Справа: № 826/20451/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.
Іменем України
12 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Пилипенко О.Є.
суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,
при секретарі - Грабовській Т.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2016 року у справі за позовом Приватного підприємства «Айленд» до Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
У вересні 2015 року позивач - Приватне підприємство «Айленд», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, третя особа: Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про відмову у прийнятті податкової декларації з ПДВ за травень 2015 року у вигляді квитанції №1 від 14.07.2015;
зобов'язати прийняти податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 року, яка надіслана до центрального рівня Державної податкової служби 14.07.2015.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України про відмову у прийнятті податкової декларації з ПДВ за травень 2015 року у вигляді квитанції №1 від 19.06.2015. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, не враховано обставин, які мають значення для справи.
У судове засідання з'явилися не всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2016 року - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що доказів про розірвання договору про визнання електронних документів, укладеного між ПП "Айленд" та Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області або доказів закінчення строку дії даного договору суду не надано.
Відтак, суд дійшов висновку про безпідставність відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ за травень 2015 року у вигляді квитанцій №1 від 19.06.2015, оскільки, доказів зворотного відповідачем або третьою особою суду не надано.
Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Приватне підприємство «Айленд» є юридичною особою та зареєстроване за адресою: 93412, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, будинок 23Б з 06.08.2015 року.
ПП «Айленд» перебувало на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ ДФС Луганської області до 07.08.2015 року, а з 07.08.2015 року Позивач перебуває на обліку в ДПІ у м. Сєверодонецьку ГУ ДФС у Луганській області.
19.06.2015 ПП "Айленд" направило засобами електронного зв'язку через Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року разом із додатком 5, яка не була прийнята, що підтверджується квитанціями № 1 від 19.06.2015. Підставою неприйняття податкової декларації зазначено порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДФС України від 10.04.2008 № 233, а саме: для платника ЄДРПОУ: 32418971, код ДПІ: 1234, не укладено договір про визнання електронної звітності.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом.
Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Згідно із пунктом 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
В пункті 48.3 статті 48 Податкового кодексу України закріплені обов'язкові реквізити, що податкова декларація повинна містити.
Пунктом 48.7 статті 48 Податкового кодексу України встановлено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
За вимогами пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно з вимогами пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
В пункті 49.3 статті 49 Податкового кодексу України зазначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пункту 49.15 статті 49 Податкового кодексу України, податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.
Відповідно до пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.
В пункті 1 розділу ІІ Інструкції з підготовки подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом державної податкової адміністрації України 10.04.2008 № 233, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 p. за N320/15011 (Далі - Інструкція № 233), платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.
Згідно із пунктом 7.6 розділу ІІІ Інструкції № 233, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційнго зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.
Згідно із пунктом 7.7 розділу ІІІ Інструкції № 233, датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що відмовити у прийнятті податкової декларації податковий орган може лише за умови, коли форма податкової декларацій не містить обов'язкових реквізитів, у такому випадку податковий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови або ж якщо відсутній договір, що визначає взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
Як вбачається із квитанцій № 1 від 19.06.2015, причиною не прийняття податкової звітності ПП "Айленд" з податку на додану вартість за травень 2015 року відповідачем зазначено, що для платника ЄДРПОУ: 32418971, код ДПІ: 1234, не укладено договір про визнання електронної звітності.
Судом встановлено, що між позивачем та ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ ДФС Луганської області було укладено договір про визнання електронних документів.
Наведене також підтверджується листом Головного управління ДФС у Луганській області від 25.08.2015 № 218/10/12-32-18-00, з якого убачається, що договір було оформлено в паперовому вигляді згідно вимог Інструкції з підготовки подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого наказом державної податкової адміністрації України 10.04.2008 № 233, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за N320/15011. Проте, в теперішній час реквізити зазначеного договору не можливо надати у зв'язку з тим, що договір та журнал обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (М.ЛУГАНСЬК, ЖОВТНЕВИЙ P-Н, KBAP. BOЛKOBA, БУД. 14 A). Отримання їх на даний час не можливо у зв'язку з загрозою життю та здоров'ю.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, доказів розірвання договору про визнання електронних документів, укладеного між ПП "Айленд" та Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області, або доказів закінчення строку дії даного договору на час подання спірної декларації, матеріали справи не містять.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що строк дії сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису Позивача становить по 24.07.2015 року.
Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції про безпідставність відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ за травень 2015 року у вигляді квитанцій №1 від 19.06.2015.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим суд вважає необхідним апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2016 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційні скарги Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: О.Є. Пилипенко
Суддя: Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест
Головуючий суддя Пилипенко О.Є.
Судді: Глущенко Я.Б.
Шелест С.Б.