12 липня 2016 року Справа № 916/3673/15
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Корнілової Ж.О. - головуючого,
Карабаня В.Я.
Чернова Є.В.,
розглянувши касаційну скаргу
Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2016
у справі№ 916/3673/15 Господарського суду Одеської області
за позовомДепартаменту комунальної власності Одеської міської ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Аскос"
простягнення заборгованості та виселення,
Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.04.2016 касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради повернуто на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник 11.05.2016 звернувся, що підтверджується штемпелем суду на першому аркуші касаційної скарги, через Одеський апеляційний господарський суд до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 у справі № 916/3673/15.
Повторно подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги повинні додаватися докази сплати судового збору.
Порядок та розмір справляння судового збору визначається Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.
Відповідно до пункту 2.21. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
До касаційної скарги додано: платіжне доручення від 06.07.2015 № 558 про сплату судового збору в сумі 913,50 грн., платіжне доручення від 24.12.2015 № 960 про сплату судового збору в сумі 1278,90 грн., платіжне доручення від 04.03.2016 № 98 про сплату судового збору в сумі 182,70 грн. та платіжне доручення від 22.04.2016 № 220 про сплату судового збору в сумі 2009,70 грн.
Проте зазначені платіжні доручення на суму 4384,80 грн. не можуть бути доказом сплати судового збору за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України, оскільки у платіжному дорученні від 06.07.2015 р. № 558 в графі "Призначення платежу" зазначено: "С/з за под. кас. ск… у справі № 916/1685/14", а не у справі № 916/3673/15, в межах якої подається касаційна скарга, а датою здійснення операції є 06.07.2015, тоді як оскаржувана постанова апеляційного господарського суду винесена 28.01.2016. Датою здійснення операції платіжного доручення № 960 є 24.12.2015, тобто раніше ніж була винесена оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції. Крім цього, у платіжному дорученні від 04.03.2016 № 98 в графі "Призначення платежу" зазначено номер справи ("… у спр. № 91616673/15", а не № 916/3673/15).
Таким чином до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.01.2016 у справі № 916/3673/15 Господарського суду Одеської області повернути скаржнику без розгляду.
Головуючий, суддяКорнілова Ж.О.
Судді:Карабань В.Я.
Чернов Є.В.