Справа: № 826/21623/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
12 липня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя : Шелест С.Б.
Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.16р. у справі №826/21623/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗФ КВ-Донбас» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення від 13.08.15р. № 402/26-50-11-01-27 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ЗФ КВ-Донбас».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.16р. адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що відповідачем вчинено усі необхідні дії для встановлення місцезнаходження товариства та у відповідності до законодавства проведено процедуру анулювання реєстрації платника ПДВ.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідачем 13.08.15р. на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (запис від 11.08.2015 року № 10681430005037965), винесено рішення № 402/26-50-11-01-27 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ЗФ КВ-Донбас» відповідно до підпункту «ж» пункту 184.1. статті 184 Податкового кодексу України.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не дотримано процедуру встановлення місцезнаходження товариства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
За змістом підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо в ЄДР наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Правила внесення державним реєстратором змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЄДР, визначені приписами статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.03р. № 755-IV (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі Закон № 755-IV).
Так, відповідно до ч.12 ст.19 Закону № 755-IV, у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.
Відповідно до ч. 14 ст. 19 Закону № 755-IV, у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Як вбачається з матеріалів справи, анулювання реєстрації товариства як платника ПДВ на підставі підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 ПК було зумовлено наявністю відповідного запису в ЄДР про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. Підставою для внесення державним реєстратором такого запису слугувало повідомлення (форма № 18-ОПП) від органу ДПС. Доказів виконання покладеного на державного реєстратора обов'язку щодо надіслання позивачу повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки матеріали справи не містять.
Судом першої інстанції було скеровано на адресу відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві судовий запит від 10.02.16р. № 826/21623/15 про надання суду письмових пояснень з відповідними доказами, на підставі яких була внесена інформація відносно позивача про відсутність за місцезнаходженням до Єдиного державного реєстру.
Втім, будь-яких пояснень та/або відповіді на судовий запит не надано.
Процедура встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податку до направлення державному реєстратору органом ДПС повідомлення встановленого зразка передбачена розділом XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.11р. N 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.0.14р. за N 503/25280 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Порядок).
Відповідно до пункту 12.4 розділу XII Порядку щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.
В силу приписів пункту 12.5 розділу XII Порядку, якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою N 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.
Аналогічні правила встановлення місцезнаходження платника податків закріплені і Положенням про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом ДПА від 17.05.10р. № 336 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Положення), зокрема підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 розділу ІІ, - щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурний підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками.
Відповідно до пункту 3.2 розділу ІІ Положення, у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.
Так, відповідно до пункту 4.2. Положення, підрозділ податкової міліції при прийнятті рішення про організацію заходів із встановлення місцезнаходження платника податків обов'язково здійснює вихід за його адресою. У разі незнаходження за адресою платника податків необхідно: якщо платник податків зареєстрований за адресою жилого приміщення (квартири), опитати власника такого приміщення (квартири) (за згодою) щодо місцезнаходження за вказаною адресою платника податків, а також місцезнаходження посадових осіб платника податків, та оформити відповідно такі заходи (пояснення або рапорт); якщо платник податків зареєстрований за адресою приміщення, в якому розташовано виробництво, офіси тощо, необхідно опитати власника приміщення-орендодавця (за згодою) щодо оренди та місцезнаходження платника податків, вказаного у запиті (пояснення або рапорт).
Відповідно до пункту 4.8. Положення кожний проведений захід оформлюється документально (довідкою або рапортом).
За приписами пункту 4.10. Положення підрозділ податкової міліції не пізніше 10 календарних днів з часу отримання запиту в обов'язковому порядку письмово повідомляє ініціатора запиту про проведену роботу за формою згідно з додатком (довідка про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків). У разі необхідності вказаний термін може бути продовжений за рішенням керівника підрозділу податкової міліції до 30 днів з дати отримання запиту.
З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що підрозділ органу ДПС надсилає повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням (форма № 18-ОПП) державному реєстратору для вжиття заходів, передбачених абзацом другим частини чотирнадцятої статті 19 Закону № 755-IV, лише після здійснення передбачених Порядком та Положенням заходів для встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи.
Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 15 квітня 2014 року № 21-4а14.
З оскаржуваного рішення податкового органу вбачається, що рішення прийнято виключно на підставі відомостей з ЄДР. Будь-яких доказів на підставі яких податковим органом був встановлений факт відсутності чи неможливості встановити місцезнаходження платника податку, вжиття податковою міліцією заходів по встановленню місцезнаходження платника податку відповідачем не надано.
Відповідачем також не подано суду жодних належних та допустимих доказів щодо наявності підстав для проведення заходів щодо перевірки місцезнаходження позивача, а також складання відносно нього акту перевірки місцезнаходження платника податків та запиту на встановлення місцезнаходження.
Окрім того, відповідачем не подано доказів здійснення наведених Положенням № 336 заходів з метою встановлення місцезнаходження позивача, як-то: доказів спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків, встановлення місця проживання засновників і керівників платника податків та отримання інформації стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками, що у сукупності є передумовою для формування повідомлення ДПІ за ф. 18-ОПП.
Наявні ж в матеріалах справи повідомлення № 1126/26-50-11-01-19 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП, довідка від 28.07.15р. № 2863/1 про встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків, повідомлення від 28.07.15р. № 2250/26-50-11-01-19 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП не є беззастережним доказом відсутності товариства за місцезнаходженням та не свідчать про дотримання податковим органом встановленого законом порядку встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання) платника податків.
Натомість, позивачем підтверджено його місцезнаходження за адресою: м. Київ, Голосіївський район, вул. Червоноармійська, буд. 62 шляхом подання суду договору про співробітництво від 17.02.09р., укладеного з ТОВ «Будхаус групп». Цим договором визначено умови використання ЗАТ права тимчасового спільного користування частиною приміщення ТОВ, що знаходиться за вказаною адресою та здійснення ТОВ секретарського обслуговування ЗАТ за даною адресою; договорів про внесення змін до договору про співробітництво від 17.02.09р.; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини стосовно наявності платника податків за місцезнаходженням були встановлені податковим органом з порушеннями приписів Порядку N 1588 та Положення № 336, що, у свою чергу, вказує на відсутність правових підстав для внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність позивача за адресою місцезнаходження та прийняття податковим органом неправомірного рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.16р. у справі №826/21623/15 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.16р. у справі №826/21623/15 - без змін.
Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Глущенко Я.Б.
Пилипенко О.Є.
Головуючий суддя Шелест С.Б.
Судді: Глущенко Я.Б.
Пилипенко О.Є.