статус узгодженої.

Щодо відкликання спірної податкової вимоги згідно листа від 30.09.2014 № 2856/10/2500 Яворівським відділенням Городоцької ОДПІ, слід зазначити наступне.

Відповідно до пп. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу.

У випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги (п. 60.3 ст. 60 ПК України).

Відповідно до п. 55.1 ст. 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Таким чином, податкова вимога, як правовий акт індивідуальної дії податкового органу, може бути скасована лише контролюючим органом вищого рівня, а відкликання податкової вимоги контролюючим органом, який її прийняв, нормами Податкового кодексу України не передбачено.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суд апеляційної інстанції правомірно відхилив доводи податкового органу про те, що податкова вимога № 850-13 від 12.08.2014 не може бути предметом оскарження, з огляду на наявність листа від 30.09.2014 № 2856/10/2500 про її відкликання та надав належну правову оцінку фактичним обставинам справи.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2015 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль

Судді І.В. Борисенко

О.А. Моторний

Попередній документ
58983867
Наступний документ
58983870
Інформація про рішення:
№ рішення: 58983868
№ справи: 813/5915/14
Дата рішення: 12.07.2016
Дата публікації: 18.07.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фіз. чи юр. осіб із суб’єктами владних повноважень, у тому числі їх органів на місцях, щодо оскарження їх правових актів індивідуальної дії, дій або бездіяльності (крім тих, що пов’язані з публічною службою), (усього), у тому числі:; Державної податкової адміністрації України та її органів (усього); погашення податкового боргу, у тому числі: