№ 174/177/16-а,
п/с 2-а/174/6/2016
12 липня 2016 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Ілюшик І.А.,
за участі секретаря Заіка А.В.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача Куценко В.А.
представника відповідача Волгожаніної О.Д.
представника третьої особи Яресько А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Дніпропетровського обласного військового комісаріату, третя особа Державна прикордонна служба України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення не нарахованої та не сплаченої суми одноразової суми грошової допомоги, -
В березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної Прикордонної Служби України з вимогою про визнання протиправною бездіяльності та стягнення не нарахованої та не сплаченої суми одноразової грошової допомоги.
18.04.2016 року позивач уточнив адміністративний позов та за його клопотанням ухвалою суду замінено первісного відповідача на належного відповідача - Міністерство оборони України. Державна прикордонна служба України залучена до участі у справі, як третя особа.
30.05.2016 року позивач уточнив адміністративний позов в якому просив визнати дії Дніпропетровського обласного військового комісаріату щодо відмови у нарахуванні одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травм або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби неправомірними. Просив зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та сплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу згідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразовоъ грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».
За ухвалою суду до участі у справі залучено в якості співвідповідача Дніпропетровський обласний військовий комісаріат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він є інвалідом другої групи, яка є наслідком його поранення при проходженні ним військової служби в прикордонних військах СРСР при участі в бойових діях. Факт отримання ним інвалідності внаслідок участі в бойових діях був встановлений актом МСЕК від 15.12.2014 року.
Він звернувся до Дніпропетровського обласного військового комісаріату із заявою в якій просив нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу в зв'язку із встановленням інвалідності від поранення та отримав відповідь про відмову, йому було рекомендовано звернутися до Державної прикордонної служби України. Від Державної прикордонної служби України він також отримав відмову та звернувся з позовом до суду.
Позивач зазначає, що він має право на отримання одноразової допомоги в порядку та розмірах, встановлених Законої України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою КМУ № 499. Вважаючи, що його право на отримання цієї грошової допомоги є порушеним, позивач звернувся до суду.
Позивач та його представник позов підтримали, просили задовольнити.
Представник Міністерства оборони України проти задоволення позову заперечувала, зокрема, з тієї підстави, що інвалідність позивачу встановлена у 2006 році.
Представник третьої особи наполяга направомірності дій Державної прикордонної служби України.
Представник Дніпропетровського обласного військового комісаріату в судове засідання не з'явився, подав письмові заперечення проти позову, в його задоовленні просив відмовити.
Заслухавши осіб, які беруть участь усправі, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Із довідки до акта огляду МСЕК, копія якої наявна в матеріалах справи, вбачається, що позивачу 01.12.2014 року встановлена ІІ група інвалідності внаслідок його поранення при проходженні ним військової служби, що також підтверджується відповідним посвідченням (а.с. 10, 12).
В судовому засіданні позивач та представник Міністерства оборони України, визнали, що вперше йому встановлена ІІ група інвалідності за загальним захворюванням у 2004 році, а 15.12.2006 року встановлено зв'язок між інвалідністю та його пораненням при проходженні ним військової служби, ІІ група інвалідності встановлена повторно.
Згідно копії військогово квитка № НОМЕР_1 , позивач приймав участь в бойових діях в республіці Афганістан з 25.10.1983 року по 22.06.1985 року (а.с. 9).
25.06.2015 року позивач подав на ім'я військового комісара Дніпропетровського обласного військового комісаріату заяву в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням йому другої групи інвалідності, пов'язаної з участю у бойових діях (а.с. 112).
Листом від 10.07.2015 року, який позивачем отримано 16.07.2015 року, Дніпропетровським обласним військовим комісаріатом йому повідомлено, що його документи азлишаються без ралізації, як такі, що надіслані не за належністю та рекомендовано звернутись до Державної прикордонної служби України (а.с. 112 зв).
Після цього позивач звернувся до Державної Прикордонної служби України з метою отримання одноразової грошової виплати і листом від 18.08.2015 року йому відмовлено (а.с. 95).
Як убачається з матеріалів справи, предметом спору є нарахування й виплата суб'єктом владних повноважень (органом державної влади) одноразової грошової допомоги колишньому військовослужбовцю.
Вимогами п. 5 ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
Згідно ч. 9 ст. 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2 Постанови КМУ «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28.05.2008 року № 499 (далі - Порядок), призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1.01.2007 р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.
Позивач просить зобов'язати Міністерство оборони нарахувати та виплатити йому дноразову грошову допомогу саме на підставі цього Порядку.
Відповідно до п. 3 та п. 7 цього Порядку передбачено, що особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) відповідні документи.
Керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк з дня реєстрації документів головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.
Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею. Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку,
зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.
Тобто, рішення про виплату одноразової грошової допомоги в зв'язку з інвалідністю військовослужбовців відповідно до Порядку, приймає вищий орган у відповідності, а саме Міністерство оборони України.
Листом Дніпропетровського обласного військового комісаріату повідомлено позивача, що його документи залишаються без реалізації. Слід зазначити, що рішення щодо виплати одноразової допомоги не входить до компетенції вказаного органу, а лише Міністерство оборони України за законом має прийняти рішення про призначення одноразової грошової допомоги.
Отже, оскільки обов'язок вчинити такі дії покладений на Міністерство оборони України, не підлягає задоволенню позов у частині вимог про визнання неправомірними дії Дніпропетровського обласного військового комісаріату щодо відмови у нарахуванні одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травм або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби неправомірними.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до заяви позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги комісаріатом до Департаменту фінансів Міністерства оборони України не направлялись документи для надання висновку стосовно правомірності отримання грошової допомоги. Особисто до Міністерства оборони України позивач з приводу виплати йому одноразової грошової допомоги не звертався, будь-якої письмового повідомлення із зазначенням мотивів відмови заявник не отримував, рішення з цього приводу не приймалось. Тільки із заперечень відповідача проти позову слідує, що Міністерство оборони України не визнає права позивача на отримання вказаної одноразової грошової допомоги.
Отже, вимога позивача про зобов'язання Міністерства оборони України нарахувати та сплатити йому одноразову грошову допомогу згідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28.05.2008 року заявлена передчасно.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Враховуючи, що предметом спору у даній справі є порушене право позивача на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто соціальної виплати, дана справи підсудна місцевому загальному суду, як адміністративному.
В зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору, як інваліда другої групи, судові витрати слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 186 КАС України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Дніпропетровського обласного військового комісаріату, третя особа Державна прикордонна служба України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення не нарахованої та не сплаченої суми одноразової суми грошової допомоги - відмовити в повному обсязі.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Повний текст рішення буде виготовлено у п'ятиденний строк.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у десятиденний строк в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя
Вільногірського міського суду І.А.Ілюшик