Єдиний унікальний номер 235/3355/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1378/2016
Головуючий 1 інстанції Назаренко Г.В.
Категорія 26 Доповідач Кішкіна І.В.
12 липня 2016 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Кішкіної І.В.,
суддів Азевича В.Б., Мальованого Ю.М.,
за участю секретаря Ротар Я.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Бахмуті Донецької області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 червня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку на виробництві,
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 червня 2016 року позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку на виробництві, задоволено частково.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку на виробництві, 75000 грн., судовий збір у сумі 551,20 грн. в дохід держави.
З вказаним рішенням не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, а саме при встановленні розміру грошового відшкодування суд не врахував тяжкість пошкодження здоров'я, встановлення першої групи інвалідності безстроково, неможливість пересуватися без сторонньої допомоги, у зв'язку з отриманою травмою він тривалий час зазнає фізичний біль.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, яка діє на підставі угоди, в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяву, згідно якої просять справу розглянути за відсутності позивача та його представника.
Представник відповідача в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, виходив з того, що позивач працював на підприємстві вугільної промисловості з 2009 року, внаслідок нещасного випадку на виробництві 01 грудня 2015 року отримав трудове каліцтво, що призвело до втрати професійної працездатності на 100% та встановлення першої групи інвалідності, ушкодженням здоров'я позивачеві завдана моральна шкода, яку повинен відшкодувати роботодавець згідно із ст. 2371 КЗпП України.
Такий висновок суду є правильним і відповідає встановленим у справі обставинам та вимогам закону.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення на його користь моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено та як вбачається з матеріалів справи, що позивач ОСОБА_1 з 04 лютого 2009 року працював в ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» в якості учня гірничого робочого очисного вибою підземного на час практики, гірничого робочого підземного 3 та 4 розрядів з повним робочим днем в шахті, 31 березня 2016 року звільнений з роботи у зв'язку з невідповідністю працівника виконуваній роботі за станом здоров'я за п. 2 ст. 40 КЗпП України (а.с.5-8).
З акту розслідування нещасного випадку вбачається, що 02 грудня 2015 року о 01.10. год. під час виконання трудових обов'язків гірника очисного вибою з позивачем стався нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, а саме: обвалення та обрушення породи, ґрунту, внаслідок якого він отримав поєднану травму тіла, про що було складено акт розслідування нещасного випадку та акт № 83 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (а.с.9-13,14-18).
Позивач з 02 грудня по 08 грудня 2015 року, з 09 грудня по 05 січня 2016 року, з 05 січня 2016 року по 25 січня 2016 року знаходився на стаціонарному лікуванні з приводу травми хребта, 22 грудня 2015 року йому була проведена операція з приводу відкритої корекції перелому L4 хребта з внутрішньою фіксацією транспердикулярною системою «Basis» (а.с.21-23).
Висновком МСЕК від 31 березня 2016 року ОСОБА_1 вперше встановлено втрату професійної працездатності за виробничою травмою 100% та 1-шу «Б» групу інвалідності з 31 березня 2016 року по 01 квітня 2017 року, визначена потреба у постійному сторонньому догляді, побутовому догляді, медикаментозному, оперативному лікуванні, ходунках, санаторно-курортному лікуванні за відсутності протипоказань, універсальній та дорожній колясці, корсет на поперековий відділ хребта, сидіння для ванної кімнати (а.с.19-20).
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 2371 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженими ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.
Визначений судом розмір моральної шкоди в сумі 75000 грн. відповідає тяжкості ушкодження здоров'я позивача, характеру та тривалості моральних страждань позивача внаслідок отримання травми при нещасному випадку на виробництві відповідача, де позивач працював в умовах шкідливих для здоров'я, істотності вимушених змін у життєвих стосунках потерпілого. Суд врахував, що ушкодження здоров'я завдає фізичні та моральні страждання потерпілому, вимагає від нього додаткових зусиль для організації життя, і, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, визначив такий розмір відшкодування моральної шкоди.
Як зазначив Конституційний Суд України в п. 4.1. свого Рішення від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань та з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача й інших обставин.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, доказам, що надані сторонами, дана належна оцінка. Спір вирішено на підставі наданих сторонами доказів у відповідності із нормами матеріального та процесуального законодавства.
Наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді