ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5
Іменем України
21.06.2016 № К/800/4412/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., секретар судового засідання - Іванов Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуОСОБА_1
на постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2015
та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016
у справі №826/13783/15
за позовомОСОБА_1
доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві та зобов'язати відобразити в особовій карті ФОП ОСОБА_1 відомості, що він перебуває на загальній системі оподаткування.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2015 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інформаційна система «Податковий блок» містить дані щодо реєстрації ФОП ОСОБА_1 в якості платника єдиного податку з 01.01.2012 по 31.12.2014 на підставі заяви від 25.01.2012 №28475/Б та дату внесення запису в реєстр 28.01.2012 свідоцтва від 17.08.2009 №28820000000025797.
Інших даних, в тому числі особової справи платника ФОП ОСОБА_1 в паперовому виді немає, оскільки він здійснював підприємницьку діяльність в АР Крим, та під час окупації території переїхав жити та працювати на материкову частину України.
Докази вчинення позивачем будь-яких дій, таких як подання заяви чи інших обставин, що могли бути підставою для переходу позивача на загальну систему оподаткування в також відсутні.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що перебування позивача на спрощеній системі оподаткування у спірний період підтверджується відомостями податкового органу.
Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування визначено ст. 298 Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 298.1.1 п.298.1 ст. 298 Податкового кодексу України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог пункту 291.5 статті 291 цього Кодексу. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Пунктом 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України передбачено, що відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 - 298.2.3 цієї статті.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (пп. 298.2.1 ст. 298 ПК України).
Положеннями пп. 298.2.2. п. 298.2 ст. 298 ПК України передбачено, що платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.
Згідно з 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач заяв до податкових органів щодо переходу на загальну систему оподаткування та інформації щодо невиконання умов, передбачених пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України не подавав. При переході позивача на облік до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві (03.12.2014) всі дані в електронному вигляду по адмініструванню та картка особового рахунку перенесені з попереднього місця реєстрації, в тому числі і дані про перебування позивача на спрощеній системі оподаткування.
Зважаючи на вимоги вищенаведених норм, а також враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, судова колегія суддів касаційної інстанції правильними їх висновки про відсутність законних підстав для задоволення позову.
Окрім того, колегія суддів вважає обґрунтованою оцінку судами попередніх інстанцій листа податкової інспекції в м. Сімферополі податкової служби республіки Крим від 22.12.2014 № 8874/17.4 з посиланням на вимоги ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року N 1207-VII, та рішення ГУ ДФС у м. Києві від 20.02.2015, яким було скасовано вимогу ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13.01.2015 № Ф-7002-15, як такого, що не стосується предмету доказування даної адміністративної справи.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови у задоволенні позову, що, в свою чергу, є підставою, відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, для залишення ухвалених рішень судів попередніх інстанцій без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 - без змін.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.П.Юрченко
Судді Г.К.Голубєва
М.В.Сірош