ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5
Іменем України
21.06.2016 № К/800/13424/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргуОСОБА_1
на постановуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2016
у справі №819/3443/15 (876/1842/16)
за позовомОСОБА_1
доКозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області
проскасування рішення про застосування фінансових санкцій,-
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.01.2016 задоволено позов ОСОБА_1 про скасування рішення Козівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 17.09.2015 №000002/19-08-22/2504622572 про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2016 у даній справі, скасована постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.01.2016 та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В письмовому запереченні на касаційну скаргу відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права в цій частині, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірне рішення Козівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 17.09.2015 №000002/19-08-22/2504622572 про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії в кафе, що знаходиться за адресою: вул. Л.Українки, 71, смт. Козова Тернопільської області, прийнято на підставі акту перевірки з питань дотримання суб'єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв від 02.09.2015.
Названий акт підписано ОСОБА_1 без зауважень, надані письмові пояснення з приводу вчиненого порушення, в яких особисто зазначено, що він реалізував один бокал пива «Микулинецьке» місткістю 0,5 л. за ціною 9 грн., накладна на вказаний товар у кафе відсутня, а дозвільні документи на момент перевірки не пред'явив тому, що вони знаходяться вдома і будуть пред'явленні у процесі перевірки.
Проте, в судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями позивачем не отримувалась.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки вказані в ньому фінансові санкції застосовані не на підставі висновків акту перевірки та не відповідають фактичним обставинам справи.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, апеляційний суд дійшов протилежного висновку, з чим погоджується судова колегія касаційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 12 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 реалізував один бокал пива «Микулинецьке» місткістю 0,5 л. за ціною 9 грн. без наявності ліцензії.
При цьому, апеляційний суд, надаючи юридичну оцінку належності та достовірності доказів наданих відповідачем та підтверджуючих реалізацію бокалу пива «Микулинецьке», цілком обґрунтовано не прийняв до розгляду як докази доводи позивача, викладені у позовній заяві, повністю протилежні його ж письмовим поясненням наданим в ході перевірки.
Також колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне погодитись з тим, що допущена відповідачем технічна описка у спірному рішенні жодним чином не вплинула на зміст встановленого відповідачем порушення, має формальний характер і не може бути підставою для його скасування.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірне рішення є таким, що ґрунтується на нормах закону, а тому воно не підлягає скасуванню.
За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для відмови в позові.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом апеляційної інстанції були порушені норми матеріального чи процесуального права.
Відповідно до пункту 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
2. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2016 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.П.Юрченко
Судді Г.К.Голубєва
М.В.Сірош