06 липня 2016 року м. Київ К/800/18137/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 лютого 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 лютого 2016 року позовну заяву повернуто позивачу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 лютого 2016 року повернуто скаржнику.
Позивач подав касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
За правилами пункту 2 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо справа не переглядалася в апеляційному порядку.
З матеріалів доданих до скарги видно, що ухвала Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 лютого 2016 року не була предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, а тому підстави для відкриття касаційного провадження щодо її перегляду відсутні.
Крім того, позивач просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2016 року.
Частиною 4 статті 214 КАС України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивач просить поновити строк касаційного оскарження, посилаючись на те, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції отримав 01 липня 2016 року, а докази отримання ним копії ухвали залишились в матеріалах справи.
Проте, зазначені мотиви пропуску строку касаційного оскарження не можна визнати поважними, оскільки скаржник не зазначає обставини, які перешкоджали йому своєчасно звернутися із касаційною скаргою та ускладнили отримання копії рішення апеляційного суду. Не надає доказів щодо недотримання апеляційним судом вимог частини 3 статті 167 КАС України та не вказує причин неможливості надання таких доказів.
Крім того, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: до неї не додано документ про сплату судового збору або документ, який би підтверджував наявність пільг щодо сплати такого збору.
Розміри ставок судового збору, встановлені Законом України «Про судовий збір», зокрема, згідно із підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду сплачується судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 01 січня - 1378,00 гривень.
Скаржник заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на відсутність коштів на його сплату та надав копію повідомлення від 02 грудня 2014 року про призначення йому компенсаційної виплати в сумі 4,80 грн.
Розглянувши клопотання, вважаю, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи те, що зазначені позивачем обставини та надане повідомлення від 02 грудня 2014 року про призначення йому компенсаційної виплати в сумі 4,80 грн, як непрацюючій працездатній особі, самі по собі не свідчать про відсутність у скаржника коштів, а інших доказів неможливості сплатити судовий збір суду не надано, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні.
За таких обставин, у відповідності з частиною третьою ст. 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, згідно з якими вона підлягає залишенню без руху.
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 лютого 2016 року.
2. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
3. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2016 року залишити без руху.
4. Надати ОСОБА_1 строк тридцять днів з моменту отримання ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
5. Повідомити ОСОБА_1 про необхідність сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн за реквізитами: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні, рахунок отримувача: 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)», та надання до суду оригіналу документу про його сплату.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Головчук