11 липня 2016 року м. Київ К/800/14934/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів за порушення грошового зобов'язання,
ОСОБА_1 звернулась з касаційною скаргою на вказані судові рішення, яка ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 06 червня 2016 року залишалась без руху в зв'язку з сплатою судового збору в меншому ніж належить до сплати розмірі. При цьому, особі, що подала касаційну скаргу, надано строк для усунення її недоліків до 30.06.2016р.
Проте, у встановлений судом строк ОСОБА_1 вимоги вказаної ухвали щодо сплати судового збору в належному розмірі не виконала.
В надісланій же на адресу суду заяві позивачка, обґрунтовуючи правильність сплаченої нею при поданні касаційної скарги суми судового збору, зазначала, що такий збір за подання касаційної скарги визначається в розмірі 120% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а при поданні останньої нею, у відповідності до приписів ч.3 ст.4 Закону "Про судовий збір" (яка була чинною на час подачі позову (березень 2015 року)) за вимоги майнового характеру було сплачено лише 10 відсотків розміру ставки судового збору, проте, такі посилання позивачки не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначеною нормою не було передбачено поширення її дії на подальші (крім подання позовної заяви) процесуальні звернення у справі; до того ж, на момент подання касаційної скарги ч.3 ст.4 Закону "Про судовий збір" була виключена на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015р. №484-VIII.
Водночас, слід вказати, що приписами ч.3 ст.4 Закону "Про судовий збір" було передбачено, що решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги; оскаржуваними ж судовими рішеннями в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено в повному обсязі.
Відповідно до частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху у встановлений строк, скарга повертається особі, яка її подала.
За змістом частини 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.
При цьому, повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ч.3 ст.108, ч.3 та ч.6 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів за порушення грошового зобов'язання разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України С.С. Пасічник