№ 5-1728 км 15 ПОСТАНОВА 14 липня 2016 року м. Київ
Суддя Cудової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_1 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3 на вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 07 листопада 2014 року та на ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 05 квітня 2016 року,
Вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 07 листопада 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначено, за вказаною нормою кримінального закону, покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 07 вересня 2010 року, ОСОБА_3 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 05 квітня 2016 року вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 07 листопада 2014 року щодо ОСОБА_3 залишений без зміни.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_2 , посилаючись на істотні порушення кримінально-процесуального закону, однобічність, неповноту досудового і судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушує питання про скасування зазначених вище судових рішень і закриття кримінальної справи у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину.
Перевіривши касаційну скаргу і додані копії судових рішень, вважаю, що у витребуванні кримінальної справи слід відмовити у зв'язку з невідповідністю скарги вимогам ст. 350 КПК України (1960 року).
Касаційна скарга згідно з ч. 2 ст. 387, ст. 350 КПК України (1960 року) повинна містити вказівку на те, у чому полягає незаконність судових рішень, і доводи на її обґрунтування.
Такі вказівка і доводи мають узгоджуватися з вимогами ч. 1 ст. 398 КПК України (1960 року), згідно з якими підставами для скасування або зміни судових рішень касаційним судом є: істотне порушення кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
У поданій скарзі захисник, як на підстави для скасування вироку та ухвали, фактично посилається на однобічність, неповноту досудового та судового слідства і невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, що згідно з ч. 1 ст. 398 КПК України (1960 року), не є предметом перевірки суду касаційної інстанції. Перевірка таких доводів належить до повноважень суду апеляційної інстанції.
В чому саме полягають істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, тобто такі порушення, які перешкоджали чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, неправильне застосування кримінального закону чи невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого касаційна скарга не містить.
Крім того, до касаційної скарги захисника не долучені документи, що підтверджують його повноваження здійснювати представництво інтересів засудженого в касаційному порядку.
Лише за умови надходження повторної касаційної скарги в межах строку, передбаченого ст. 386 КПК України (1960 року), або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребуванні кримінальної справи з усуненням зазначених у постанові недоліків, справу може бути витребувано для її перевірки у касаційному порядку.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 388 КПК України (1960 року), п. 15 розділу ХІ КПК України, -
У витребуванні кримінальної справи щодо засудженого ОСОБА_3 для перевірки у касаційному порядку захиснику ОСОБА_2 відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1