13 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Журавель В.І., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_4, третя особа - Конотопська міська державна нотаріальна контора, про стягнення коштів за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 11 квітня 2016 року,
У січні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду із указаним вище позовом, посилаючись на те, що 14 березня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк», правонаступником якого воно є, та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № DNH4KP60160379, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 3 159 грн зі сплатою 25,08 % річних із кінцевим терміном повернення кредиту до 14 березня 2008 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер.
30 грудня 2014 року банк направив претензію кредитора до Конотопської міської державної нотаріальної контори.
21 січня 2015 року позивач отримав відповідь про те, що спадкоємцем померлого є ОСОБА_4, якому 27 квітня 2013 року видано свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1.
Внаслідок невиконання умов кредитного договору станом на 25 січня 2012 року утворилася заборгованість у сумі 27 282 грн 81 коп.
Враховуючи викладені обставини, банк просив його позов задовольнити та стягнути з спадкоємця позичальника ОСОБА_4 заборгованість у вищезазначеному розмірі.
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 11 квітня 2016 року, у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення та ухвалу судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, правильно застосувавши положення ст. ст. 608, 1216-1219, 1281, 1282 ЦК України, оцінивши докази відповідно до ст. 212 ЦПК України, з дотриманням норм процесуального права, обґрунтовано виходив із того, що строк настання вимоги кредитора до спадкоємця закінчився 29 січня 2013 року, а з позовом про стягнення заборгованості банк звернувся лише 11 січня 2016 року, тобто поза межами одного року від настання строку на таку вимогу.
Колегія суддів погоджується із такими висновками.
Суди правильно застосували норми ч. 3 ст. 1218 ЦК України з урахуванням положень п. 5.5 Умов надання споживчого кредиту, які є невід'ємною частиною договору кредиту.
Доводи касаційної скарги зводяться до оцінки доказів, їх належності та допустимості, порядку збирання та надання суду.
Таким чином, оцінивши всі зібрані у справі докази, правильно встановивши характер правовідносин та вірно застосувавши норми матеріального права, суди із урахуванням встановлених обставин справи обґрунтовано дійшли зазначених вище висновків.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 11 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий СуддіВ.І. Журавель Б.І. Гулько
С.Ф. Хопта