06 липня 2016 року Справа № 910/5390/15-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіПоліщука В.Ю. (доповідач),
суддів:Білошкап О.В.,
Ткаченко Н.Г.,
розглянувши касаційну скаргу гр. ОСОБА_4,
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2016 року,
та ухвалуГосподарського суду міста Києва від 21 травня 2015 року,
у справі№ 910/5390/15-г,
за позовомгр. ОСОБА_4 (м. Київ),
доЗакритого акціонерного товариства "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" (м.Київ, код ЄДРПОУ 23166039),
про визнання майнових прав, -
яка об'єднана в одне провадження зі справою № 44/282-б-50/407-б,
за заявоюгр. ОСОБА_5,
доЗакритого акціонерного товариства "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" (м.Київ, код ЄДРПОУ 23166039),
проВизнання банкрутом,
за участю представників:
від гр. ОСОБА_4 - ОСОБА_6 - представник ( довіреність від 25.11.2014 року); ОСОБА_7 - представник ( довіреність від 15.11.2006 року);
арбітражного керуючого Рамазанова С.Т. - особисто;
від кредиторів: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 -Голова комітету кредиторів;
представники інших учасників судового провадження не з'явились;
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2015 року порушено провадження у справі № 910/5390/15-г за позовом гр. ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" (далі за текстом - ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК") про визнання майнових прав, інше.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року у справі № 910/5390/15-г (суддя - Головатюк Л.Д.) об'єднано в одне провадження справи № 44/282-б-50/407-б про банкрутство ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" та цю справу (№ 910/5390/15-г- спір про визнання майнових прав); відмовлено гр. ОСОБА_4 у задоволенні Заяви про визнання майнових прав на адміністративно-торгівельне приміщення площею 125,79 кв.м. (у відповідності до Генерального договору про дольову участь у будівництві № Б-44-2-13.4-14.5 від 19.01.2005 року) та визнання майнових прав на підземне паркувальне автомісце (у відповідності до Генерального договору № П-065 від 20.01.2005 року) в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 року у справі № 910/5390/15-г (головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу гр. ОСОБА_4 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року у справі № 910/5390/15-г залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та прийнята відповідно до норм чинного законодавства.
Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, гр. ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 року у справі № 910/5390/15-г; визнати за гр. ОСОБА_4 майнові права на адміністративно-торгівельне приміщення площею 125,79 кв.м. у відповідності до Генерального договору про дольову участь у будівництві № Б-44-2-13.4-14.5 від 19.01.2005 року, в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; визнати за гр. ОСОБА_4 майнові права на підземне паркувальне автомісце у відповідності до Генерального договору № П-065 від 20.01.2005 року, в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; судові витрати покласти на ЗАТ "Будівельно-інжинірингова компанія "Б.І.К.". При цьому, гр. ОСОБА_4 посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.06.2016 року, згідно зі ст. 1114 ГПК України, касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.
За Розпорядженням №08.03-04/2500 від 05.07.2016 року Керівника апарату Вищого господарського суду України, на підставі Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 05.07.2016 року, у в'язку з відпусткою судді Удовиченка О.С., було сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: Поліщук В.Ю. (головуючий), Білошкап О.В., Ткаченко Н.Г.
05.07.2016 року до Вищого господарського суду України від гр. ОСОБА_4 надійшли Пояснення до касаційної скарги, за якими скаржник звертає увагу суду касаційної інстанції на те, що ТзОВ "БМК Тріада" як інвестор вийшло з процедури санації 26.08.2015 року, що підтверджується відповідями останнього на адвокатські запити представників гр. ОСОБА_4 При цьому, скаржник вказує на те, що, наведена у Поясненнях від 05.07.2016 року, інформація стала їй відома після прийняття постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 року у цій справі.
06.07.2016 року до господарського суду касаційної інстанції надійшов Відзив ОСОБА_13 (кредитор, член Комітету кредиторів ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК") на касаційну скаргу гр. ОСОБА_4, в якому заявник просить господарський суд касаційної інстанції залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 року у справі № 910/5390/15-г без змін, а касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 - без задоволення.
