"22" червня 2016 р. м. Київ К/800/36533/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Голубєва Г.К.,
за участю секретаря Загороднього А.А.
та представників сторін:
позивача - Беркути Н.М.,
відповідача - Лавренюка А.С.,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України (далі - ДФС)
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2015
у справі № 820/4795/15
за позовом державного підприємства "Івашківський спиртзавод" (далі - Підприємство)
до ДФС
та Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області,
про скасування рішення та скасування податкового повідомлень-рішень.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про визнання протиправним і скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 28.04.2015 № 000368, за яким Підприємство зобов'язано сплатити штраф у розмірі 113 214 157,82 грн. за порушення порядку вивезення з акцизного складу підакцизної продукції, а також податкового повідомлення-рішення від 08.05.2015 № 0000032101 про збільшення платникові грошового зобов'язання за платежем «спирт» на 6 789 963,32 грн. за основним платежем та на 1 695 990,83 грн. за штрафними санкціями.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 у позові відмовлено. У прийнятті цієї постанови суд виходив з того, що вироблений позивачем компонент моторний палива альтернативного (далі - КМПА) та біоетанол належить до підакцизних товарів та класифікується за кодом УКТ ЗЕД 2207, а тому його відвантаження має здійснюватися з дотриманням вимог пункту 230.131 Податкового кодексу України (далі - ПК).
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2015 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено. Постанову мотивовано тим, що КМПА, який виробляється Підприємством, не належить до готових харчових продуктів, алкогольних і безалкогольних напоїв, а тому не може класифікуватися у товарній позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД; також, за висновком апеляційного суду, лист Харківської митниці ДФС від 30.01.2015 № 20-70-25-04/00-2 не є рішенням про визначення коду товарної позиції спірного товару.
Не погоджуючись з наведеними висновками суду апеляційної інстанції, Інспекція звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду зі спору як помилково скасовану.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням з такого.
Попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи встановлено, що Інспекцією було проведено фактичну перевірку з питань дотримання Підприємством Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та іншого законодавства, яке регулює відносини у сфері виробництва та обігу спирту за період з 01.12.2014 по 28.02.2015; проведення інвентаризації спиртовмісних рідин в місцях зберігання на Підприємстві.
За наслідками цієї перевірки відповідачем складено акт від 12.03.2015 № 3/20-40-21-01-12/00375250 та прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 28.04.2015 № 000368, за яким Підприємство зобов'язано сплатити штраф у розмірі 113 214 157,82 грн. за порушення порядку вивезення з акцизного складу підакцизної продукції, а також податкове повідомлення-рішення від 08.05.2015 № 0000032101 про збільшення платникові грошового зобов'язання за платежем «спирт» на 6 789 963,32 грн. за основним платежем та на 1 695 990,83 грн. за штрафними санкціями.
Підставою для прийняття цих актів індивідуальної дії слугували висновки Інспекції про протиправне відвантаження позивачем КМПА (біоетанолу) на акцизному складі без погодження з представником контролюючого органу в порядку, передбаченому пунктом 200.131 статті 200 ПК.
Так, наведеною нормою передбачено, що під час відвантаження спирту етилового представник контролюючого органу на акцизному складі підприємства:
а) робить відмітку на товарно-транспортній накладній, зареєстрованій в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв, про погодження його відпуску шляхом проставляння штампа "Виїзд дозволено" та особистого підпису, зазначає час виїзду та показники пробігу транспортного засобу, реквізити акта про відвантаження і прийняття спирту етилового, який складається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сільського господарства, а також здійснює запис у журналі реєстрації відвантаження спирту етилового;
б) протягом трьох днів надсилає довідку про відвантаження спирту етилового контролюючому органу за місцезнаходженням покупця спирту, про що робить відмітку в зазначеному журналі.
Відповідальність за порушення наведеної законодавчої вимоги встановлена частиною другою статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за змістом якої у разі вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень.
Аналізуючи викладені в акті перевірки доводи Інспекції щодо наявності підстав для притягнення Підприємства до відповідальності в порядку наведеної норми Закону, суди першої і апеляційної вдалися до дослідження належності КМПА, що виробляється позивачем, до категорії товарів згідно з УКТ ЗЕД. При цьому суд першої інстанції підтримав правову позицію ДФС у справі, мотивовану посиланням на віднесення Харківською митницею ДФС товарів з назвою «біоетанол марки Б» та «КМПА марки Б» до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД; апеляційний суд, в свою чергу, зазначив, що технологія виробництва біоетанолу як компоненту біомоторного палива виключає можливість його віднесення до цієї товарної позиції, до якої віднесено харчові продукти, алкогольні і безалкогольні напої і оцет.
Втім такий висновок апеляційного суду не відповідає поняттю спирт етиловий у розумінні підпункту 14.1.237 пункту 14.1 статті 14 ПК, згідно з яким
спирт етиловий - це всі види спирту етилового, біоетанол, які зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про альтернативні види палива» біоетанол - це спирт етиловий зневоджений, виготовлений з біомаси або спирту етилового - сирцю для використання як біопалива; біокомпонент - біопаливо, що використовується як компонент інших видів палива.
За змістом статті 4 цього Закону до альтернативних видів рідкого палива належать, зокрема, спирти (біоетанол, біобутанол) та отримані на їх основі синтетичні продукти, що можуть використовуватись як паливо або компоненти палива (добавки на основі біоетанолу та біобутанолу), олії, інші види рідкого палива з біомаси (у тому числі біодизель).
Наведені законодавчі положення спростовують висновок апеляційного суду про те, що неналежність біоетанолу, біокомпоненту до харчових продуктів, алкогольних і безалкогольних напоїв виключає можливість класифікації спірної продукції у товарній категорії 2207 за УКТ ЗЕД.
У той же час Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне наголосити, що визначення конкретного коду УКТЗЕД спірної продукції та порядок використання Підприємством біоетанолу має вирішальне значення при встановленні ставки та розміру податку згідно з пунктом 215.3 статті 215, підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК.
У даному ж разі зміст розглядуваного правопорушення полягає у недотриманні Підприємством установленого пунктом 200.131 статті 200 ПК порядку відвантаження спирту етилового, до якого для цілей оподаткування належить біоетанол (КМПА). А відтак при вивезенні цієї продукції з акцизного складу позивача погодження такого відпуску з представником контролюючого органу шляхом проставляння штампа "Виїзд дозволено" є обов'язковим.
Невиконання позивачем наведених вимог ПК свідчить про законність застосування до Підприємства штрафу за рішенням про застосування фінансових санкцій від 28.04.2015 № 000368, у зв'язку з чим Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні даного позову.
Оскільки у суду апеляційної інстанції не було підстав для скасування правильної та вмотивованої постанови суду першої інстанції, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду зі спору та залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду зі спору в порядку статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити.
2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2015 у справі № 820/4795/15 скасувати.
3. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.06.2015 у справі № 820/4795/15 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
Г.К. Голубєва