Ухвала
іменем україни
8 червня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Черненко В.А., ЖуравельВ.І., Штелик С.П.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві, слідчого слідчого відділу Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві Савенка ОлександраМихайловича про усунення перешкод в користуванні власністю, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року,
У квітні 2015 позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 20 липня 2010 року він був викликаний до Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, де у нього було вилучено автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», номерний знак НОМЕР_1. В подальшому позивачу стало відомо, що в провадженні правоохоронних органів знаходиться кримінальна справа, а його автомобіль визнано знаряддям злочину та вилучено, як речовий доказ, оскільки за наявними у слідства відомостями його автомобіль було використано 10 липня 2010 року у викраденні невстановленими особами громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Позивач зазначав, що провадження по вищезазначеній кримінальній справі було зупинено більше 5-ти років тому на підставі п. 3 ч. 1 ст. 206 КПК України, у зв'язку з не встановленням слідством особи, яка вчинила злочин.
Позивач вважає, що оскільки він не причетний до скоєння злочину, провадження по кримінальні справі не здійснюється, право власності є непорушним, у зв'язку з чим просив суд усунути перешкоди у користуванні його власністю, зобов'язати відповідачів повернути незаконно вилучений у нього автомобіль марки «MERCEDES-BENZ», номерний знак НОМЕР_1, та стягнути з відповідачів на його користь заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 10 тис. грн.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 до Дніпровського РУ ГУМВС країни в м. Києві, слідчого СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві СавенкаО.М. про усунення перешкод у користуванні власністю та повернення майна відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, з висновком якого погодився й апеляційний суд, на підставі доказів, поданих сторонами у справі, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), застосувавши до правовідносин, які склались між сторонами ст. ст. 13, 41 Конституції України, ст. ст. 319, 321, 391 ЦК України, вірно виходив з того, що у суду відсутні правові підстави для вирішення в порядку цивільного судочинства питання про речові докази у кримінальні справі, розслідування в якій ще не завершено.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 27 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: В.А. Черненко
В.І.Журавель
С.П.Штелик