14 липня 2016 рокусправа № П/811/93/16
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередниченко В.Є.
суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.
за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Кіровоградської митниці ДФС на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі № П/811/93/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 05 лютого 2016 року звернулось до суду з позовом до Кіровоградської митниці ДФС згідно з яким просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №901000006/2015/000167/2 від 08 грудня 2015 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що декларантом надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості за основним методом товару, який переміщується через митний кордон України, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.
Постанова суду мотивована тим, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В апеляційній скарзі зазначає про свою незгоду з висновком суду про те, що в документах які підтверджують митну вартість товару відсутні розбіжності.
Згідно з запереченням на апеляційну скаргу, позивач посилаючись на її необґрунтованість просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що згідно з контрактом №101є/1, укладеним 05 жовтня 2015 року між позивачем (покупець) та компанією з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_2 ОСОБА_3 Інтерпрайс» (продавцем) та специфікацією №1 від 09.10.2015 р., позивачем придбано товар рулони двоосно-орієнтованої поліпропіленової клейкої плівки великого розміру (BOPP JUMBO ROLL) у кількості 49,915 рулонів 38mics*1280m*4000m, 4,915 рулонів 42mics*1280m*4000m та 24,8075 рулонів 35mics*1280m*4000m на загальну суму 21 069,17 доларів США, виробник "Fo SHAN PERFECT TECH ENTERPRI SE CO., LTD" на загальну суму 21 069,17 доларів США (а.с.22-29).
Для проведення митного оформлення поставленого за вищевказаним контрактом товару позивачем подано до відповідача вантажну митну декларацію (ВМД) №901050000/2015/009907 від 08.12.2015 р., у якій задекларувала ввезений товар на загальну суму 21 069,17 доларів США (а.с.11-12).
Разом з декларацією форми МД-2 подано: міжнародну автомобільну накладну №11302 від 07.12.2015 р. (а.с.13), коносамент №954925093 від 29.10.2015 р. (а.с.14), платіжні документи, що підтверджують вартість товару №3 від 15.10.2015 р. (а.с.15), №4 від 05.11.2015 р. (а.с.16), рахунок-фактуру (інвойс) №15GD06-15491A від 21.10.2015 р. (а.с.17, 18), пакувальний лист №15GD06-15491A від 21.10.2015 р. (а.с.19), страховий поліс №14180261900200984195 від 23.10.2015 р., доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 31.10.2015 р. (а.с.22), зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу. стороною якого є виробник товарів, що декларуються №1015/1 від 05.10.2015 р. (а.с.23-29), договір про надання послуг митного брокера №17/03 від 17.03.2015 р., інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 07.12.2015 р., інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2761 від 29.10.2015 р., сертифікат про походження товару С154406S06140005 від 23.10.2015 р. (а.с.31), прайс-лист від 07.10.2015 р. (а.с.32), сертифікати якості №15GD06-15491 (а.с.33), копію митної декларації країни відправлення №518920150895046975 від 08.12.2015 р. (а.с.34).
Під час здійснення контролю співставлення митним органом виявлено у поданих до митного оформлення документах розбіжності.
У зв'язку з викладеним позивачу запропоновано додатково надати підтвердження здійснення оплати товару (SWIFT); документи про вартість страхування та доставки вантажу (та інші складові митної вартості відповідно до умов поставки); каталоги, специфікації виробника товару; висновки про вартісні характеристики товарів. підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.94-95).
Декларантом додатково подано підтвердження здійснення оплати товару (SWIFT) №006 за період з 01.10.2015 р. по 31.10.2015 р. та №008 за період з 01.11.2015 р. по 30.11.2015 р. (а.с.94-95).
08 грудня 2015 року рішенням про коригування митної вартості товарів №901000006/2015/000167/2 Кіровоградською митницею ДФС визначено митну вартість товару згідно зі ст.60 МК України за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні: рулон 38mics*1280m*4000m - 358,00 доларів США, рулон 42mics*1280m*4000m - 433,00 доларів США, рулон 35mics*1280m*4000m - 328,00 доларів США, тобто 28 134,625 доларів США за партію (а.с.9-10, 92-93).
Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач приймаючи спірне рішення діяв не на підставі, та не у межах повноважень та у спосіб, що передбачені митним законодавством України.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів слугували наступні обставини, а саме:
- згідно умов Контракту від 05.10.2015 р. №1015/1 п.3.4 розділу 3 "Условия оплаты" вказано, що реквізити контракту мають бути вказані у міжбанківському документі SWIFT, але до митного оформлення він не поданий;
- прайс-лист від 07.10.2015 р. виданий на ім'я покупця на конкретну поставку товару, оскільки містить номенклатуру товарів, яка подана до митного оформлення тобто підготовлений безпосередньо для покупця даного товару та може мати суб'єктивну спрямованість, також в зазначеному прайс-листі запропонована ціна товару на конкретний об'єм партії, що є значно вищим від фактично замовленого при такій же ціні;
- згідно умов поставки CIF Одеса - фрахт, страхування, навантаження товару на борт судна, витрати пов'язані з виповненням митних формальностей входять до вартості товару, диференційовані відомості про що відсутні, що свідчить про те, що документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (а.с.9,10).
Проте, судом першої інстанції вірно встановлено, що доводи, наведені відповідачем як «розбіжності» суперечать вимогам ч.3 ст.53 Митного кодексу України, безпосередньо не стосуються числових значень та не перешкоджають митному органу встановити заявлену митну вартість імпортованого товару. Відповідачем документально не доведено вплив вказаних у МД-2 факторів на ціну товарів.
Враховуючи те, що позивачем до митного оформлення було надано платіжні доручення № 3 від 15.10.2015 року та № 4 від 05.11.2015 року, які підтверджують оплату товару вимоги відповідача щодо надання міжбанківського документу SWIFT є безпідставними.
Між тим, позивачем 08 грудня 2015 року було надано до митного органу підтвердження здійснення оплати товару (SWIFT) №006 за період з 01.10.2015 р. по 31.10.2015 р. та №008 за період з 01.11.2015 р. по 30.11.2015 р. (а.с.74-75).
Крім того, не є обґрунтованими сумніви щодо наданого позивачем прайс-листа, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України він не входить до переліку документів що підтверджує митну вартість.
Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, декларантом до митної вартості не додано жодних витрат, які є складовими митної вартості, а задекларована ним митна вартість сформована з огляду на ціну фактично сплачену позивачем за придбаний товар. Викладене свідчить, що усі витрати, які могли б розцінюватися як складові митної вартості у розумінні п.58.10 ст.58 Митного кодексу України включені до ціни придбаного позивачем товару.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч.2 ст.58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів №901000006/2015/000167/2 від 08 грудня 2015 року.
Щодо доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі про непогодження з висновками суду першої інстанції відносно відсутності впливу вказаних розбіжностей на митну вартість товару суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
У відповідності з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Між тим відповідач вказаного обов'язку не виконав.
Доводи відповідача викладені у доповненні до апеляційної скарги, яке направлено до суду 12.05.2016 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції відповідно до ст. 193 КАС України до уваги не приймаються.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги, які фактично є доводами проти позову, висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Кіровоградської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі № П/811/93/16 - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений 15 липня 2016 року.
Головуючий: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко