Ухвала
іменем україни
14 липня 2016 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ткачук О.С., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 25 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 4 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання,
встановив:
У лютому 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що від шлюбу з ОСОБА_2 мають сина ОСОБА_4, 1997 року народження. Посилаючись на те, що син навчається у Національній академії внутрішніх справ, позивач просила стягнути з відповідача аліменти на його утримання у розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходу) до закінчення навчання.
Заочним рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 21 грудня 2015 року позов задоволено повністю.
За заявою ОСОБА_2 заочне рішення скасовано, а справу призначено до розгляду у загальному порядку.
У ході розгляду справи ОСОБА_3 зменшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача аліменти на його утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) до закінчення навчання.
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 25 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 4 квітня 2016 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання сина - ОСОБА_4 в розмірі 1/6 частини з усіх видів його доходів (заробітку), але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 9 лютого 2015 року до закінчення ОСОБА_4 навчання в Національної академії внутрішніх справ, а саме до 30 червня 2018 року, але не довше 23-річного віку. Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання. Вирішено питання судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення, посилаючись неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи позов, суди, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, дійшли правильного висновку, що матеріальний стан відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти у розмірі 1/6 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно.
Посилання касаційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції (ст. 335 ЦПК України) та власного тлумачення норм закону.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування судового рішення.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калинівського районного суду Вінницької області від 25 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 4 квітня 2016 року відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ О.С.Ткачук