Представники скаржника, в судовому засіданні касаційної інстанції, повністю підтримали доводи та вимоги касаційної скарги (з урахуванням наданих Пояснень від 05.07.2016 року), просили скасувати спірні судові акти та задовольнити вимоги гр. ОСОБА_4
Арбітражний керуючий Рамазанов С.Т., в засіданні суду касаційної інстанції, проти вимог та доводів гр. ОСОБА_4, наведених у касаційній скарзі та Поясненнях від 05.07.2016 року, заперечував, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими. При цьому, звернув увагу суду касаційної інстанції на те, що задоволення вимог гр. ОСОБА_4 як конкурсного кредитора передбачено Планом санації (з урахуванням внесених змін), який є діючим на час прийняття оскаржених судових рішень.
Кредитори ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК", які були присутні в судовому засіданні касаційної інстанції проти вимог касаційної скарги заперечували, просили оскаржені рішення господарських судів попередніх інстанцій залишити без змін. При цьому, кредитори зауважили на тому, що на цей час План санації є діючим та виконується, відповідно до змін, затверджених місцевим господарським судом.
Інші учасники касаційного провадження уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників касаційного провадження, які не з'явились.
Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2008 року за Заявою гр. ОСОБА_5 порушено провадження у справі № 44/282-б про банкрутство ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК".
Оголошення про порушення провадження у справі опубліковано в газеті „Голос України" від 01.11.2008 року.
ОСОБА_4, у встановлений законом строк, звернулася до господарського суду в межах справи № 44/282-б, з вимогами до боржника, які виникли на підставі Генерального договору про дольову участь у будівництві № Б-44-2-13.4-14.5 від 19.01.2005 року та Генерального договору про дольову участь у будівництві № П-065 від 20.01.2005 року в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 09.08.2011 року у справі № 44/282-б-50/407-б гр. ОСОБА_4 визнано кредитором боржника на суму 684 659 грн. 82 коп. - четверта черга задоволення та 125 грн. 00 коп. - судові витрати - перша черга задоволення.
В березні 2015 року гр. ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання майнових прав на адміністративно-торгівельне приміщення та паркомісце в об'єкті незавершеного будівництва, які (майнові права) виникли на підставі Генерального договору про дольову участь у будівництві № Б-44-2-13.4-14.5 від 19.01.2005 року та Генерального договору про дольову участь у будівництві № П-065 від 20.01.2005 року в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, обґрунтовуючи це тим, що під час внесення дольової частки в повній мірі у будівництво визначених договорами об'єктів, гр. ОСОБА_4 набула майнові права на частку в об'єкті незавершеного будівн6ицтва. При цьому, гр. ОСОБА_4 вказує на те, що її Заява не пов'язана з якимись конкретними зобов'язаннями по відношенню до ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК", а спрямована на усунення перешкод чи сумнівів у використанні її майнових прав.
Встановивши, що справа № 910/5390/15-г за позовом гр. ОСОБА_4 до ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" про визнання майнових прав та справа № 44/282-б-50/407-б про банкрутство ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" є однорідними за підставами виникнення, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про об'єднання вказаних справ в одне судове провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року у справі № 910/5390/15-г, зокрема, відмовлено гр. ОСОБА_4 у задоволенні Заяви про визнання майнових прав на адміністративно-торгівельне приміщення площею 125,79 кв.м. (у відповідності до Генерального договору про дольову участь у будівництві № Б-44-2-13.4-14.5 від 19.01.2005 року) та визнання майнових прав на підземне паркувальне автомісце (у відповідності до Генерального договору № П-065 від 20.01.2005 року) в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 року у справі № 910/5390/15-г апеляційну скаргу гр. ОСОБА_4 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року у справі № 910/5390/15-г залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що оскаржувана ухвала є законною, обґрунтованою та прийнята відповідно до норм чинного законодавства.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2016 року у справі № 910/5390/15-г касаційну скаргу гр. ОСОБА_4 задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2015 року у справі № 910/5390/15-г Господарського суду міста Києва скасовано; справу № 910/5390/15-г передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду. При цьому, господарський суд касаційної інстанції вказав на те, що господарський суд апеляційної інстанції маючи в провадженні лише том 1 справи № 910/5390/15-г визнав встановленими обставини за справою № 44/282-б-50/407-б про банкрутство ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК", але під час апеляційного провадження не дослідив та не надав належної правової оцінки, в межах наданих ст.101 ГПК України повноважень, фактам та обставинам встановленим господарським судом першої інстанції, зокрема щодо знаходження боржника, ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК", в процедурі санації; не дослідив та не надав оцінки доводам скаржника, гр. ОСОБА_4, з урахуванням умов та положень Плану санації, затвердженого ухвалою суду. Крім того, апеляційний суд не врахував, що заявлені у позовній заяві від 27.02.2015 року гр. ОСОБА_4 вимоги носять майновий характер, а не грошовий, в зв'язку з чим не надав належної правової оцінки їх розгляду в межах справи про банкрутство № 44/282-б-50/407-б, а також, не дослідив, чи відповідає спосіб захисту, обраний гр. ОСОБА_4, праву, що підлягає захисту в такому випадку.
