5 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоГриціва М.І.,
суддів:Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,
за участі секретаря судового засідання Ключник А.Ю.,
представника Генеральної прокуратури України (далі - ГПУ) - Гнатюка М.М., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника прокурора Херсонської області до Каховської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - РДА) про скасування розпорядження,
встановила:
У листопаді 2012 року заступник прокурора Херсонської області звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати розпорядження РДА від 30 серпня 2012 року № 527 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди землі для сінокосіння і випасання худоби на території Розо-Люксембурзької сільської ради Каховського району Херсонської області громадській організації «Веселий пастушок» селища Федорівка» (далі - Сільрада, ГО відповідно).
Вимоги мотивував тим, що РДА всупереч статті 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК) надала юридичній особі дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для сінокосіння і випасання худоби без проведення земельних торгів.
Передумовами оспореного правозастосування стали такі фактичні обставини.
На підставі рішення РДА від 18 травня 2012 року ГО зареєстровано як юридичну особу.
Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Статуту ГО є громадською організацією, яка об'єднує громадян, власників рогатої худоби, на основі спільності інтересів своїх членів для реалізації мети та завдань, передбачених цим Статутом.
Головною метою ГО відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Статуту є задоволення та захист спільних інтересів членів ГО, що виникають при використанні орендованих земель, та інших спільних інтересів своїх членів.
Відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.1 пункту 2 Статуту основним завданням ГО є представництво інтересів громадян, що стосуються земельних ділянок, орендованих під пасовище, в державних органах, громадських організація, судах.
Голова РДА розпорядженням від 30 лютого 2012 року № 527 надав ГО дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди землі орієнтовною площею 300,00 га для сінокосіння і випасання худоби із земель державної власності (землі резервного фонду) Сільради.
На зазначене вище розпорядження прокурор Херсонської області вніс голові Херсонської обласної державної адміністрації (далі - ОДА) протест від 26 жовтня 2012 року № 05/3-501 з вимогою скасувати це розпорядження як протиправне.
Протест мотивовано тим, що надавати в оренду земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби без проведення земельних торгів дозволено тільки громадянам-фізичним особам, а не громадським організаціям.
ОДА відхилила протест прокурора, про що повідомила останнього листом від 12 листопада 2012 року.
Херсонський окружний адміністративний суд постановою від 23 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2015 року, в задоволенні позовних вимог відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив із того, що реалізувати своє право на оренду земельної ділянки для випасання худоби громадянин може як особисто, так і через об'єднання громадян-власників худоби. Надання громадянам в оренду земельної ділянки для зазначених потреб здійснюється без проведення земельних торгів. Оскільки об'єднання громадян утворено для задоволення їхніх спільних потреб в отриманні земельних ділянок для випасання худоби, то надання такому громадському об'єднанню однієї земельної ділянки з метою її наступного розподілу між його учасниками-власниками худоби без проведення земельних торгів не суперечить положенням статті 134 ЗК. Окрім того, зазначив, що надання громадській організації дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є одним з проміжних етапів розгляду заяви юридичної особи про надання в оренду земельної ділянки із земель державної або комунальної власності і ще не свідчить про наявність позитивного рішення про надання такої земельної ділянки в оренду.
У заяві про перегляд ГПУ, посилаючись на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України статей 124, 134 ЗК у подібних правовідносинах, просить скасувати рішення судів усіх інстанцій та постановити нове - про задоволення позовних вимог.
Як на приклад неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права ГПУ посилається на рішення Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2016 року (справа № К/800/31392/13), у якій цей суд дійшов висновку про порушення РДА порядку прийняття рішення про надання земельної ділянки в оренду, що передбачений частиною другою статті 124 ЗК
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України заслухала пояснення прокурора ГПУ, перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.
Відповідно до статті 124 ЗК
Згідно із частиною першою статті 134 З
Таким чином, закон передбачає, що набуттю права на оренду земельної ділянки державної власності передує проведення земельних торгів, за результатами яких приймається рішення органом державної влади або місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи укладається договір купівлі-продажу права оренди з наступним укладенням договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до частин першої, другої статті 1 Закону України від 16 червня 1992 року № 2460-XII «Про об'єднання громадян» (який був чинним на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2460-XII) об'єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод, яке незалежно від назви (рух, конгрес, асоціація, фонд, спілка тощо) визнається політичною партією або громадською організацією.
Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 2460-XII у випадку реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи.
Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
За частиною першою статті 81, статтею 83 ЦК юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна у формі товариства, установи та в інших формах, встановлених законом.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ГО є юридичною особою, яка створена, як зазначено в її Статуті, з метою задоволення та захисту членів організації в частині використання орендованих земель, виділених під пасовища, та інших інтересів.
Відповідно до частини другої статті 134 ЗК
Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу (частина третя статті 134 ЗК).
У статті 34 ЗК передбачено, що громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.
За змістом наведених вище законодавчих норм можна дійти висновку, що право на оренду земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, для сінокосіння і випасання худоби без проведення земельних торгів надано лише громадянам. За іншими суб'єктами, зокрема за юридичними особами, ЗК такого права не передбачає.
Поряд з тим, право оренди земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби громадяни можуть реалізувати лише в індивідуальному порядку шляхом звернення до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122
У першому випадку договірні відносини щодо оренди земельної ділянки, призначеної для сінокосіння і випасання худоби, без проведення земельних торгів, тобто на позаконкурсних умовах, виникають на підставі договору оренди безпосередньо між суб'єктом звернення - громадянином та органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, до повноважень якого віднесено прийняття рішення щодо надання в оренду земельної ділянки державної чи комунальної власності для зазначених вище цілей.
Громадська організація, утворена з метою задоволення спільного інтересу громадян в отриманні в оренду земельних ділянок державної чи комунальної власності для сінокосіння та випасання худоби, з огляду на свій правовий статус не є належним суб'єктом, який має право на оренду земельної ділянки для таких цілей без проведення земельних торгів.
Мета створення громадської організації, а також цільове призначення земельної ділянки, задля отримання якої створено цю громадську організацію, не можуть змінити встановленого законом порядку надання громадянам та юридичним особам в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності.
Отже, виходячи зі змісту фактичних обставин справи та зумовленого ними оспореного правозастосування колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого правового висновку.
За правилами статті 134 ЗК
Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є однією із передумов для надання у користування такої земельної ділянки із земель державної або комунальної власності. З огляду на це рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122
Прийняття рішення про надання юридичній особі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільовим призначенням якої є сінокосіння і випасання худоби, для укладення договору оренди землі без попередньо проведених земельних торгів суперечить положенням статей 124 та 134 ЗК щодо конкурсних засад надання в оренду земельних ділянок державної і комунальної власності.
Отже, оскільки при вирішенні спору за позовом прокурора Херсонської області суди неправильного застосували норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, то відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини другої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України всі ухвалені у цій справі судові рішення слід скасувати і прийняти нове - про задоволення позову.
Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
постановила:
Заяву Генеральної прокуратури України задовольнити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року, ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 4 лютого 2015 року і Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Каховської районної державної адміністрації Херсонської області від 30 серпня 2012 року № 527 «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання договору оренди землі для сінокосіння і випасання худоби на території Розо-Люксембурзької сільської ради Каховського району Херсонської області громадській організації «Веселий пастушок» селища Федорівка».
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.І. Гриців
Судді: О.А. Коротких О.В. Кривенда
В.Л. МаринченкоП.В. Панталієнко
О.Б. ПрокопенкоІ.Л. Самсін
О.О. Терлецький