Справа: № 826/1126/16 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
12 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
У січні 2016 року ОСОБА_4 (далі - Позивач, ОСОБА_4.) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (далі - Відповідач, Уповноважена особа), треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Третя особа-1, Фонд), ОСОБА_5 (далі - Третя особа-2, ОСОБА_5.) про:
- визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 12.02.2015 року №010-09510-120215, укладеного між ОСОБА_4 і ПАТ «Дельта Банк»;
- зобов'язання Відповідача подати до Фонду додаткову інформацію про Позивача як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу (депозиту) від 12.02.2015 року №010-09510-120215 у розмірі 198 565,26 грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.05.2016 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2016 року було відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду на 12.07.2016 року.
У судовому засіданні представником Відповідача було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Конституційним Судом України подання Верховного Суду України, викладеного в постанові Пленуму Верховного Суду України від 03.07.2015 року №13 щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
В обґрунтування заявленого клопотання Уповноважена особа зазначила, що правове обґрунтування даного спору засноване переважно на положеннях Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідність Основному Закону якого і є предметом розгляду Конституційного Суду України.
У судовому засіданні представник Апелянта заявлене клопотання підтримав та просив вимоги останнього задовольнити повністю.
Представник Позивача заперечував проти задоволення заявленого клопотання, наголошуючи на тому, що в силу Закону України «Про Конституційний Суд України» у випадку визнання неконституційним Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», останній втратить чинність з моменту ухвалення Конституційним Судом України такого рішення. Крім того, зазначив, що зупинення провадження у справі призведе до затягування розгляду даної справи, наслідком чого може стати ліквідація банку із внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру, що невідворотно призведе до неможливості поновлення прав Позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Апелянта та думку представника Позивача, колегія суддів вважає за необхідне у задоволенні заявленого клопотання відмовити з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи, датоване вереснем 2015 року, а також зобов'язання останнього вчинити дії, пов'язані зі скасуванням останнього, шляхом подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації для включення Позивача в Загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Приписи ч. 1 ст. 58 Основного Закону закріплюють, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, Апелянта не врахував, що навіть у випадку визнання неконституційним Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» на спірні правовідносини дана обставина не вплине.
До аналогічного висновку прийшов Вищий адміністративний суд України, зокрема, в ухвалах від 19.04.2016 року у справі №826/9605/15, від 01.07.2016 року у справі №818/79/16.
Крім того, колегія суддів погоджується з твердженням Позивача, що зупинення провадження у справі може поставити під загрозу актуальність поновлення прав ОСОБА_4, оскільки у разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про припинення ПАТ «Дельта Банк» у зв'язку з ліквідацією, Позивач буде позбавлений можливості отримати відшкодування від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. При цьому, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що з початку ініціювання Верховним Судом України питання щодо конституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пройшло більш ніж 1 рік.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі до розгляду Конституційним Судом України подання Верховного Суду України, викладеного в постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 липня 2015 року №13 щодо конституційності Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Керуючись ст.ст. 156, 160, 165, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
У задоволенні клопотання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про зупинення провадження у справі за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко