Справа № 214/1233/16-к
1-кп/214/347/16
13 липня 2016 року м. Кривий Ріг
Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Кривому Розі, кримінальне провадження № 12016040750000275 від 05.02.2016 щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,
В проваджені Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходиться обвинувальний акт з додатками щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 підтримав, надане ним через канцелярію суду 21.06.2016, клопотання про зміну його підзахисному запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи це тим, що обвинувачений має постійне місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 де проживає разом з матір'ю, вітчимом та сестрою. В зв'язку з тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України йому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Але, через істотну зміну обставин на даний час, відпали підстави для такого запобіжного заходу як тримання під вартою, оскільки обвинувачений вину визнає повністю, активно сприяв розкриттю злочинів, раніше не судимий, примирився з потерпілим, який не заперечує змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки тоді обвинувачений зможе працевлаштуватися та відшкодовувати завдану шкоду.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому на домашній арешт, оскільки останній під час дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту вчинив нове кримінальне правопорушення, що свідчить про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення та його схильність до вчинення нових кримінальних правопорушень, не працює і не має постійного джерела доходу, отже може переховуватися від суду, може впливати на потерпілого, свідків.
Захисник ОСОБА_4 наполягав на задоволенні свого клопотання, просив замінити запобіжний захід на більш м'який у вигляді домашнього арешту, так як обвинувачений має батьків, які потребують уваги та, визнаючи вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, вважає за можливе щоб обвинувачений мав змогу заробити кошти для відшкодування матеріального збитку потерпілому.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти продовження строку тримання під вартою, підтримав думку захисника.
Вислухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши обвинувальний акт, матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на домашній арешт не підлягає задоволенню, а необхідно та доцільно продовжити термін тримання обвинуваченого під вартою строком на два місяці, виходячи з таких підстав.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює, запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, та у вчинені ще двох кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, не має постійного місця роботи, вчинив кримінальні правопорушення під час дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, що дає підстави суду вважати, що останній може продовжити злочинну діяльність чи незаконно впливати на потерпілого та свідків.
З урахуванням вищевикладеного є всі підстави вважати, що більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання спробам обвинуваченого ОСОБА_5 переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , строком на 60 діб, підлягає задоволенню, а клопотання захисника необхідно залишити без задоволення, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України.
Керуючись ст.ст. 110, 331, 369, 371 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на два місяці, тобто строком до 11 вересня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1