"12" липня 2016 р.Справа № 916/1281/16
за позовом Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до відповідача ОСОБА_1 фірми „Юнона” товариства з обмеженою відповідальністю
про стягнення 6 600,00 грн
Суддя Власова С.Г.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 21.04.2016р. за №08-13/1219
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: 19.05.2016р. за вх. № 1377/16 Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 фірми „Юнона”, в якому просить суд стягнути з останнього 6 600,00 грн. з яких: штраф в сумі 3 300,00 грн. та пеню в сумі 3 300,00 грн. у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2016р. справу №916/1281/16 розподілено до розгляду судді Власовій С.Г.
Ухвалою суду від 20.05.2016р. порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.
Позивач позовні вимоги підтримує з підстав, які викладені у позові та просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 3 300,00 грн. та пеню в сумі 3 300,00 грн. у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідач про час і місце судових засідань повідомлений належним чином, проте у судові засідання не з'явився та витребуваних судом доказів не надав.
У судовому засіданні від 12.07.2016р. за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача ,
суд в порядку ст. 75 ГПК України, встановив наступне:
Рішенням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №85-р/к від 30.06.2015р. по справі № 169-02/2014 визнано, що Відповідачем вчинене порушення, передбачене п.1 ст.50 Законом України " Про захист економічної конкуренції", яке кваліфікується за п. 4 ч.2 ст. 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів по предмету закупівлі „матеріали неткані текстильні - 2 найменування", які проводилися ДП „Морський торговельний порт „Южний” у 2011 році, у зв'язку з чим на відповідача накладено штраф за вчинене порушення в сумі 3 300,00 грн.
Супровідним листом від 01.07.2015р. № 02-03/1946 позивач надіслав на юридичну адресу ОСОБА_1 фірми „Юнона” товариства з обмеженою відповідальністю (65013, м. Одеса, Миколаївська дор., буд. 124) вищезазначене рішення з вимогою про сплату штрафу у двомісячний термін з дня одержання рішення.
06.07.2015р. уповноважена особа Відповідача отримала лист з рішенням адміністративної колегії №85-р/к від 30.06.2015р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
У строк до 07.09.2015р. сплата штрафу в сумі 3 300,00 грн. від Відповідача не надійшла ,у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу пеню за період з 08.09.2015р. по 17.05.2016 р. в сумі 12 523,50 грн. Проте, відповідно до ч.5 ст.56 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України, саме тому Позивач просить суд стягнути пеню в сумі 3 300,00 грн.
З огляду на невиконання відповідачем рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, позивач звернувся до господарського суду з метою захисту прав держави.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 1, 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.
Територіальне відділення Антимонопольного комітету України є органом у системі органів Антимонопольного комітету України, утвореним для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України ЗУ "Про Антимонопольний комітет України", іншими актами законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затверджене Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001р. №32-р.
У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та ін. відповідно до ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".
Відповідно до п. п. 5, 7 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Згідно ст. 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
У статті 3 закону України „Про захист від недобросовісної конкуренції” встановлено, що відносини, пов'язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України
Згідно з п. 1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є в т.ч. антиконкурентні узгоджені дії.
Статтею 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (ч.2 п.4 ст.6 Закону).
Згідно зі ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.лід
Слід зауважити,що вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарський суд має на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні ст.39 Закону України „Про захист економічної конкуренції”), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених ч.2 ст.47 та ч.1 ст.60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України (Пункт 21 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства” від 26.12.2011 р. № 15).
Позивач, на підставі чинного законодавства, прийняв рішення №85-р/к від 30.06.2015р. по справі № 169-02/2014, яким визнано, що відповідачем вчинене порушення, передбачене п.1 ст.50 ЗУ" Про захист економічної конкуренції", яке кваліфікується за п.4 ч.2 ст. 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів по предмету закупівлі „матеріали неткані текстильні - 2 найменування", які проводилися ДП „Морський торговельний порт „Южний” у 2011 році, у зв'язку з чим на відповідача накладено штраф за вчинене порушення в сумі 3 300,00 грн. Докази оскарження відповідачем рішення адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі відсутні та строк на таке оскарження сплив.
Судом встановлено, що 06.07.2015р. уповноважена особа Відповідача отримала лист з рішенням адміністративної колегії №85-р/к від 30.06.2015р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
З огляду на те, що Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання; особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу, то Відповідач в строк з 07.07.2015р. по 07.09.2015р. був зобов'язаний оплатити штраф в сумі 3 300,00 грн.
Між тим, станом на сьогодні, Відповідачем штраф в сумі 3 300,00 грн. не оплачений у зв'язку з чим Позивачем, у відповідності до ч. 5 ст. 56 Закону України „ Про захист економічної конкуренції”, нараховано пеню в сумі 3 300,00 грн. за період з 08.09.2015р. по 17.05.2016р.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в сумі 6 600,00 грн.
Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 фірми „Юнона” товариства з обмеженою відповідальністю (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 124; код ЄДРПОУ 22468330) до Державного бюджету (р/р № 31111106700008 УК у м. Одесі/Приморський район/21081100, код ЄДРПОУ 38016923, Банк - ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 21081100, символ банку 106, по “Адміністративним штрафам та іншим санкціям”) штраф в сумі 3300 (три тисячі триста) грн. 00 коп., пеню в розмірі 3300 (три тисячі триста) грн. 00 коп.
3. Стягнути з ОСОБА_1 фірми „Юнона” товариства з обмеженою відповідальністю (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 124; код ЄДРПОУ 22468330) на користь Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20992104; р/р 35213046008516, банк отримувача - Державна казначейська служба України, МФО 820172) витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 14 липня 2016 року
Суддя С.Г. Власова