Справа № 815/1873/16
06 липня 2016 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Бойко О.Я.;
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ОСОБА_2 поліції в Одеській області, Атестаційної комісії №4 ГУ НП в Одеській області за участі третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 поліції України про визнання дій протиправними та скасування рішення (висновку), що оформлене протоколом від 26.02.2016 року,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ОСОБА_2 поліції в Одеській області, Атестаційної комісії №4 ГУ НП в Одеській області за участі третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2 поліції України в якому позивач просить суд:
-визнати дії Головного управління ОСОБА_2 поліції в Одеській області щодо внесення до списку поліцейських, які підлягають атестуванню та проведення атестації ОСОБА_1 протиправними;
-визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) атестаційної комісії №4 ГУ НП в Одеській області, що оформлене проколом від 26 лютого 2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що була призначена на посаду старшого слідчого відділення Фрунзівського відділу поліції Роздільнянського відділу поліції Головного управління ОСОБА_2 поліції в Одеській області .
В подальшому ОСОБА_1 відповідно до вимог наказу НПУ зареєструвалася в ЄЦВТМ для проведення тестування.
Після проходження тестування ОСОБА_1 направлено на атестування шляхом включення її до списку поліцейських, які підлягають атестуванню та повідомлено про призначення співбесіди з атестаційної комісією Південного регіону.
За результатами атестування ОСОБА_1 Атестаційною комісією №4 ГУНП в Одеській області прийнято рішення (висновок): «п. 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».
ОСОБА_1 вважає дії відповідача є протиправними такими, що спрямовані на створення незаконних підстав для обов'язкового проведення атестування позивача, вчинені з грубим порушенням чинного законодавства щодо порядку і правил проходження служби в поліції через порушення порядку проведення атестування позивача, а прийнятий атестаційною комісією Південного регіону внаслідок таких порушень законодавства висновок є протиправним, необґрунтованим, таким, що не ґрунтується на перевірених та встановлених фактах, а отже таким, що належить до скасування.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові (а.с.6-14).
Представники відповідачів та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та завчасно. Від представників відповідачів та третьої особи письмових заперечення на адміністративний позов до суду не надходили.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Учасники процесу після надання своїх усних пояснень не заперечували проти подальшого розгляду справи в поряду письмового провадження.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -
ОСОБА_1 службу в органах внутрішніх справ проходила з грудня 2002 року.
07 листопада 2015 року ОСОБА_1 призначена на посаду старшого слідчого відділення Фрунзівського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції Головного управління ОСОБА_2 поліції в Одеській області з присвоєнням їй спеціального звання «майор поліції» в порядку переатестування.
29.01.2016 року ГУНП в Одеській області був виданий наказ № 133 «Про організацію проведення атестування поліцейських ГУНП в Одеській області».
Після проходження тестування позивач була направлена на атестування шляхом включення її до списку поліцейських, які підлягають атестуванню та повідомлення про призначення співбесіди з атестаційної комісією Південного регіону, яка була визначена на 26.02.2016 року.
26.02.2016 року за результатами атестування позивачки Атестаційна комісія №4 ГУ НП в Одеській області прийняла рішення (висновок): «п. 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» (а.с.85).
Позивач не погодившись з даним висновком атестаційної комісії №4 ГУ НП в Одеській області подала скаргу до Атестаційної апеляційної комісії.
Апеляційна комісія висновок атестаційної комісії залишила без змін.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі норми права.
02 липня 2015 року прийнятий Закон України “Про ОСОБА_2 поліцію” №580-VІІІ, який згідно з його преамбулою визначає правові засади організації та діяльності ОСОБА_2 поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в ОСОБА_2 поліції України.
Згідно з п.1 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закон №580-VІІІ набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім: 1) пунктів 1,2,3,7-13,15,17-18 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування; 2) ч.7 ст.15 та ч.5 ст.21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.
Закон України “Про ОСОБА_2 поліцію” опублікований 06.08.2015 року та набрав чинності 07.11.2015 року.
