12 липня 2016 рокусправа № 804/15014/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Турбогазтехнологія»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Турбогазтехнологія» до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Турбогазтехнологія» (далі - ТОВ «ТД Турбогазтехнологія») звернулося до суду з позовом до відповідача Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - Криворізька центральна ОДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати винесені 01.10.2015 року Криворізькою центральною ОДПІ податкове повідомлення-рішення №0001712201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 353 192 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 88 298 грн. та податкове повідомлення - рішення №0001722201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 256 216 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 128 108 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ТОВ «ТД Турбогазтехнологія» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Криворізькою центральною ОДПІ в період з 07.09.2015 року по 11.09.2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТД Турбогазтехнологія» з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Ельпіс», ПП «Фаворит Запчастини», ТОВ «Сінерджи Агро Україна», ТОВ «ТД Дана-Дніпро», ПП «Рапан» за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт №1092/04-81-22-01/30499271 від 18.09.2015 року.
Відповідно до викладених в акті перевірки висновках позивачем порушено приписи п. 44.1 ст. 44, ст. 185, ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4, ст. 198 ПК України, ст. 1, п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 6 ст. 8, п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за 2013 - 2014 роки в загальному розмірі 256 216 грн.; п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 149.1 ст. 149, пп. 138.1.1, п. 138.1.9 п. 138.1 ст. 138, ст. 139, пп. 135.4.1 п. 135.4, п. 135.1, п. 135.2, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток в загальному розмірі 353 192 грн., зокрема за 2013 рік в розмірі 279 911 грн., за 2014 рік в розмірі 73 281 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем 01.10.2015 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001712201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 353 192 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 88 298 грн. та податкове повідомлення - рішення №0001722201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 256 216 грн. штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 128 108 грн., які оскарженні позивачем в судовому порядку.
Відповідно до приписів пп.134.1.1 п.134.1. ст.134 ПК України об'єктом оподаткування на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст.152 цього Кодексу.
Згідно п.138.2,138.4 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу; та витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Відповідно до пп.139.1.9 п.139 ст.139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не включаються до складу витрат.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем з контрагентами укладено договори, а саме: з ТОВ ТД «Дана-Дніпро» договір купівлі-продажу №04 від 02.04.2013 року,
з ТОВ «Ельпис» договір поставки №1/04-14 від 02.04.2014 року,
з ТОВ «Синерджи Агро Україна» договір поставки №313 від 04.03.2013 року,
з ПП «Фаворит-Запчастини» договори поставки №2/07 від 02.07.2013 року, №3/07 від 12.08.2013 року щодо постачання продукції виробничо-технічного призначення,
з ПП «Рапан» договір №28/11-13 від 28.11.2013 року виконання робіт по виготовленню та переробці давальницької сировини у готову продукцію - засувку діафрагментарну ДУ-250, договір №02/12-13 від 02.12.2013 року виконання робіт по виготовленню та переробці давальницької сировини у готову продукцію - пилепровід телескопічний з приводом, договір №17/10-13 від 17.10.2013 року виконання робіт по виготовленню та переробці давальницької сировини у готову продукцію - циклон СЦН-40 ДУ 1400 с 4-ох елементів ОГЗ391.00.00, договір №19/11-13 від 19.11.2013 року виконання робіт по доробці стакану шлакового, договір №1/02-14 від 17.02.2014 року виконання робіт по доробці ножа.
Виконання позивачем зазначених договорів з даними контрагентами підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), а саме: податковими накладними, видатковими накладними, специфікаціями, рахунками, товаро - транспортними накладними, актами приймання - здачі робіт ,платіжними дорученнями здійснення оплати товару та робіт тощо.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що позивач правомірно включив до складу валових витрат перевіреного періоду суми вартості наданих послуг по операціям з контрагентами ТОВ ТД «Дана-Дніпро», ТОВ «Ельпис», ТОВ «Синерджи Агро Україна», ПП «Фаворит-Запчастини», ПП «Рапан» , оскільки мав усі необхідні розрахункові, та інші документи, підтверджені відповідними первинними бухгалтерськими документами, а тому висновки податкового органу щодо заниження позивачем податку на прибуток за перевірений період часу та нарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0001712201 від 01.10.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 353 192 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 88 298 грн. є неправомірними.
Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до приписів п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).
Згідно вищевказаних норм, ПК України встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.
Пунктами 201.8. та 201.9. ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.
Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Виконання позивачем вищевказаних договорів з ТОВ ТД «Дана-Дніпро», ТОВ «Ельпис», ТОВ «Синерджи Агро Україна», ПП «Фаворит-Запчастини», ПП «Рапан» підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону №996-XIV, отримана продукція виробничо-технічного призначення та виготовлена готова продукція використані позивачем у власній господарській діяльності.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до складу податкового кредиту правомірно віднесено суми податку на додану вартість за 2013-2014 роки по виписаним контрагентами податковим накладним оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.
Оскільки відповідачем не надані належні докази нереальності укладених позивачем з контрагентами правочинів, також не існує судових рішень, якими контрагенти позивача визнані фіктивними, а їх установчі документи - недійсними, на час дії угод ТОВ ТД «Дана-Дніпро», ТОВ «Ельпис», ТОВ «Синерджи Агро Україна», ПП «Фаворит-Запчастини», ПП «Рапан» були зареєстровані в установленому порядку як платники податку на додану вартість, мали право виписувати та надавати податкові накладні, не були виключені із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем висновок про нереальність правочинів з зазначеними контрагентами зроблений на припущеннях.
В силу викладеного податкове повідомлення-рішення податкове повідомлення - рішення №0001722201 від 01.10.2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 256 216 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 128 108 грн. є протиправними та підлягає скасуванню.
Оскільки судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, це є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.
У відповідності до приписів ст.94 КАС України на користь ТОВ «ТД Турбогазтех нологія» за рахунок бюджетних асигнувань Криворізької центральної ОДПІ підлягає стягненню сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 26 013,14 грн.
Керуючись п. 3 ч.1 ст. 198, ст. 202, 205, 207 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Турбогазтехнологія» - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Турбогазтехнологія» - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати винесені Криворізькою центральною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області податкове повідомлення - рішення №0001712201 від 01 жовтня 2015 року , податкове повідомлення - рішення №0001722201 від 01 жовтня 2015 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Турбогазтехнологія» за рахунок бюджетних асигнувань Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області судові витрати в розмірі 26 013,14 гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова