Апеляційне провадження №22-ц/796/10032/2016 Головуючий в 1 інстанції - Петренко Н.О.
Доповідач - Желепа О.В.
12 липня 2016 року, колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Желепи О.В.
суддів Кабанченко О.А., Качана В.Я.
при секретарі Перетятько А.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 червня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства «Компанія Трейдгруп Скорта». Товариства «Сосновий квартал» про визнання попереднього договору недійсним,
Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 17.01.2015р. між позивачем та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Сосновий квартал» був укладений попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О, за реєстраційним номером 68 та відповідний договір про забезпечення виконання зобов'язань № 09/01/15-С5-К10, у відповідності до якого відбулася сплата коштів. У відповідності до п.1.1 попереднього договору сторони прийняли зобов'язання укласти договір купівлі-продажу квартири протягом другого кварталу 2015 року. При цьому ТОВ «Компанія Трейдгруп Скорта» прийняло зобов'язання щодо отримання правовстановлюючих документів на квартиру та отримання документів, необхідних для належного укладення та нотаріального посвідчення основного договору в строк до запланованої дати укладення основного договору. 06.08.2015р. позивач звернувся з листом до ТОВ «Компанія Трейдгруп Скорта» з пропозицією укласти основний договір у приватного нотаріуса Рубанової 1.Р, або надати пропозиції щодо іншого часу та місця укладення основного договору. ТОВ «Компанія Трейдгруп Скорта» на цей лист відповіді не надало, представник у призначений час до нотаріуса не з'явився. Зважаючи на фактичну відмову позивача від укладення основного договору та те, що попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна на стадії будівництва на думку позивача фактично є удаваною угодою, яка приховує інший правочин, а саме договір купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомомсті, 09.09.2015р. позивач звернувся до ТОВ «Компанія Трейдгруп Скорта» з листом пропозицією для акцептування тексту оферти-додаток №1, розглянути та акцептувати протягом 10 днів з моменту отримання, але це звернення також було проігноровано, що змусило позивача звернутися до суду за захистом порушених прав. Просив визнати попередній договір купівлі-продажу від 17.01.2015р. квартири АДРЕСА_1 який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О. за реєстраційним номером 68 із змінами та доповненнями удаваним правочином. Визнати укладеним договір купівлі-продажу майнових прав на житлову квартиру АДРЕСА_2 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Трейдгруп Скорта»;
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 09 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, представник позивача подав апеляційну скаргу в якій просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Скарга обґрунтована тим, що суд не повно встановив обставини справи, які мали значення для її вирішення
Суд не врахував, що на дату розгляду справи час укладення основного договору сплинув.
Оскільки основний договір не був укладений то зобов'язання за попереднім договором припинились. При цьому відповідач вказаної обставини не визнає і стверджує , що попередній договір чинний, що і свідчить про удаваність такого договору. Суд також не врахував, що відмова відповідача укласти основний договір також свідчить про удаваність попереднього договору. Оплата позивачем за договором забезпечення грошової суми, яка за умовами договору зараховувалась в подальшому як частина оплати за придбану квартиру, також свідчить про те, що сторони укладали договір купівлі-продажу майнових прав, а не попередній договір. Тобто позивач довів, що укладаючи попередній договір воля сторін була спрямована на встановлення цивільно-правових відносин, що регулюються нормами ст. 656 ЦК України (договором купівлі-продажу майнових прав.)
До апеляційного суду позивач та його представник не з'явились, про розгляд справи повідомлені 08.07.2016 року, що підтверджується зворотним повідомленням.
Представник відповідача доводи скарги заперечував.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову суд вважав встановленими такі обставини.
17 січня 2015р. між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Сосновий квартал» був укладений попередній договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 який був :посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Басенко К.О за реєстраційним номером 68.
17.01.2015р. між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Сосновий квартал» був укладений договір про забезпечення виконання Зобов'язань № 09/01/15-С5-К10.
У відповідності до п. 1.1 попереднього договору сторони прийняли зобов'язання укласти договір купівлі-продажу квартири протягом другого кварталу 2015 року.
06.08.2015р. позивач звернувся з листом до ТОВ «Компанія Трейдгруп Скорта» з пропозицією укласти основний договір у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рубановоїт І.Р. або надати пропозиції щодо іншого часу та місця укладення основного договору.
09.09.2015р. позивач звернувся до відповідача ТОВ «Компанія Трейдгруп Скорта» з листом пропозицією для акцептування тексту оферти, розглянути та акцептувати протягом 10 днів з моменту отримання.
Згідно ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину. який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Позивач стверджує, що оскільки попередній договір укладений сторонами фактично з метою фінансування відповідачем будівництва, то відповідно в даному випадку відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який вони насправді вчинили, а саме за правилами, що повинні застосовуватись до договору інвестування в будівництво житла.
Позивачем по справі не було доведено, що між сторонами по справі виникли правовідносини щодо договору інвестування.
Відповідно до вимог Закону України «Про інвестиційну діяльність», на який посилається позивач в позовній заяві, інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов'язань, за якими здійснюється передачею об'єкта житлового будівництва.
В даному випадку між сторонами був укладений попередній договір, яким передбачили укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Тобто відсутні підстави визнавати недійсним укладений попередній договір, як удаваний правочин, та визнавати укладений між сторонами договір договором придбання позивачем майнових прав на квартиру.
Вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними. Висновок суду про безпідставність заявлених позовних вимог відповідає встановленим обставинам та вимогам закону.
Доводи апеляційної скарги про невиконання відповідачем умов попереднього договору, щодо укладення основного договору в строки передбачені попереднім договором не свідчать про удаваність такого договору.
Оплата позивачем коштів як забезпечення виконання в майбутньому умов попереднього договору також не свідчить про те, що позивач та відповідач укладаючи попередній договір мали на меті укласти договір інвестування житла.
Суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідач по справі не може бути суб'єктом таких правовідносин, виходячи з вимог закону «Про інвестування»
Тобто висновок суду про те, що заявлені вимоги не ґрунтуються на законі є вірним .
Згідно п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № № 9 від 06 листопада 2009 року, за удаваним правочином сторони умисно оформлюють один правочин,але між ними насправді встановлюються інші правовідносини.
При укладенні договору воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті які передбачені правочином. За удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформляють правочин. Але насправді між ними встановлюються інші правовідносини. Розбіжність між волею та її зовнішнім виявом стає наслідком навмисних дій його учасників, які мають за мету одержання певної користі усіма або принаймні одним із них.
Судом не встановлено , що обидві сторони правочину мали умисел документально оформити один правочин, замість іншого, тобто відсутні підстави для визнання його недійсним відповідно до ст. 235 ЦК України.
Інші доводи скарги висновків суду не спростовують.
Рішення суду першої інстанції ухвалене без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 09 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20-ти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді: