"14" липня 2016 р.Справа № 916/4442/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Діброви Г.І.
секретар судового засідання: Полінецька В.С.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Ізуїль-Україна”
на рішення господарського суду Одеської області від 10 травня 2016 року
по справі № 916/4442/15
за позовом Приватного підприємства „Ізуїль-Україна”
до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради
про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном
та за зустрічним позовом Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради
до Приватного підприємства „Ізуїль-Україна”
про розірвання договору оренди нежилого приміщення та виселення з нежилого приміщення
03.11.2015 року Приватне підприємство „Ізуїль-Україна” (далі по тексту - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (далі по тексту - Відповідач), відповідно до якої просив усунути перешкоди у користуванні нерухомим майном - нежитловою будівлею загальною площею 151,3 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, узбережжя Чорного моря, біля штольні № 4 між траверсами 14 та 15а, шляхом зобов'язання відповідача розглянути та вирішити питання щодо здійснення капітального ремонту вказаної нежитлової будівлі, що передана позивачу у користування на підставі договору оренди від 27 квітня 2010.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач своїми діями та в порушення п.п. 4.2, 4.4 Договору оренди перешкоджає приватному підприємству здійснювати своє право щодо користування орендованим приміщенням та здійснення господарської діяльності, оскільки відповідач не надав згоди на проведення капітального ремонту орендованої будівлі.
13.01.2016 Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради звернулось до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до Приватного підприємства „Ізуїль-Україна” про розірвання укладеного між сторонами Договору оренди нежилого приміщення від 27.04.2010 р. № 101-ор та виселення відповідача з нежилого приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, узбережжя Чорного моря, пляж „Дельфін” (а.с. 71-73).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.2016 по справі № 916/4442/15 зустрічну позовну заяву Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
Рішенням господарського суду Одеської області від 10.05.2016 року (головуючий суддя В.С. Петров, судді Т.Г. Д'ячннко, І.А. Малярчук) у задоволенні позову Приватного підприємства „Ізуїль-Україна” до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном відмовлено. Зустрічний позов Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради до Приватного підприємства „Ізуїль-Україна” про розірвання договору оренди нежилого приміщення та виселення з нежилого приміщення задоволено. Розірвано договір оренди нежилого приміщення, укладеного 27.04.2010 між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Приватним підприємством „Ізуїль-Україна”. Виселено Приватне підприємство „Ізуїль-Україна” з нежилого приміщення площею 151,3 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, узбережжя Чорного моря, біля штольні № 4, між траверсами 14 та 15а. Стягнуто з Приватного підприємства „Ізуїль-Україна” на користь Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378/одна тисяча триста сімдесят вісім/грн. 00 коп.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову, господарський суд виходив з того, що повідомлення орендодавця про здійснення ремонту не доводить надання орендодавцю кошторису ремонтних робіт для розгляду та погодження, що є необхідною передумовою для проведення капітального ремонту. В матеріалах справи відсутні докази вручення відповідачу відповідної проектно-кошторисної документації з боку позивача (орендаря) для її погодження та затвердження. Також на вимогу суду згідно ухвали від 03.11.2015 р. щодо надання проектно-кошторисної документації стосовно ремонту орендованої будівлі позивачем було надано дефектний акт та локальний кошторис на будівельні роботи, які позивачем розроблено тільки 15.01.2016 р., тобто вже після подачі позову про усунення порушень.
Висновок суду про задоволення зустрічних позовних вимог мотивований тим, що з матеріалах справи вбачаються підстави для дострокового розірвання спірного договору оренди за рішенням суду на вимогу відповідача, як орендодавця є істотне порушення відповідачем умов договору оренди, а саме за невиконання або неналежне виконання орендарем визначених в договорі обов'язків.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство „Ізуїль-Україна” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2016 року по справі № 916/4442/15 повністю та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми матеріального та процесуального права, а тому прийнято необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню.
Апелянт зазначає, що відповідачем не було надано в установленому законом порядку відповідь на звернення від 18.05.2015 про дозвіл на проведення капітального ремонту та листи відповідача від 15.09.2015 та від 25.09.2015 року отримані не були, що підтверджуються матеріалами справи .
Також скаржник зазначає, що умовами договору оренди не передбачено надання проектно-кошторнисної документації для отримання дозволу на проведення ремонту.
Крім того, апелянт заперечує факт проведення співробітниками Управляння ІЗТМ та РУ ОМР перевірки та зазначає, що письмові пояснення відповідача від 28.12.2015 та від 09.03.2016 не містить жодного посилання на складання акту перевірки 18.05.2015.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, та в судове засідання не з'являвся без поважних причин, хоча про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчать відповідні поштові повідомлення.
Позивач в судове засідання 14.07.2016 також не з'являвся без поважних причин, хоча про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне поштове повідомлення, а тому колегія судів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю належним чином повідомлених учасників судового процесу.
Між тим, 14.07.2016 через електрону адресу суду від директора ПП «Ізуїль-Україна» надійшло клопотання про відкладання розгляду справи. Зазначене клопотання не містить підпису та печатки підприємства, доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, а тому до уваги колегією суддів не приймається. Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 27 квітня 2010 між Управлінням інженерного захисту території міст та розвитку узбережжя Одеської міської ради (орендодавець) та Приватним підприємством „Ізуїль-Україна” (орендар) було укладено ОСОБА_1 оренди нежилого приміщення № 101-ор , відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування не житлову будівлю біля штольні № 4, загальною площею 151,3 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, узбережжя Чорного моря, біля штольні № 4, між траверсами 14 та 15а. Термін дії договору з 27 квітня 2010 року до 31 квітня 2020 року (п. 1.3 договору) (а.с.19-27).
Відповідно до п. 2.2 договору за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписаного договору оренди, місяць 447,54 грн. (без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.
Згідно з п. 2.3 договору, до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою та інші послуги, які надаються спеціалізованими організаціями.
Як передбачено п. 2.4 договору, орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця незалежно від результатів його господарської діяльності.
Відповідно до п. 4.1 договору вказані у п. 1.1 приміщення орендодавцем передаються орендарю виключно для використання під розміщення цеху-лабораторії для проведення дослідницьких робіт з вирощування мідій.
Згідно п. 4.2 договору на протязі дії цього договору, крім своєчасного внесення орендної плати, орендар зобов'язаний:
а) забезпечувати збереження об'єкта оренди, своєчасно проводити за власний рахунок капітальний і поточний ремонт приміщень, запобігати їх пошкодженню і псуванню;
б) утримувати об'єкт оренди у чистоті і технічно справному стані, забезпечувати санітарний, екологічно чистий стан, прибирання та упорядкування прилеглої території;
в) окремо сплачувати за власні кошти фактичні витрати за користування водою, каналізацією, газом, електроенергією, центральним опаленням, іншими комунальними послугами, для чого у місячний термін оформити договори з відповідними службами;
г) за свій рахунок проводити протипожежні заходи, нести матеріальну відповідальність за збитки, спричинені пожежею, що виникла в об'єкті оренди з вини орендаря;
д) виконувати розпорядження і накази місцевих органів влади, що відносяться до здійснення протипожежних заходів, сплачувати витрати на прибирання і очистку прилеглої території, забрудненої його виробничою діяльністю (торгівля овочами, будівельне сміття, харчові відходи і т.п.); своєчасно та доброякісно забезпечувати здійснення заходів з очищення прилеглої території та тротуарів від снігу;
е) застрахувати об'єкт оренди на користь орендодавця на весь термін дії договору оренди у страховій компанії у порядку, визначеному чинним законодавством, на повну вартість об'єкта оренди, визначеної у п. 1.1. цього договору, та надати орендодавцю копії відповідних документів, що засвідчують виконання зазначеного зобов'язання, протягом 20 днів з часу укладання цього договору;
з) своєчасно узгоджувати з орендодавцем будь-які зміни профілю використання об'єкта оренди;
к) ризик випадкової загибелі чи пошкодження орендованих приміщень несе орендар з часу укладання цього договору.
За умовами п. 4.3 договору при проведенні орендарем капітального ремонту чи переобладнанні приміщень останній несе матеріальну відповідальність за якість ремонту та пошкодження, викликані ремонтом у приміщеннях будинку, де знаходиться об'єкт оренди.
В п. 4.4 договору передбачено, що капітальний ремонт, реставрація, реконструкція, технічне переобладнання об'єкта оренди, викликані особливостями господарської діяльності орендаря, проводяться лише з дозволу-погодження орендодавця, з наданням проектно-кошторисної (кошторисної) документації, виготовленої за рахунок орендаря до початку проведення робіт і затвердженої у встановленому порядку. Після проведення перепланування або реконструкції, що потягла за собою зміну конструктивних елементів приміщень, орендар зобов'язаний замовити за власний рахунок в КП „ОМБТІ та РОН” технічний паспорт на ці приміщення і не пізніше 3-х місяців після закінчення ремонтних робіт надати його орендодавцю.
Згідно з п. 4.11 договору орендар зобов'язується щоквартально здійснювати перевірку розрахунків з орендної плати з орендодавцем не пізніше 20 числа наступного місяця звітного кварталу. Результати перевірки оформлюються актом, що підписується обома сторонами.
