"05" липня 2016 р. м. Київ К/800/12108/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді - Загороднього А.Ф.,
суддів: Білуги С.В., Заїки М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року
у справі № 826/26767/15
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправним та скасування рішення, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення № 2 Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерства юстиції від 20 листопада 2015 року про притягнення судового експерта ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва за спеціальністю 10.6 строком на 6 місяців з зобов'язанням пройти стажування в науково - дослідній установі судових експертиз Мінюсту за відповідною програмою підготовки та повторно пройти атестацію в ЦЕКК.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 здійснює діяльність на підставі свідоцтва № 803 від 28 вересня 2009 року, на право проведення будівельно-технічних експертиз за спеціальністю: 10.6 - «Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів, 10.7 - «Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками», 10.10 - «Визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд» та 10.14 - «Оцінка земельних ділянок».
Рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 20 листопада 2015 року № 2 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва за спеціальністю 10.6 строком на 6 місяців із зобов'язанням пройти стажування у науково-дослідній установі судових експертиз Міністерства юстиції України за відповідною програмою підготовки та повторно пройти атестацію в ЦЕКК.
Підставою для накладення на позивача вказаного дисциплінарного стягнення слугували скарги громадянки ОСОБА_2 від 04 червня 2015 року, 04 серпня 2015 року, 28 вересня 2015 року щодо здійснення рецензування висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 16 березня 2015 року № 06/05-15 та результати рецензії експертного дослідження Дніпропетровського НДІСЕ від 25 червня 2015 року.
Експертне дослідження - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів з використання методів криміналістики і судової експертизи за дорученням правоохоронних органів, посадових осіб Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Державної виконавчої служби, на замовлення адвокатів, захисників та осіб, які самостійно захищають свої інтереси, та їх представників, нотаріусів банківських установ, страхових компаній, а також інших юридичних і фізичних осіб.
Експертне дослідження проводиться у договірному порядку, має ознаки приватно - правових відносин, носить виключно консультативно-роз'яснювальний характер для юридичних, фізичних осіб (замовників), не є процесуальним документом, здійснюється лише за матеріалами (документами) наданих замовником та виключно в межах договірних відносин сторін і поставлених питань. Наявність договору на здійснення експертного дослідження обумовлює обмеженість дій у процесі здійснення дослідження, де межі поведінки визначаються умовами договору - питаннями, поставленими для дослідження. Такі питання мають приватно - правовий інтерес та складають зміст договірних відносин сторін.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, підставою для проведення експертного дослідження є письмова заява (лист) замовника (юридичної або фізичної особи) з обов'язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв'язанню, а також об'єктів, що надаються.
За змістом пунктів 5.1, 5.2, 5.4 - 5.10, 5.16, 5.17 Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року №301/15, та відповідно до статті 14 Закону України «Про судову експертизу» атестовані судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
Підставою для розгляду питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів ЦЕКК є: подання керівника відповідного структурного підрозділу Мін'юсту щодо результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень; подання керівника територіального органу юстиції за результатами перевірки діяльності судового експерта; подання голови ЕКК.
До подання додаються: документи, що містять інформацію про порушення судовим експертом вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень; документи, що свідчать про виявлені в діяльності судового експерта порушення; письмове пояснення судового експерта, відносно якого пропонується розглянути питання щодо дисциплінарної відповідальності.
Рішення ЦЕКК про притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності повинно відповідати критеріям законності, обґрунтованості та пропорційності; при вирішенні питання про притягнення експерта до дисциплінарної відповідальності ЦЕКК зобов'язана максимально повно встановити обставини, які підтверджують вчинення експертом дисциплінарного проступку, тобто встановити і надати оцінку ступеню тяжкості проступку, обставинам його вчинення, результатам роботи експерта за попередні роки, за наслідками чого обґрунтувати необхідність притягнення експерта до такої відповідальності, та вид дисциплінарного стягнення, яке до нього застосовується.
Комісія у своєму рішенні на підставі дослідження і оцінки доказів повинна чітко вказати, яку конкретну вимогу законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень порушив чи не дотримався експерт, та у який спосіб це відбулось, чим це підтверджується, а також з урахуванням всіх встановлених нею обставин дисциплінарної справи обґрунтувати необхідність притягнення експерта до відповідальності та вид обраного дисциплінарного стягнення.
Як досліджено судом першої інстанції, будівництво об'єктів дослідження здійснюється у сільському населеному пункті Софіївська-Борщагівка.
У дослідницькій частині висновку експертного дослідження позивачем проаналізовано положення пункту 3.13 ДБН 360-92** та пункту 3.22 ДБН Б.2.4-1-94, за результатами чого експерт прийшов до висновку, що пункт 3.13 ДБН 360-92** тотожній пункту 3.22 ДБН Б.2.4-1-94, і відповідно, має застосуватись пункт 3.21 ДБН Б.2.4-1-94, оскільки він є спеціальним та стосується питань будівництва саме у сільській місцевості та прийнятий пізніше, а також має завершену структуру, що дозволяє самостійно користуватися вказаним пунктом.
Згідно роз'яснення Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 листопада 2015 року №8/14.3-1102, пункт 3.13 ДБН 360-92** регламентує встановлення побутових розривів між багатоквартирними житловими будинками, тоді як, пункт 3.21 ДБН Б.2.4-1-94 визначає відстань від стін індивідуального будинку з вікнами житлових кімнат і кухонь, а також від головних входів в будинок (квартиру) до інших житлових будинків та господарських будівель має бути не менше 6 м, є самодостатнім у застосуванні.
Наведене свідчить про неповноту проведеної перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог законодавства України, а також про те, що рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 20 листопада 2015 року № 2 не узгоджується з даними, що відображенні у роз'ясненні Міністерства, яке забезпечує організацію роботи з перевірки державних будівельних норм щодо відповідності вимогам законодавства.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. Доказування правомірності рішення, означає також і доказування фактичних обставин, за яких може бути прийнято відповідне рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності в оскаржуваному рішенні чітких і конкретних висновків щодо допущених позивачем порушень, які були б підкріплені належним обґрунтуванням, та оцінки ступеню тяжкості проступку, а також неповноти встановлення обставин, які підтверджують вчинення експертом дисциплінарного проступку.
Враховуючи приписи статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції рахує за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2016 року залишити в силі.
Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
М.М. Заїка