26 травня 2016 року м. Київ К/9991/61345/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Сіроша М.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2012
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012
у справі № 2а/0570/7552/12
за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби
до Державного реєстратора Шахтарської міської ради Донецької області
треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбуд», ОСОБА_2
про визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи та установчих документів
Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі по тексту - позивач, Шахтарська ОДПІ Донецької області Державної податкової служби) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Шахтарської міської ради Донецької області (далі по тексту - відповідач), треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбуд» (далі по тексту - ТОВ «Трансбуд»), ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2) про визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи та установчих документів.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2012, у задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20.12.2011 ТОВ «Транзбуд» зареєстровано Шахтарською міською радою як юридична особа, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, засновником та директором підприємства зазначений ОСОБА_2, про що свідчать Довідка та Витяг з ЄДРПОУ.
22.12.2011 ТОВ «Транзбуд» узято на податковий облік Шахтарської ОДПІ як платника податків, про що свідчить відповідна Довідка позивача.
Згідно Статуту ТОВ «Транзбуд», підприємство створено за рішенням засновника та засновано на приватній власності громадянина України ОСОБА_2 Також, Статутом визначено створення за рахунок засновника для забезпечення діяльності підприємства статутного капіталу у розмірі 1000,00 гривень. Юридична адреса підприємства: 86211, м. Шахтарськ, вул. Суворова, 16/1.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_2, наданих ним в ході проведення позивачем заходів, спрямованих на перевірку законності реєстрації підприємства встановлено, що на пропозицію малознайомого йому чоловіка він погодився за грошову винагороду зареєструвати вищевказане підприємство та підписав деякі документи у нотаріуса, наміру займатись підприємницькою діяльність не мав та будь-яких документів та печатки ТОВ «Транзбуд» у нього не має.
На підставі отриманої від ВМП Шахтарської ОДПІ довідки про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, позивачем складено повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням за формою №18-ООП.
Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Частиною другою статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено вичерпний перелік підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством, якими є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише у разі, якщо підставою позову є неподання таким суб'єктом протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством, або ж у випадку здійснення діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування.
В даному разі податковою інспекцією не наведено доводів щодо здійснення ТОВ «Трансбуд» діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування. Як на підставу позовних вимог позивач послався на порушення закону, допущені при створенні юридичної особи ТОВ «Транзбуд», які не можна усунути, а також на відсутність ТОВ «Транзбуд» за місцезнаходженням.
Положення пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» щодо права податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, пункту 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України щодо можливості ліквідації юридичної особи за рішенням суду про визнання судом недійсною які не можна усунути, частини 6 статті 59 Господарського кодексу України щодо скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання слід розуміти як положення щодо припинення юридичної особи. Виходячи з наведеного, заявлена позивачем вимога про припинення юридичної особи відповідає повноваженням державної податкової служби. Але слід зазначити, що відповідачем по справі повинна бути тільки юридична особа, а не її учасники (засновники), оскільки вони, в порядку встановленому законом та установчими документами, входять до складу вищого органу юридичної особи.
За змістом пункту 2 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом, а частиною другою цієї ж статті Кодексу обумовлено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.
Зазначена норма кореспондується з приписами частини 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», якою визначено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.
Суди вірно зазначили, що Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» не містить переліку конкретних порушень під час створення (реєстрації) юридичної особи, які є суттєвими та які не можна усунути у будь-який інший спосіб, поза судового рішення.
Відповідно до статті 27 даного Закону державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації юридичної особи за наявності таких підстав:
- невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;
- невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону;
- порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема:
- наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи;
- невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі;
- наявність обмежень щодо вчинення засновниками юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону (при внесенні запису про рішення засновників щодо припинення юридичної особи);
- наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися;
- використання у найменуванні юридичної особи повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється КМУ.
Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.
Таким чином, перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає та будь якого обов'язку державного реєстратора засвідчуватися у справжності наміру засновників займатися підприємницькою діяльністю та сплачувати податки не містить.
Отже, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що позовні вимоги про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Транзбуд» з дати реєстрації є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи.
Сама ж по собі наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням також не є свідченням провадження платником діяльності, спрямованої на ухилення від оподаткування, а відтак не може бути матеріально-правовою підставою заявленої податковим органом вимоги щодо визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи та установчих документів ТОВ «Транзбуд».
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби відхилити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.В. Сірош