Ухвала
іменем україни
14 липня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
СтупакО.В., Леванчука А.О., Маляренка А.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 24 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 27 квітня 2016 року,
У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаним позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 29 травня 2015 року він подав відповідачу заяву про надання йому творчої відпустки для написання книги з 17 червня 2015 року до 16 вересня 2015 року. Відмову в наданні відпустки ним оскаржено до Ленінського районного суду м. Полтави, рішенням якого визнано незаконною бездіяльність відповідача щодо ненадання творчої відпустки. Таким чином, вважає, що йому завдано матеріальну шкоду у розмірі середнього заробітку за три місяці творчої відпустки, розмір якої становить 121 034 грн 70 коп., яку просив стягнути з відповідача.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 24 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 27 квітня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції, із висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі і надавши їм належну оцінку згідно зі ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, а також, врахувавши обставини справи, правильно виходив із того, що правовідносини, які виникли між сторонами, випливають із трудових та за своїм змістом не є деліктними, а кошти, які просить стягнути позивач із ПАТ «Полтаваобленерго», не є збитками та матеріальною шкодою у розумінні положень ст. ст. 22, 1167 ЦК України, тому, як правильно зазначив суд, безпідставним є посилання позивача на вказані норми матеріального права за установлених судом обставин справи.
Ухвалюючи рішення у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд із дотриманням вимог ст. ст. 303, 304 ЦПК України перевірив доводи апеляційної скарги та спростував їх відповідними висновками, у результаті чого постановив законну й обґрунтовану ухвалу, яка відповідає вимогам ст. 315 ЦПК України.
Наведені в касаційній скарзі позивача доводи про порушення судами вимог ст. ст. 22, 1167 ЦК Українигрунтуются на неправильному розумінні норм чинного законодавства та висновків судів не спростовують.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, що згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України на стадії перегляду справи у касаційному порядку не передбачено.
Отже, судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими із додержанням норм процесуального та матеріального права, підстави для їх скасування відсутні, тому відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України вони підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - відхиленню.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 24 березня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 27 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Ступак
А.О.Леванчук
А.В.Маляренко