Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
12 липня 2016 року справа №812/210/16
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Блохіна А.А.
Сухарька М.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року по справі №812/210/16 (головуючий І інстанції Ковальов Т.І.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, що прийняті 23.11.2015 року №0002371500 про сплату штрафної (фінансової) санкції у сумі 4286,41 грн. та №0002381500 про сплату штрафної (фінансової) санкції у сумі 22,97 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року позов задоволено, внаслідок чого визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 23.11.2015 року №0002371500 про сплату штрафної (фінансової) санкції у сумі 4 286,11 грн. та №0002381500 про сплату штрафної (фінансової) санкції у сумі 22,97 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги тих обставин, що згідно з п.2.1 ст.2 та пунктами 7.2,7.3 ст.7 ПК України будь - які питання щодо оподаткування регулюються ПК України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу. На сьогодні не розроблено порядку застосування вказаних у ст.6 Закону № 1669 податкових пільг, а також відповідних змін до Кодексу не внесено.
Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що позивач зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності та перебуває на податковому обліку у відповідача.
Позивачем 07 лютого 2014 року до податкового органу було подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, у яких самостійно визначено щомісячну суму земельного податку та орендної плати, які позивач зобов'язаний сплачувати до 30 числа, що настає за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
24 лютого 2015 року позивачем подано до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Луганській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015р., у яких самостійно визначено щомісячну суму земельного податку та орендної плати, які позивач зобов'язаний сплачувати до 30 числа, що настає за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідачем 10 листопада 2015 року було проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності сплати орендної плати з юридичних осіб за 2014-2015 роки, за результатами якої складено акт від 10.11.2015р. №183/15-31443937, яким встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб протягом строків, визначених п. 288.7 ст. 288, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, за період з вересня 2014-2015 роки.
На підставі наведеного акту відповідачем відповідно до ст..126 Податкового кодексу України прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 23 листопада 2015р., а саме : - за №0002371500 про застосування штрафу у розмірі 10% в сумі 4286,41 грн.; -а №0002381500 про застосування штрафу у розмірі 20% в сумі 22,97 грн.
Наведені обставини сторонами не оспорюється. Позивач вважає, що у відповідності до вимог ст..6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» він звільнений від сплати земельного податку за спірний період, а тому застосування штрафних санкцій є безпідставним.
Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII ( надалі Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.
На виконання Закону №1669 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема,,м.Луганськ, м. Старобільськ.
05.11.2014 р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження N 1079-р яким було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. N 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція".
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено,м.Луганськ, м. Старобільськ.
Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. N 1053 та від 05.11.2014 р. N 1079-р.
З викладеного вбачається, що позивач належить до населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.
Статтею 6 Закону №1669 встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Сертифікатами про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) № 3420/05-4 від 30.09.2014р., № 3419/05-4 від 30.09.2014р., № 4823/05-4 від 14.11.2014 р. та № 3821/05-4 від 15.10.2014р.Торгово-промислова палата України засвідчила позивачу факт настання обставин непереборної сили, з 31.07.2014р. при здійсненні господарської діяльності на території Луганської області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння податків та обов'язкових платежів.
Згідно до частини 3 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1669, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Суд апеляційної інстанції вважає, що Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно прийнято спірні рішення, а тому правомірно задоволено позов.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Колегія суддів вважає, що Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.
Статтею 6 Закону №1669 чітко визначено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Наведеною нормою не передбачено розроблення додаткового порядку застосування ст. 6 цього Закону, а тому доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийнято до уваги.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року по справі №812/210/16 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року по справі №812/210/16 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А.Блохін
М.Г.Сухарьок