Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
13 липня 2016 року справа №812/914/15
84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Геращенка І.В., Міронової Г.М., Арабей Т.Г.,
секретар Челахова О.О.
представник позивача - ОСОБА_2, довіреність № 613 від 30.12.2015 року,
представник відповідача 1 - ОСОБА_3, довіреність № 3130/12-14-10 від 17.03.2016 року,
представник відповідач 2 - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІАНТ УКРАЇНА» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Управління Державної казначейської служби України у м.Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості з податку на додану вартість,-
У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАРІАНТ УКРАЇНА» (далі - позивач, товариство, підприємство, платник податків) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - відповідач 1, податковий орган), Управління Державної казначейської служби України у м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач 2), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби, що полягала у невиконанні обов'язку щодо формування та направлення протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування, стягнути з Державного бюджету України на користь товариства бюджетну заборгованість з податку на додану вартість згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року у сумі 730 797,00 грн. (Том 1 а.с.3-5, 32-34)
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року, з урахуванням ухвал Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2016 року та 15 квітня 2016 року про виправлення описок позов задоволено повністю, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області щодо невиконання обов'язку стосовно формування та направлення протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування; стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІАНТ УКРАЇНА» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року у розмірі 730 797,00 грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІАНТ УКРАЇНА» сплачений судовий збір у розмірі 487,20 грн. (Том 2 а.с.36-39,81,96-97)
Не погодившись з вказаним рішенням, податковий орган звернувся з апеляційною скаргою на прийняте рішення та посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі зазначає, що вимоги позивача в частині стягнення з Державного бюджету України на користь товариства бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за січень 2015 року в розмірі 730 797,00 грн. є помилковими, з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника податків на додану вартість, тому в цій частині провадження у справі підлягає закриттю. Проте, узагальненої інформації щодо обсягів бюджетного відшкодування ПВД по позивачу до ДПІ у м. Сєвєродонецьку не надходило, а тому відсутні законні підстави для надання висновку щодо відшкодування заявлених позивачем сум ПДВ. (Том 2 а.с.105-108)
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача 1 підтримав доводи апеляційної скарги, на задоволенні якої наполягав, проти чого заперечував представник позивача.
Відповідач 2 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явилися до судового засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, постанову суду першої інстанції - скасувати, прийняти нову постанову про часткове задоволення позову, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛАРІАНТ УКРАЇНА" зареєстровано як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 200094226 про реєстрацію платника податку на додану вартість. (Том 1 а.с.25)
20 березня 2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛАРІАНТ УКРАЇНА" в порядку та формі, передбаченими пунктом 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та наказу Міністерства доходів і зборів України № 678 від 13.11.2013 року до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2015 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість, розрахунок суми залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до 01 січня 2015 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. (Том 1 а.с. 6-9, 11-12,14, 16, 18)
Податковим органом відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, в порядку статті 76 розділу ІІ цього Кодексу проведено камеральну перевірку правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування по Товариству з обмеженою відповідальністю "КЛАРІАНТ УКРАЇНА" за січень 2015 року (податкова декларація від 20.02.2015 року № НОМЕР_1, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.03.2015 року № НОМЕР_2).
За результатами даної перевірки податковим органом складено довідку у формі висновку № 369/12-14-15-03/14-31337612 від 20 березня 2015 року про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо суми бюджетного відшкодування за січень 2015 року. (Том 1 а.с.54-56)
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи відповідачем 1 узагальнені матеріали щодо можливих обсягів відшкодування грошовими коштами по суб'єктам підприємницької діяльності, щодо яких наявні зазначені матеріали за деклараціям, а саме по Товариству з обмеженою відповідальністю "КЛАРІАНТ УКРАЇНА" на суму невідшкодованого ПДВ 871 142,00 грн. було сформовано 16.03.2015 року та направлено до Головного управління Міндоходів у Луганській області, проте узагальненої інформації щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ по ТОВ "КЛАРІАНТ УКРАЇНА" до ДПІ у м. Сєвєродонецьк Головного управління ДФС у Луганській області не надходило. (Том 1 а.с. 51-53)
Разом з тим, згідно довідки про розмір невідшкодованих сум відшкодування податку на додану вартість від 02.12.2015 року № 388/12-14-20-03-62 по Товариству з обмеженою відповідальністю "КЛАРІАНТ УКРАЇНА" за декларацією від 20 лютого 2015 року № НОМЕР_1 за січень 2015 року обліковується залишок невідшкодованого податку на додану вартість в сумі 730 797,00 грн. (Том 2 а.с. 23).
За даними облікової картки Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАРІАНТ УКРАЇНА" сума, яка зазначена позивачем до бюджетного відшкодування відображена на зворотному боці облікової картки платника податків та відображена у колонці "переплата". (Том 2 а.с. 24-32).
Спірним питання цієї справи є визнання протиправною бездіяльності податкового органу, що полягало у невиконанні обов'язку щодо формування та направлення протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування та стягнення з Державного бюджету України на користь товариства бюджетної заборгованості з податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року у сумі 730797,00 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) ПДВ визначено статтею 200 Податкового кодексу України, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим Кабінетом Міністрів України постановою від 17 січня 2011 року № 39 (далі - Порядок).
Пунктом 200.7 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (пункт 200.10 статті 200 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 200.12 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування ПДВ, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування ПДВ (далі - висновок), у якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету. І протягом трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ, та п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування ПДВ, - подає такий висновок органові державної казначейської служби (пункт 7 Порядку).
Разом з тим, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та не оспорюється сторонами ДПІ у період з 23 лютого 2015 року по 20 березня 2015 року провела камеральну перевірку правомірності нарахування за січень 2015 року бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок в сумі 730797 грн., за результатами якої, як зазначалось вже вище складена довідка у формі висновку про розмір невідшкодованих сум відшкодування податку на додану вартість від 02.12.2015 року № 388/12-14-20-03-62, де зазначено про те що при відображені ТОВ «КЛАРІАНТ - Україна» у декларації за січень 2015 року бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у сумі 730797 грн. порушень не встановлено. Проте висновок із зазначенням відповідної суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь товариства, до органу, що здійснює казначейське обслуговуванню бюджетних коштів, ДПІ не подала, при цьому податкове повідомлення із зазначенням підстав відмови у наданні бюджетного відшкодування товариству, як того вимагає пункт 200.14 статті 200 Податкового кодексу України, не надіслала.
Судом першої інстанції зазначено, і з цим погоджується колегія суддів, що твердження контролюючого органу про неможливість бюджетного відшкодування суми з ПДВ через ненадходження узагальненої інформації щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ від органів Міндоходів України є необґрунтованим, оскільки недотримання вимог Порядку з боку відповідача (на різних рівнях) стосовно не отримання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, не повинно порушувати права та інтереси платника податків. Коллегія суддів враховує, що право на бюджетне відшкодування є невід'ємним правом позивача, захист якого гарантовано частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності України 11.09.1997 року і відповідно до положень Конституції України є частиною національного законодавства.
За правилами пункту 200.13 статті Податкового кодексу України та пункту 9 Порядку на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Відповідач № 1 в апеляційній скарзі зазначає, що Порядок № 39 не передбачає бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю, оскільки відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.
Колегія суддів погоджується з позицією податного органу та зазначає, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органом державного казначейства з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, у п'ятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку. Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду України від 2 грудня 2015 року № 21-2650а15, яка підлягає обов'язковому застосуванню відповідно до абзацу 2 частини 1 статі 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України в якій викладено, що висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.
Отже, вимога позивача про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ не є правильним способом захисту його прав. Таким чином, висновок суду першої інстанції про можливість задоволення вимог щодо стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ зроблений судом із неправильним застосуванням норм матеріального права.
Разом з тим, рішення суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності ДПІ щодо неподання до органу ДКСУ висновку про суми відшкодування ПДВ має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Тому в цьому випадку правильним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обов'язків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія судів вважає за необхідне застосувати частину 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства та вийти за межі доводів апеляційної скарги у зв'язку з невірним висновком суду першої інстанції щодо відновлення порушеного права позивача та за для дотримання порядку відшкодування сум ПДВ належних позивачеві.
З врахуванням викладеного, є наявні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про часткове задоволення позовних вимог позивача.
У відповідності до вимог частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за необхідне присудити позивачу здійснені судові витрати, відповідно до задоволених вимог, у сумі 243,60 гривень (487,20 грн. : 2 вимоги).
Згідно частини 2 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Колегія суддів зазначає, що з метою забезпечення права заявника апеляційної скарги на доступ до правосуддя ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2016 року задоволено клопотання відповідача 1 та відстрочено йому сплату судового збору в сумі 494,51 грн. за подання апеляційної скарги на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до матеріалів справи, на час розгляду апеляційної скарги відповідачем-1 не було сплачено судовий збір в сумі 494,51 грн.
Отже, судовий збір в сумі 494,51 грн. підлягає стягненню до спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 24, 94, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області - задовольнити частково.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі № 812/914/15 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІАНТ УКРАЇНА» - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, щодо невиконання обов'язку стосовно формування та направлення протягом п'яти днів органу державної казначейської служби висновку із зазначенням підтвердженої суми бюджетного відшкодування.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю «КЛАРІАНТ УКРАЇНА» за січень 2015 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАРІАНТ УКРАЇНА» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 243,60 грн.
Стягнути на користь спеціального фонду Державного бюджету України банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, код банку отримувача-834016, ОКПО - 37944338, розрахунковий рахунок 31211206781059, отримувач - Краматор. УК/м. Краматорськ/22030101 судовий збір в сумі 494,51 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області.
В решті позовних вимог відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 липня 2016 року. Повний текст постанови буде складений та підписаний у нарадчій кімнаті 14 липня 2016 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Геращенко
Судді Т.Г. Арабей
ОСОБА_4