13.07.2016 р. Справа№ 4/725-19/20
Суддя Галамай О.З. розглянувши матеріали
cкарги на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві
у справі № 4/725-19/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія», м. Львів
до відповідача: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Львів
про стягнення 71 563,91 грн.
При підготовці до розгляду cкарги на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» до відповідача: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про стягнення 71 563,91 грн., суд встановив, що вона не може бути прийнята до розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до п.9.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", скарга на дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 Господарського кодексу України, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3-5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження". У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1-3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів ХІ, XII, XII1 ГПК тощо.
Відповідно до ст. 56 та п. 2 ч.1 ст. 57 ГПК України при поданні позову позивач зобов'язаний надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення, а до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві та третій особі копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270 встановлено, що підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (розрахункова квитанція тощо). Також надається опис вкладення, який заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Працівник об'єкта поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення (п. 61 Правил).
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення скарги та доданих до неї документів відповідачу (боржнику) та органу ДВС є бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фіcкальним чеком/квитанцією про відправлення. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Заявником (Стягувачем) до скарги на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві подано опис вкладення у цінний лист від 11.07.2016 та фіскальний чек № 6148 від 11.07.2016р. При цьому, зі змісту опису не вбачається, що на адресу відповідача (боржника) було надіслано саме копію скарги на дії органу ДВС. Наданий опис свідчить про надіслання позовної заяви № 03.12-483 від 08.07.2016р. з додатками №№ 1-4.
Крім того, до скарги не додано доказів надіслання скарги на адресу відповідача (боржника).
Отже, заявником не надано належних доказів надіслання сторонам скарги із додатками, що є порушенням вимог ст.ст. 56, 57 ГПК України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не подано належних доказів відправлення сторонам копії заяви і доданих до неї документів.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що ст. 36 ГПК України встановлено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Копії документів мають бути засвідчені згідно п. 5.27 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи. (Див. Постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції").
До скарги скаржником додано ксерокопії документів, які не засвідчені належним чином, зокрема не засвідчена кожна сторінка документу. Тому додані до позовної заяви ксерокопії документів не можуть бути належними та допустимими доказами при розгляді даного спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
На підставі викладеного та керуючись ст. 56, 57, п.п. 3,6 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд -
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві повернути без розгляду.
Додаток: - Скарга та додані до неї документи всього - на 11 - ти аркушах.
Суддя Галамай О. З.