Під час нового апеляційного провадження у цій справі, господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва у справі № 44/282-б-50/407-б від 22.03.2012 року відкрито процедуру санації, тощо.
Ухвалою місцевого господарського суду у справі № 44/282-б-50/407-б від 24.01.2013 року затверджено План санації ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК".
Під час процедури санації у справі №44/282-б-50/407-б, ТзОВ "БМК "Тріада" виявило бажання взяти участь у відновленні платоспроможності боржника та стати інвестором у справі про банкрутство, шляхом здійснення добудови та введення в експлуатацію єдиного майна ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" - об'єкта незавершеного будівництва житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом на земельних ділянках розташованих у м. Києві, по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2014 року у справі №44/282-б-50/407-б задоволено Клопотання керуючого санацією; затверджені (схвалені рішенням Комітету кредиторів від 23.05.2014 року (Протокол №12) та погоджені інвестором - ТзОВ "БМК "Тріада") зміни до Плану санації ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" (затвердженого ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.01.2013 року у справі № 44/282-6-50/407-6); ТзОВ "БМК "Тріада" визнано інвестором незавершеного будівництва - житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом, розташованого на земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_1.
Планом санації (із змінами) ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК", передбачено наступні шляхи задоволення кредиторських вимог:
- грошові кошти, які будуть перераховані інвестором після отримання сертифікату про введення об'єкту будівництва в експлуатацію;
- укладання кредитором і інвестором договорів купівлі-продажу майнових прав на приміщення в об'єкті будівництва за ціною на 10 % нижче ціни реалізації майнових прав на ідентичні приміщення в цьому ж об'єкті будівництва, яка буде визначена окремо за погодженням між боржником та інвестором. При цьому, в оплату майнових прав, що будуть набуватися за такими договорами зараховуються суми кредиторських вимог кредиторів, що буде оформлено шляхом укладення договорів про відступлення кредиторських вимог відповідного кредитора на користь інвестора.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 року у справі № 910/5390/15-г апеляційну скаргу гр. ОСОБА_4 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року у справі № 910/5390/15-г залишено без змін. Приймаючи вказану постанову, апеляційний господарський суд виходив з того, що гр. ОСОБА_4 обрала спосіб захисту свого порушеного права шляхом заявлення вимог про повернення коштів, внесених як передоплату за виконання певних робіт, передачу майна і набула статусу кредитора ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" в межах справи № 44/282-б-50/407-б (ухвала від 09.08.2011 року у справі № 44/282-б-50/407-б), де було вирішено питання щодо відносин між боржником та кредитором, що виникли з дольовою участю скаржника у будівництві житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, господарський суд апеляційної інстанції вказав на те, що позовні вимоги гр. ОСОБА_4 суперечать Плану санації (затверджений у справі № 44/282-6-50/407-6) та порушують права інших кредиторів (247 фізичних осіб, 8 юридичних осіб, ДПІ, органи соціального страхування) на задоволення своїх вимог, право боржника на відновлення платоспроможності. До того ж, колегія суддів апеляційної інстанції звернула увагу на те, що, оскільки гр. ОСОБА_4, у встановлений ч.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк, інших вимог, крім грошових (у сумі 684 659 грн. 82 коп.) не заявила, то вказані вимоги вважаються погашеними.
Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій ухвалою та постановою, гр. ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 року у справі № 910/5390/15-г; визнати за гр. ОСОБА_4 майнові права на адміністративно-торгівельне приміщення площею 125,79 кв.м. у відповідності до Генерального договору про дольову участь у будівництві № Б-44-2-13.4-14.5 від 19.01.2005 року, в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; визнати за гр. ОСОБА_4 майнові права на підземне паркувальне автомісце у відповідності до Генерального договору № П-065 від 20.01.2005 року, в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; судові витрати покласти на ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК". При цьому, гр. ОСОБА_4 посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.16 ЦК України, неприйняття до уваги приписів ст.ст. 190, 331, 876 ЦК України, вказівок Вищого господарського суду України наведені в Інформаційних листах та Рекомендаціях та порушення норм процесуального права, як то ст.ст.33, 34, 43, 99, 101 ГПК України.
Залишаючи без задоволення подану гр. ОСОБА_4 касаційну скаргу, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.
Згідно зі ст.41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, провадження у справі № 44/282-б про банкрутство ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" порушено за Заявою гр. ОСОБА_5 ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2008 року та на цей час триває процедура санації боржника.
В такому випадку, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 року, застосовуються приписи Закону в редакції, що діяла до 19.01.2013 року.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону № 2343-XII від 14.05.1992 року), кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Частиною 1 ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 09.08.2011 року у справі № 44/282-б-50/407-б гр. ОСОБА_4 визнано кредитором боржника на суму 684 659 грн. 82 коп. (4 черга) та 125 грн. 00 коп. Підставою виникнення цих кредиторських вимог, місцевим господарським судом (в межах справи № 44/282-б-50/407-б) визнано Договори про дольову участь у будівництві житлового торгово-офісного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, укладених між кредиторами та ТзОВ "НДЦ Прогрес", яке діяло від імені ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" на підставі Договору доручення № 44/23 від 01.08.2004 року та платіжні документи, які підтверджують сплату грошових коштів кредиторами на користь ТзОВ "НДЦ Прогрес".
При цьому, гр. ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду міста Києва з Заявою до ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" про визнання майнових прав на адміністративно-торгівельне приміщення та паркомісце в об'єкті незавершеного будівництва, які виникли на підставі Генерального договору про дольову участь у будівництві № Б-44-2-13.4-14.5 від 19.01.2005 року та Генерального договору про дольову участь у будівництві № П-065 від 20.01.2005 року в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до статті 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Майнові права є неспоживною річчю та визнаються речовими правами.
В Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено майнові права як будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, користування, розпорядження), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (стаття 3 Закону).
Майнові права на нерухомість, що є об'єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно на момент укладення інвестиційного договору, оскільки об'єктом цих прав не є "чуже майно", а є діяльність з фінансування об'єкту будівництва, яка за умов, визначених інвестиційним договором, може породжувати певні права вимоги (грошового або майнового характеру).
Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна необхідними й достатніми для засвідчення правомочності його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
Така ж позиція висловлена Верховним Судом України у Постанові від 25.05.2016 року.
Статтею 331 ЦК України встановлено загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.
За правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.
Враховуючи, що, відповідно до статті 328 ЦК України, набуття права власності- це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на окремі об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.
Громадянка ОСОБА_4 виконала свої грошові зобов'язання за Генеральним договором про дольову участь у будівництві № Б-44-2-13.4-14.5 від 19.01.2005 року та Генеральним договором про дольову участь у будівництві № П-065 від 20.01.2005 року в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, повністю сплативши вартість об'єкта будівництва, тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення правових передумов, необхідних і достатніх для набуття права вимоги щодо переходу права власності на об'єкт будівництва або для набуття майнових прав на цей об'єкт.
Проте, право власності на спірні об'єкти, а саме: на адміністративно-торгівельне приміщення та паркомісце в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в позивачки не виникло. Порядок оформлення права власності на об'єкт інвестування, після прийняття такого об'єкта до експлуатації, було врегульовано чинним (на час укладення вказаних вище договорів) законодавством. За змістом Генерального договору про дольову участь у будівництві № Б-44-2-13.4-14.5 від 19.01.2005 року та Генерального договору про дольову участь у будівництві № П-065 від 20.01.2005 року в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_4 отримала лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно.
Наведене жодним чином не заперечує майнових прав гр. ОСОБА_4, отриманих у результаті інвестицій на конкретно визначену площу в об'єкті, що будується, але й виключає можливість виникнення права власності на будь-яку певну частину такого об'єкта до завершення його будівництва, прийняття до експлуатації та державної реєстрації цього об'єкта (реєстрації саме об'єкта, а не майнових прав інвестора, які згідно із законом державної реєстрації не потребують).
Поміж тим, колегія суддів касаційної інстанції вважає необхідним вказати на те, що стосовно ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" порушено провадження у справі про банкрутство № 44/282-б-50/407-б, в зв'язку з цим товариство знаходиться у спеціальному статусі, а спори за участю ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" мають вирішуватися з урахуванням приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". До того ж, як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, гр. ОСОБА_4 (ухвала Господарського суду міста Києва від 09.08.2011 року у справі № 44/282-б-50/407-б) набула статусу кредитора у справі про банкрутство ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК". При цьому, вимоги гр. ОСОБА_4 до боржника були виражені в грошових одиницях і заявлені до місцевого господарського суду у порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Провадження у справі № 44/282-б-50/407-б, станом на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, перебуває на стадії санації боржника (затверджено План санації).
