06 липня 2016 року м. Київ К/800/17804/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Міністерства юстиції України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання незаконним, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним і скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 26 жовтня 2015 року №3414-0 про звільнення його з посади директора Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС із загальним формулюванням причини звільнення «звільнити з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади», поновити його на посаді, стягнути з Державної фіскальної служби України середній заробіток за час вимушеного прогулу та зобов'язати відповідача проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до нього заборони, передбаченої Законом України «Про очищення влади».
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 26 жовтня 2015 року №3414-о про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС, з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади». Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС. Зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Міністерство юстиції України, посилаючись на те, що судові рішення порушують його права та законні інтереси, подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалити нове рішення про відмову в позові.
Згідно з частиною 1 статті 211 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У касаційній скарзі Міністерство юстиції України зазначило, що відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про очищення влади» є органом, уповноваженим на забезпечення проведення перевірки, передбаченої цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону «Про очищення влади», відомості про осіб, щодо яких встановлено заборону, передбачену частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» (далі - Реєстр), що формується та ведеться Міністерством юстиції України.
Відповідно до підпункту 53-1 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №228, Міністерство юстиції забезпечує відповідно до Закону України «Про очищення влади»: проведення перевірки, передбаченої зазначеним Законом; формування та ведення Реєстру та оприлюднення на власному веб-сайті відомостей з нього.
За таких обставин, Міністерство юстиції України вважає, що оскаржувані судові рішення безпосередньо впливають на його права та обов'язки під час здійснення повноважень, передбачених Законом №1682-VII та Положенням про Міністерство юстиції України.
Згідно зі статтею 13 КАС України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Із змісту оскаржуваних судових рішень видно, що постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року та ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року вирішено спір між ОСОБА_1 та Державною фіскальною службою України і ці судові рішення жодним чином не стосуються Міністерства юстиції України і не вирішують питання про його права, інтереси, свободи чи обов'язки, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Міністерства юстиції України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Головчук