Ухвала
22 червня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В., Мостової Г.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 18 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 24 лютого 2016 року, -
У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що під час шлюбу з відповідачем та за згодою з нею, ОСОБА_5 у 1984 році вступив у житловий кооператив та після повної виплати паю отримав на своє ім'я правовстановлюючий документ свідоцтво про право власності від 01 березня 2004 року на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 52,5 кв. м, видане на підставі розпорядження Херсонського міського голови від 01 березня 2004 року №249-р.
Вказана квартира як набута в період шлюбу і за спільні кошти згідно з ч.3 ст. 368 ЦК України, є спільною сумісною власністю подружжя.
Уточнивши позов, позивач просила здійснити поділ спільного майна подружжя, виділивши кожному по 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 18 січня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 24 лютого 2016 року, позов задоволено.
Поділено між до ОСОБА_5 і ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Визнано за кожним із них право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Колегією суддів встановлено та вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Судами встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 16 жовтня 1982 року по 25 липня 2015 року.
Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів від 04 червня 1985 року №333/11 затверджено рішення загальних зборів членів про створення житлово-будівельного кооперативу №94 та затверджено списки членів ЖБК, серед яких значився ОСОБА_5 та член його сім'ї ОСОБА_4
Сторони та їх неповнолітня донька вселилися в двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, на підставі виданого їм ордера на житлове приміщення №60 від 28 березня 1986 року.
Згідно довідки житлово-будівельних кооперативів Суворовського району м. Херсона вартість спірної квартири становила 15 275 грн 57 коп. з урахуванням індексації і вся ця сума станом на вересень 1992 року була внесена, заборгованість на 16 січня 2004 року відсутня.
Оскільки пай за квартиру був внесений вже станом на вересень 1992 року, то відповідно до ст.15 Закону України «Про власність» член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, набуває права власності на це майно.
01 березня 2004 року ОСОБА_5 Херсонською міською радою видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1
Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 18 вересня 1987 року (зі змінами) «Про практику застосування суддями законодавства про житлово-будівельні кооперативи» роз'яснено, що пай, внесений подружжям в ЖБК у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а також за рахунок коштів, подарованих подружжю або одержаних ним у позичку, а після повної сплати пайового внеску квартира є їх спільним майном і підлягає поділу на загальних підставах.
Статтею 16 Закону України «Про власність» передбачалось, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім'ю України.
Таким чином, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що сторонам на праві власності належить по Ѕ частини спірної квартири, оскільки пай за неї внесений подружжям в ЖБК в період сумісного проживання і за рахунок спільних коштів, тому згідно з приписами ст. 28 КпШС, а також ст.70 СК України частки сторін у спільній сумісній власності є рівними.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків місцевого та апеляційного судів, обґрунтовано викладених в мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.
За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 18 січня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 24 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Т.Л. Ізмайлова
О.В. Кадєтова
Г.І. Мостова