Згідно з абз.12 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнання боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Санація є основною формою фінансового оздоровлення боржника, яка передбачає ефективні механізми відновлення його платоспроможності, спрямовані на запобігання банкрутству та знищенню господарюючого суб'єкта. У зв'язку з чим введення такої процедури щодо боржника є пріоритетним при здійсненні провадження у справі про банкрутство.
Приписами ст.ст. 17-21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено особливу процедуру задоволення вимог кредиторів у процедурі санації, яка здійснюється керуючим санацією, відповідно до, передбаченої статтею 31 вказаного Закону, черговості задоволення вимог кредиторів та охоплює задоволення всіх вимог (як тих на які поширюється мораторій, так і тих, на які дія мораторію не поширюється).
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2014 року у справі №44/282-б-50/407-б задоволено Клопотання керуючого санацією; затверджені (схвалені рішенням Комітету кредиторів від 23.05.2014 року (Протокол №12) та погоджені інвестором - ТзОВ "БМК "Тріада") зміни до Плану санації ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" (затвердженого ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.01.2013 року у справі № 44/282-6-50/407-6); ТзОВ "БМК "Тріада" визнано інвестором незавершеного будівництва - житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями та підземним паркінгом, розташованого на земельних ділянках за адресою: АДРЕСА_1.
Планом санації (із змінами) ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК", передбачено наступні шляхи задоволення кредиторських вимог:
- грошові кошти, які будуть перераховані інвестором після отримання сертифікату про введення об'єкту будівництва в експлуатацію;
- укладання кредитором і інвестором договорів купівлі-продажу майнових прав на приміщення в об'єкті будівництва за ціною на 10 % нижче ціни реалізації майнових прав на ідентичні приміщення в цьому ж об'єкті будівництва, яка буде визначена окремо за погодженням між боржником та інвестором. При цьому, в оплату майнових прав, що будуть набуватися за такими договорами зараховуються суми кредиторських вимог кредиторів, що буде оформлено шляхом укладення договорів про відступлення кредиторських вимог відповідного кредитора на користь інвестора.
Таким чином, Планом санації ЗАТ "Будівельно-інжинірінгова компанія "БІК" передбачені умови щодо погашення вимог кредиторів як в грошовому еквіваленті так і за рахунок об'єктів будівництва, при цьому задоволення вимог конкурсних кредиторів поза межами Плану санації є порушенням норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які визначають порядок та черговість погашення вимог кредиторів, а також прав інших кредиторів у справі.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанцій про відмову гр. ОСОБА_4 у задоволенні Заяви про визнання майнових прав на адміністративно-торгівельне приміщення площею 125,79 кв.м. (у відповідності до Генерального договору про дольову участь у будівництві № Б-44-2-13.4-14.5 від 19.01.2005 року) та визнання майнових прав на підземне паркувальне автомісце (у відповідності до Генерального договору № П-065 від 20.01.2005 року) в об'єкті незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2016 року та ухвала Господарського суду міста Києва від 21 травня 2015 року у справі № 910/5390/15-г прийняті у відповідності до норм діючого законодавства, з повним дослідженням та встановленням всіх обставин справи, та мають бути залишені без змін.
При цьому, посилання скаржника на те, що ТзОВ "БМК Тріада" як інвестор вийшло з процедури санації 26.08.2015 року (наведені у Поясненнях до касаційної скарги від 05.07.2016 року), колегією суддів касаційної інстанції не приймається, оскільки вказані скаржником обставини не були предметом дослідження господарських судів першої та апеляційної інстанцій, стали відомі скаржнику після прийняття постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2016 року у цій справі, та, по переконанню судової колегії касаційної інстанції не стосуються предмету цього касаційного провадження.
Поряд з цим, зважаючи на межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що гр. ОСОБА_4, поміж іншим, у касаційній скарзі порушує питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу приписів ст. 43 ГПК України, здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
Згідно зі ст. ст. 1115, 1117 ГПК України, у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу громадянки ОСОБА_4 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 квітня 2016 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 21 травня 2015 року у справі № 910/5390/15-г залишити без змін.
Головуючий суддяВ.Ю. Поліщук
судді: О.В. Білошкап Н.Г. Ткаченко