Відповідно до п.4 розділу ХІ Закону України “Про ОСОБА_2 поліцію” до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 8 розділу ХІ Закону України “Про ОСОБА_2 поліцію” встановлено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Згідно з п.9 розділу ХІ Закону України “Про ОСОБА_2 поліцію” працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Відповідно до п.12 працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до такої схеми співвідношення спеціальних звань, зокрема майор міліції - майор поліції.
Проходження служби в поліції регулюється Законом України “Про ОСОБА_2 поліцію” та іншими нормативно-правовими актами (ст. 60 Закону України “Про ОСОБА_2 поліцію”).
Статтею 59 цього Закону визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.
Згідно з приписами статті 58 Закону України “Про національну поліцію” призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.
Таким чином, оскільки позивач прийнята на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 Розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про ОСОБА_2 поліцію” шляхом видання наказу про призначення за його згодою він вважається відповідно до ст.58 Закону призначеним безстроково.
Проте аналіз правової норми - пункту 9 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про ОСОБА_2 поліцію” свідчить про те, що вказана норма (п. 9 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень) не визначає будь-якого окремого порядку прийняття на службу в поліцію, а визначає порядок прийняття на службу в поліцію осіб, які проходили службу в органах міліції, у зв'язку з ліквідацією цих органів - суб'єктів публічного права та утворення органів поліції.
Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_1 з 07.11.2015 року проходить службу на призначеній посаді в органах ОСОБА_2 поліції, у відповідності до ст.58 Закону України “Про ОСОБА_2 поліцію” безстроково (до виходу на пенсію або у відставку) із забезпеченням відповідних гарантій поліцейського, за умови успішного виконання службових обов'язків.
Слід зазначити, що атестація поліцейських є індивідуальним заходом, який здійснюється з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність конкретного поліцейського (ч.1 ст.57 Закону України “Про ОСОБА_2 поліцію”).
Пунктами 9-12 Перехідних положень Закону України “Про ОСОБА_2 поліцію” не було передбачено проведення атестації усіх без будь-яких виключень працівників поліції, які перейшли на службу за переводом з лав міліції, як передумову їх прийняття на службу в ОСОБА_2 поліцію чи зайняття ними конкретних посад.
Частиною 1 ст.57 Закону України “Про ОСОБА_2 поліцію” взагалі не передбачено проходження поліцейськими так званих планових атестацій, для підтвердження ними відповідності займаним посадам.
Таким чином, суд робить висновок, що наказ ГУНП в Одеській області від 29.01.2016 року № 133, яким прийнято рішення про проведення атестування поліцейських Головного управління ОСОБА_2 поліції в Одеській області та підпорядкованих йому підрозділів, виданий в порушення вимог ст.3 Закону України “Про ОСОБА_2 поліцію”, не ґрунтується на положеннях Конституції та законах України та в порушення вимог ч.1 ст.7 цього ж Закону не забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.
Таким чином, суд з урахуванням наведеного дійшов висновку, що підстав, встановлених Законом України “Про ОСОБА_2 поліцію”, для призначення проведення атестації усіх без будь-яких виключень поліцейських Головного управління ОСОБА_2 поліції в Одеській області та підпорядкованих йому підрозділів не було.
Наказ містить лише мету проведення атестації, яка визначена в частині 1 ст.57 Закону України “Про ОСОБА_2 поліцію”. На цю мету проведення атестування посилався и представник відповідача ГУНП в Одеській області, обґрунтовуючи правомірність наказу ГУНП в Одеській області №133 від 29.01.2016 року та правомірність проведення атестування у відповідності з цим наказом позивача. Проте таке обґрунтування є неспроможним, оскільки мета проведення атестації та підстави для її проведення не є тотожними поняттями, так як, мета - це те, що необхідно досягнути проведенням атестування поліцейського, а підстава - це причина або достатній привід для її проведення.
Що ж до наявності індивідуальних підстав для проведення атестації позивача, визначених Законом України “Про ОСОБА_2 поліцію”, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст.57 Закону України “Про ОСОБА_2 поліцію” передбачені підстави проведення атестації поліцейського у окремих випадках.