В п. 5.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за цим договором винна сторона відшкодовує іншій стороні завдані збитки відповідно до чинного законодавства. Відшкодування збитків не звільняє винну сторону від виконання умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 квітня 2010 року відповідною комісією у складі представника Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (орендодавець) та представника ПП „Ізуїль-Україна” (орендар) був складений акт приймання-передачі (а.с.23), відповідно до якого позивачу було фактично передано в термінове платне користування нежитлову будівлю біля штольні № 4, загальною площею 151,3 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, узбережжя Чорного моря, біля штольні № 4, між траверсами 14 та 15а, характеристика якої наведена в технічному паспорті, виданому КП „ОМБТІ та РОН” 27.04.2010 р.
18.05.2015 року Приватне підприємство „Ізуїль-Україна” направив на адресу начальника управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради лист № 18/1, відповідно до якого просив надати згоду на проведення будівельних робіт та погодити замовлення проекту про виконання капітального ремонту нежитлової будівлі, згідно п.4.4 Договору оренди нежлового приміщення № 101-ор від 27.04.2016.
Таким чином, у зв'язку з ненаданням згоди начальником управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради на виконання капітального ремонту нежитлової будівлі, і стало підставою для звернення Приватного підприємства „Ізуїль-Україна” до суду з відповідним позовом про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства „Ізуїль-Україна”, у задоволенні зустрічних вимог Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та вважає, що його доводи, заперечення і вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ст.179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” визначає, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно ч. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Як вбачається з матеріалів справи, на лист приватного підприємства про надання згоди на проведення капітального ремонту орендованого приміщення від 18.05.2015 року за вих. № 18/1, відповідачем було надано відповідь листом від 15.09.2015 № 09-972 про можливість проведення капітального ремонту орендованого за договором від 27.04.2010 р. № 101-ор приміщення виключно після розробки проектної документації, яка в обов'язковому порядку має бути затверджена відповідачем. При цьому відповідач наголосив на тому, що в період курортного сезону проведення будь-яких будівельних робіт в прибережній зоні є недопустимим.
У вересні 2015 року відповідач направив на адресу Приватного підприємства „Ізуїль-Україна” лист від 25.09.2015 за № 09-993 в якому зазначив, що 18.05.2015 співробітниками управління ІЗТМ та РУ ОМР була проведена перевірка об'єкта оренди на предмет виконання ПП „Ізуїль-Україна” своїх обов'язків, передбачених договором оренди нежилого приміщення від 27.04.2010, під час якої був констатований факт, що санітарний стан самого об'єкта оренди та прилеглої до нього території геть незадовільний а технічний стан нежилого приміщення є аварійним, у зв'язку з чим необхідно розроблення проектної документації для проведення капітального ремонту та її погодження з балансоутримувачем.
Пунктом 4.4 договору передбачено, що капітальний ремонт, реставрація, реконструкція, технічне переобладнання об'єкта оренди, викликані особливостями господарської діяльності орендаря, проводяться лише з дозволу-погодження орендодавця, з наданням проектно-кошторисної (кошторисної) документації, виготовленої за рахунок орендаря до початку проведення робіт і затвердженої у встановленому порядку.
Частиною 3 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.
Відтак колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що обов'язковою передумовою проведення будівельних робіт із капітального ремонту орендованого приміщення, є надання відповідачу (орендодавцю) кошторису ремонтних робіт для розгляду та погодження, що позивачем (орендарем) не доведено і з матеріалів справи не вбачається.
Таким чином повідомлення орендодавця про здійснення ремонту не доводить надання орендодавцю кошторису ремонтних робіт для розгляду та погодження, що є необхідною передумовою для проведення капітального ремонту. В матеріалах справи відсутні докази вручення відповідачу відповідної проектно-кошторисної документації з боку позивача (орендаря) для її погодження та затвердження.
Однак з матеріалів справи вбачається зроблений позивачем на вимогу місцевого господарського суду Державний акт та локальний кошторис на будівельні роботи, станом на 15.01.2016, після подачі позову про усунення порушень.
Доводи скаржника відносно того, що відповідачем не було в установленому законом порядку надано відповідь та дозвіл на проведення капітального ремонту орендованого приміщення, а лист управління ІЗТМ та РУ ОМР від 25.09.2015 був отриманий позивачем дише 23.11.2015, вже після звернення приватного підприємства до суду з відповідним позовом, що на думку позивача підтверджується не надання дозволу на звернення від 18.05.2015, не приймаються судовою колегією апеляційної інстанції як належний доказ, у зв'язку з чим не вбачаються підстави для зобов'язання відповідача розглянути та вирішити питання щодо здійснення капітального ремонту вказаної нежитлової будівлі, що передана позивачу у користування на підставі Договору оренди від 27 квітня 2010 р., тим більш, що на вказане питання відповідач надав відповіді в листах від 15.09.2015 р. № 09-972 та від 25.09.2015 р. № 09-993.
