13 липня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Писаної Т.О., Закропивного О.В., Мазур Л.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 березня 2016 року,
У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 30 червня 1999 року ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_6 земельну ділянку АДРЕСА_1
29 грудня 2000 року позивачем було отримано державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, а 10 липня 2015 року Фастівським міжміським бюро технічної інвентаризації було виготовлено технічний паспорт на будинок позивача. Вказував, що згідно з вказаним технічним паспортом колодязь та літній душ ОСОБА_5 розташовані на належній йому на праві приватної власності земельній ділянці, у зв'язку з чим відповідач чинить йому перешкоди у користуванні вказаною земельною ділянкою, чим порушує його права.
Враховуючи вищевикладене позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_5 звільнити земельну ділянку, що належить йому на праві особистої приватної власності від літнього душу та колодязя, що входять до домоволодіння відповідача.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 16 березня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.
Суди, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), обґрунтовано виходили з того, що згідно з актом про встановлення в натурі та погодження меж земельної ділянки АДРЕСА_1, ніяких претензій з боку суміжних користувачів не заявлено, межі погоджені і не викликають спірних питань. Крім того, судом встановлено, що спірний колодязь, який є предметом спору, визнано за ОСОБА_5, з урахуванням, встановлених рішенням апеляційного суду Київської області від 25 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про звільнення самовільно зайнятої частини земельної ділянки та встановлення твердих межових знаків та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, зобов'язання відновити становище до порушення, зобов'язання не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою, обставин (ст. 61 ЦПК України).
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суди дійшли правильного висновку про те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів (ст. ст. 10, 12, 60 ЦПК України) на підтвердження того, що відповідач своєю поведінкою чинить перешкоди у користуванні належною йому на праві приватної власності земельною ділянкою.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.
Із матеріалів справи та змісту судових рішень не вбачається, що судами при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 16 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Т.О. Писана
В.О. Закропивний
Л.М. Мазур