Так, до таких випадків віднесені: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.
Відповідно до даних атестаційного листа позивача від 26.02.2016 року, атестація позивача проводилась за відсутності посилання на жодну з підстав проведення атестації поліцейського, які визначені у ч.2 ст.57 Закону України “Про ОСОБА_2 поліцію”.
Навпаки, в цьому атестаційному листі зазначено, що позивач проходить службу в органах поліції з 07.11.2015 року та у займаній посаді атестується вперше.
Таким чином, суд констатує, що індивідуальних підстав, визначених ч.2 ст.57 Закону України “Про ОСОБА_2 поліцію”, для призначення ГУНП в Одеській області атестації позивача станом на 29.01.2016 року також не було.
Окрім того, суд вважає, що призначення для проведення атестації позивача протягом першого року проходження служби після призначення на посаду є незаконним виходячи з наступного.
Статтею 12 цього Закону визначені категорії працівників, які не підлягає атестації. Так, зокрема, згідно з ч.1 цієї статті не підлягають атестації працівники, які не відпрацювали на відповідній посаді менше одного року.
З атестаційного листа вбачається, що позивача було призначено на посаду 07.11.2015 року вперше, а тому вона не могла бути призначений до проходження атестації за цією посадою до 07.11.2016 року.
За таких обставин, у ГУНП в Одеській області були відсутні підстави для включення посади, яку обіймала позивач до переліку осіб, які повинні пройти атестацію за наказом ГУНП в Одеській області №133 від 29.01.2016 року, та відповідно неправомірним є проведення її атестування.
Відповідно до Закону України “Про національну поліцію” розроблена Інструкція №1465, розділом ІV якої визначений порядок організації, підготовки, проведення атестування.
Згідно з пунктом 11 розділу IV Інструкції №1465 атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.
Таким чином, саме атестаційний лист є основним документом, який розглядається атестаційними комісіями. Зазначене підтверджується також вимогами Інструкції щодо осіб, які складають вказані атестаційні листи та до їх змісту.
Пунктами 3 та 4 розділу IV Інструкції №1465 визначено, що атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.
При цьому за змістом пунктів 7-9 Розділу ІV Інструкції №1465 керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.
В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.
Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.
Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.
Дослідженням атестаційного листа відносно позивача суд встановив, що вона за період служби в органах внутрішніх справ та в органах поліції зарекомендувала себе з позивного боку, дисциплінованою, добросовісною, досвідченою. У вирішенні службових питань проявляє принциповість, вміє будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі. Має досвід практичної роботи та уміло використовує свої знання. В атестаційному листі також зазначено про вміння організовувати роботу та постійну турботу про підвищення результатів службової діяльності. Висновок прямого керівника - займаній посаді відповідає.
Крім того, згідно з п.10 Розділу ІV Інструкції №1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.
За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.
Суд встановив, що позивач за результатами тестування загальних навиків набрала 37 балів, а професійне тестування 30 балів , загалом 67 балів.
З урахуванням викладеного суд вважає, що висновок Астаційної комісії №4 ГУ НП в Одеській області від 26.02.2016 року “займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність” щодо старшого слідчого слідчого відділення Фрунзівського відділення поліції Роздільнянського відділу поліції ГУНП в Одеській області є протиправним та необґрунтованим та не може бути підставою для звільнення позивача з органів поліції.
Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідно місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Керуючись ст.ст. 94, 122, 128,158-163 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати дії Головного управління ОСОБА_2 поліції в Одеській області щодо проведення атестації ОСОБА_1 протиправними.
3.Визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії №4 ГУ НП в Одеській області, що оформлене проколом від 26 лютого 2016 року «п.4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність» ОСОБА_1.
4. Стягнути з Головного управління ОСОБА_2 поліції України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань 1102 (одна тисяча сто дві),90 грн.. суму сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.
Суддя О.Я. Бойко