Крім того колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення зустрічного позову Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради про розірвання договору оренди нежилого приміщення та виселення з нежилого приміщення, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З наведеної норми вбачається, що договір може бути розірваний двома способами: позасудовим та судовим.
Припинення правовідношення, як один із способів захисту цивільних прав, може бути пов'язаний з необхідністю змінити чи припинити існуюче правовідношення, наприклад, у зв'язку з порушенням його однією зі сторін (ст. ст. 651, 652 ЦК України). Зокрема, ця вимога може міститись у позовній заяві про розірвання договору у зв'язку з невиконанням або неналежним його виконанням іншою стороною.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2015 року співробітниками управління ІЗТМ та РУ ОМР була проведена перевірка об'єкта оренди на предмет виконання ПП „Ізуїль-Україна” своїх обов'язків, передбачених договором оренди нежилого приміщення від 27.04.2010 під час якої був констатований факт, що санітарний стан самого об'єкта оренди та прилеглої до нього території геть незадовільний, а технічний стан нежилого приміщення є аварійний, що сталося лише з тих підстав, що ПП „Ізуїль-Україна” на протязі 5 років жодного разу не було проведено ні поточного ремонту об'єкту, ні надано проектної документації про проведення капітального ремонту. У зв'язку з чим відповідач посилається на порушення позивачем умов договору оренди, а тому зазначений ОСОБА_1 має бути розірваний відповідно до положень цивільного законодавства.
У відповідності зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Частиною 3 статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що орендодавець має право відмовитись від договору оренди у разі невикористання орендарем приміщення за його профільним призначенням, невиконання поточного та капітального ремонту, в порядку, передбаченому цим договором та законодавством України. У разі відмови орендодавця від договору оренди, договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення орендодавця про відмову від договору.
Крім того п. 5.5 договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання орендарем обов'язків, передбачених п. 4.1., п. 4.2 абз. „а”, „г”, „е”, „м”, „л”, п. 4.3, п. 4.8, п. 4.9, п. 4.11 договору, орендодавець має право достроково вимагати розірвання договору оренди у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Таким чином, судом першої інстанції було вірно встановлено, що підставою для дострокового розірвання спірного договору оренди за рішенням суду на вимогу відповідача, як орендодавця - є істотне порушення відповідачем умов договору оренди, а саме за невиконання або неналежне виконання орендарем визначених в договорі обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що орендарем не виконано вимоги п.4.2 договору, а саме: підпунктів „а” (забезпечення збереження об'єкта оренди, своєчасне проведення за власний рахунок поточного ремонту, запобігання пошкодженню і псуванню), „б” (утримання об'єкту оренди у чистоті і технічно справному стані, забезпечення санітарного, екологічно чистого стану, прибирання та упорядкування прилеглої території), „г” (проведення за свій рахунок протипожежних заходів), „е” (страхування об'єкту оренди на користь орендодавця на весь термін дії договору оренди у страховій компанії у порядку, визначеному чинним законодавством, на повну вартість об'єкта оренди, визначеної у п. 1.1. цього договору, протягом 20 днів з дати укладення договору оренди), а також вимоги п. 4.1 договору щодо цільового використання об'єкту оренди. Зазначене підтверджується у складеному відповідачем акті перевірки від 22.05.2015 р. (а.с.182-183).
Також п. 4.7. договору передбачено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання орендар зобов'язаний у 15-ти денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати орендодавцеві у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
Оскільки укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 оренди розірвано судом, відсутні правові підстави для використовування позивачем спірного нежилого приміщення, яке ним орендується за вказаним договором, суд вважає цілком обґрунтованими зустрічні вимоги відповідача щодо виселення позивача з орендованого ним нежилого приміщення загальною площею 151,3 кв.м, що розташоване за адресою: м. Одеса, узбережжя Чорного моря, біля штольні № 4, між траверсами 14 та 15а.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів також вважає, що зазначені позивачем в позовній заяві та в апеляційній скарзі обставини є недоведеними, та які суперечать матеріалам справи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.
Доводи наведені в апеляційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 10.05.2016 року по справі № 916/4442/15 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Приватного підприємства „Ізуїль-Україна” - без задоволення.
Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського
процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Ізуїль-Україна” залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Одеської області від « 10» травня 2016 року по справі № 916/4442/15 залишити без змін.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови
складено „15” липня 2016 року
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя Г.І. Діброва