23.04.07р.
Справа № 31/147-07
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Слален», м. Київ
до відповідача
Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
Про
стягнення збитків
Суддя Мороз В.Ф.
Представники:
Від позивача
Руденко В.В., дов. від 09.10.06 р.
Від відповідача
ОСОБА_1.
Позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, звернувся з позовом про стягнення з відповідача збитків у вигляді неотриманого доходу у розмірі 53 183 грн. у зв'язку з неможливістю передачі новому орендарю в оренду не житлового приміщення по АДРЕСА_1 у Дніпропетровську загальною площею 237,7 кв.м., що було зайняте у цей період відповідачем, та отримання вказаної суми у вигляді орендної плати.
Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що в діях відповідача відсутня вина, так як не отримував від позивача листів про зміну, розірвання та припинення орендних правовідносин; звертався до орендодавця в порядку, передбаченому ст.. 777 ЦК України з листами про продовження договірних відносин; бажав скористатись правом на подальше продовження договору; не мав фактичної можливості своєчасно передати приміщення орендодавцеві, оскільки відповідачем не направлялись представники для прийняття приміщення з оренди. При цьому позивачем не підтверджено завдання йому збитків у заявленому розмірі. Позивачем створено штучні умови для стягнення з орендаря суми неотриманого доходу. Відповідачем було здійснено оплату за користування приміщенням у листопаді 2006 р. у розмірі орендної плати.
По справі оголошувались перерви до 18.04.2007 р. та 23.04.2007 р.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, господарський суд, -
Згідно договору оренди не житлового приміщення №НОМЕР_2, позивачем передано в користування відповідачу строком до 31.10.2006 р. не житлове приміщення площею 237, 7 кв.м., розташоване по АДРЕСА_1 у Дніпропетровську зі сплатою орендної плати у розмірі 2014,00 грн., крім того ПДВ - 402,80 грн. Вказаний договір припинився у зв'язку з закінченням строку його дії та не був продовжений сторонами на новий термін. Вказане не оспорюється сторонами та відповідає матеріалам справи. У відповідності до акту приймання-передачі об'єкту нерухомості від 24.11.2006 р., складеного сторонами, не житлове приміщення по АДРЕСА_1 у Дніпропетровську загальною площею 237,7 кв.м. повернено з оренди орендарем орендодавцю.
Згідно договору оренди окремого нежитлового приміщення №НОМЕР_1., позивач зобов'язується передати в оренду ТОВ фірмі «Полюс Плюс» зі сплатою орендної плати у розмірі 53 183, 00 грн. на місяць не житлове приміщення загальною площею 237,7 кв.м. по АДРЕСА_1 у Дніпропетровську, тобто приміщення, що знаходилося в оренді відповідача за договором №НОМЕР_2. Строк користування приміщенням за договором №НОМЕР_1., укладеним з ТОВ фірмою «Полюс Плюс» визначено з 01.11.2006 р. по 30.09.2007 р. (п. 2.2.).
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача збитків у вигляді неотриманого доходу у розмірі місячної орендної плати, тобто 53 183, 00 грн., що встановлений договором НОМЕР_1., укладеним з ТОВ фірмою «Полюс Плюс» у зв'язку з фактичним звільненням відповідачем орендованого приміщення 24.11.2006 р.
Згідно ст. 22 ЦК України, яка визначає загальні способи відшкодування майнової шкоди, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Підставою для відповідальності за спричинену шкоду є правопорушення, що складається з чотирьох елементів (склад): шкода, протиправна поведінка особи, що спричинила шкоду, причинний зв'язок між ними та вина.
Заявлена позивачем до стягнення сума не може бути визначена як збитки у вигляді неотриманого доходу позивача, що завдані діями відповідача, оскільки: фактичне звільнення позивачем орендованого приміщення 24.11.2006 р. з необхідністю та неминучістю не породжує негативного наслідку у вигляді неотримання позивачем 53 183, 00 грн. та безпосередньо не призводить до заподіяння шкоди, а 53 183, 00 грн. не є доходом, які позивач міг би реально одержати за звичайних обставин.
Одночасно ст. 785 ЦК України, яка є спеціальною нормою та підлягає застосуванню до спірних правовідносин, визначено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, якщо той не виконує обов'язку щодо повернення речі. Однак позов з таких підстав та щодо стягнення неустойки позивачем не заявлявся, тому судом не розглядається.
За викладеного у суду відсутні достатні підстави для задоволення позову.
Судові витрати по справі на підставі ст.. 49 ГПК України слід покласти на позивача, оскільки в позові відмовлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В позові відмовити.
Суддя В.Ф.Мороз