ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5
Іменем України
21.06.2016 № К/800/4352/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
на постановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2014
та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016
у справі №804/17841/14
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стелс»
доДержавної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2014, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 29465/10/04-62-18-02-28 від 17.10.2014 про невизнання податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» за вересень 2014 року податковою звітністю. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти податкову декларацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» (код ЄДРПОУ 23940869) з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками датою її фактичного отримання - 10 жовтня 2014 року. Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» (код ЄДРПОУ 23940869) з податку на додану вартість за вересень 2014 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» (код ЄДРПОУ 23940869).
Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач направив поштою податковому органу податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2014 року від 02.10.2014, яка була отримана відповідачем 10.10.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
17.10.2014 позивач отримав рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, оформлене листом №29465/10/04-62-18-02-28 від 17.10.2014 про невизнання податковою звітністю декларації з податку на додану вартість за вересень 2014 року, оскільки остання заповнена з порушенням норм пункту п.48.4 ст.48 ПК України, а саме у зв'язку з позбавленням ТОВ «Стелс» статусу платника ПДВ згідно акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 19.11.2014.
Окрім того, судами було встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 у справі №804/709/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014, скасовано рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №1002/10-04-62-18-02-43 від 19.11.2013 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Стелс», поновлено ТОВ «Стелс» у реєстрі платників податку на додану вартість з 17.07.1997.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що порушень відносно дотримання обов'язкових реквізитів, визначених ст.48 ПК України, позивачем допущено не було, у зв'язку з чим відмова податкового органу у прийнятті належним чином оформленої декларації є протиправною.
Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.
Згідно з пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Відповідно до пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов'язковими для застосування їх платниками (податковими агентами). Форма декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) встановлюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 179.9 статті 179 цього Кодексу. Форма спрощеної податкової декларації, що передбачена пунктом 49.2 статті 49 цього Кодексу, та порядок переходу платників податків на подання такої декларації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Форма, порядок та строки подання митної декларації, а також порядок прийняття контролюючим органом митної декларації визначаються з урахуванням вимог митного законодавства України. Державні органи, які встановлюють відповідно до цього пункту форми податкових декларацій, зобов'язані оприлюднити такі форми для використання їх платниками податків.
Згідно пунктів 48.1-48.3 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що стадія прийняття податкової декларації контролюючим органом є, по суті, формальним рівнем податкового контролю, під час якого працівник податкового органу здійснює візуальну перевірку декларації та її аналіз за формальними ознаками. При цьому підставою для невизнання податкової декларації податковою звітністю є такі дефекти її заповнення, які впливають на порядок адміністрування податку.
Пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Відповідно до пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що податкові декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» з податку на додану вартість містять усі обов'язкові реквізити, встановлені пунктом 48.3 статті 48 Податкового Кодексу України.
Згідно з пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Разом з тим, контролюючий орган не приймав повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації, а надіслав позивачеві лист про невизнання декларації з ПДВ.
Відповідно п. 49.13 ст. 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Враховуючи вищенаведене та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до пункту 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відхилити.
2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.П.Юрченко
Судді Г.К.Голубєва
М.В.Сірош