12 липня 2016 року м. Київ К/800/10708/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.,
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
за участю секретаря - Калініна О.С.
та представників сторін:
від позивача - Костенко В.В.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015
у справі № 823/3460/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Октан Трейд»
до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11.12.2014 скасовано, та прийнято нову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 29.07.2014 № 0005961502.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Октан Трейд» за травень 2014 року, за результатами якої складено акт від 15.07.2014 №1682/23-01-15-02/37106146, в якому встановлено порушення п. 201.10 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 ПК України.
У вказаному акті перевірки зазначено, що ТОВ «Октан Трейд» не надано до ДПІ у м. Черкасах копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 29.07.2014 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005961502 на загальну суму 2 773 215,98 грн.: за основним платежем в розмірі 1 848 810,65 грн. та штрафними санкціями в розмірі 924 405,33 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), проте позивачем докази на підтвердження даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ, не надано.
Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову, враховуючи наступне.
Згідно з п. 201.10 статті 201 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
З наведеного вбачається, що у випадку відсутності факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної, у покупця відсутнє право на включення сум податку на додану вартість по таким податковим накладним до податкового кредиту, однак, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
У судовому порядку встановлено, що ТОВ «Октан Трейд» було задекларовано та включено до податкового кредиту податкову накладну №60 від 31.05.2014, податкову накладну №59 від 31.05.2014, податкову накладну №344 від 31.05.2014, податкову накладну №319 від 31.05.2014 (контрагент ТОВ «Барилит Плюс»).
02.07.2014 ТОВ «Октан Трейд» разом із поданою податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2014 року було подано супровідний лист-скаргу № 02-07/04-01 від 02 липня 2014 року та додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)», у якій позивачем заявлено про те, що податкові накладні № 319 від 31.05.2014 та № 344 від 31.05.2014, видані ТОВ «Барилит Плюс», не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Факт подання позивачем Заяви Д8 в електронному вигляді підтверджується квитанцією №2, з відміткою про її прийняття 02.07.2014 о 15:16:20, реєстраційний номер 9037458169.
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивач, подавши додаток 8 до декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року, виконав приписи абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, що дає йому право на включення сум податку до складу податкового кредиту по податковим накладним, які не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 14 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 678 від 13.11.2013 року (що діяв на момент вчинення правовідносин) передбачено, що заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) і є додатком 8 (Д8), що відповідає формі, визначеній у вказаному Порядку.
Відповідно до п. 21 вказаного Порядку у разі відмови постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до декларації додаються: Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) за формою згідно з (Д8) (додаток 8) та копії документів, передбачених п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України.
Таким чином, вірним є висновок суду апеляційної інстанції, що ТОВ «Октан Трейд» було дотримано вимог законодавства щодо оформлення скарги на контрагента, що не провів (відмовився провести) реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: подано супровідний лист-скаргу від 02.07.2014 вих. № 02-07/14-01 та додаток 8, в якому визначено реквізити податкових накладних, що не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 10 Розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 678 від 13.11.2013 (що діяв на момент вчинення правовідносин), до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок: копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Отже, до податкової звітності не належать копії документів до додатку 8 декларації з податку на додану вартість.
З аналізу вищенаведених норм слідує, що податковим законодавством не визначено граничного строку подання відповідних копій документів, які додаються до додатку 8 декларації з податку на додану вартість, в паперовій формі, після подання останнього засобами електронного зв'язку в електронній формі.
Як зазначає позивач та встановлено судом апеляційної інстанції, на акт перевірки ТОВ «Октан Трейд» були направлені заперечення та надано копії документів, а саме: договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 343 від 11.08.2010, договір про зберігання № 0208/10-18 від 02.08.2010, податкова накладна № 319 від 31.05.2014, податкова накладна №344 від 31.05.2014, податкова накладна № 59 від 31.05.2014, податкова накладна № 60 від 31.05.2014, акт приймання - передачі нафтопродуктів № 140531000000057 від 31.05.2014 до договору поставки нафтопродуктів № 01/27-НП від 01.05.2014, акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140531000000184 від 31.05.2014 до договору поставки нафтопродуктів №21/37-НП від 21.05.2014, акт приймання-передачі нафтопродуктів № 140531000000112 від 31.05.2014 до договору поставки нафтопродуктів № 01/80-НП від 01.05.2014, акт приймання - передачі нафтопродуктів № 140531000000059 від 31.05.2014 до договору поставки нафтопродуктів № 21/16-НП від 21.05.2014, додаткова угода № 140531000000184 від 21.05.2014 до договору № 21/37-НП від 21.05.2014, додаткова угода № 140531000000112 від 01.05.2014 до договору № 01/80-НП від 01.05.2014, додаткова угода № 140531000000059 від 21.05.2014 до договору № 21/16-НП від 21.05.2014, додаткова угода № 140531000000057 від 01.05.2014 до договору № 01/27-НП від 01.05.2014, договір поставки нафтопродуктів №01/27-НП від 01.05.2014, договір поставки нафтопродуктів № 01/80-НП від 01.05.2014, договір поставки нафтопродуктів № 21/16-НП від 21.05.2014, договір поставки нафтопродуктів № 21/37-НП від 21.05.2014.
Зазначені документи відповідають критеріям первинних документів відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Таким чином, ТОВ «Октан Трейд» було надано всі необхідні документи, що підтверджують факт отримання товарів/послуг, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Висновок суду першої інстанції щодо нереальності зазначених вище господарських операцій ґрунтується на тому, що у податкових накладних від 31.05.2014 адреса особи-платника податку ТОВ «Барилит Плюс» не відповідає адресі ТОВ «Барилит Плюс», що зазначена у витягу з ЄДР, а також на відомостях акту звірки від 02.12.2014 № АСВ-00000000002 між ТОВ «Барилит Плюс» і ТОВ «Октан Трейд».
Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з урахуванням того, що чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.
Помилковими є також твердження суду першої інстанції про те, що оплата за придбаний товар не відбулася, оскільки, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, оборотно-сальдова відомість та платіжні доручення (№ 2363 від 29.08.2014, № 2403 від 24.09.2014, № 2404 від 24.09.2014, № 2405 від 24.09.2014, № 2406 від 24.09.2014) доводять факт розрахунку ТОВ «Октан Трейд» з ТОВ «Барилит Плюс» за поставлений товар.
Отже, висновки суду першої інстанції та доводи податкового органу про те, що позивачем в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України подано скаргу без копій підтверджуючих документів щодо сплати податку на подану вартість до контролюючого органу, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Крім того, подання позивачем декларації з ПДВ із порушенням строків, встановлених пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України, не може бути підставою для визнання відсутності у позивача права на формування податкового кредиту, оскільки зазначене порушення, якщо воно мало місце, може бути підставою для накладення штрафу за несвоєчасне подання податкової звітності.
За наведених обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.
Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2015 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис)О.А. Моторний
Судді(підпис)І.В.Борисенко
(підпис)В.В. Кошіль