ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
07 липня 2016 року № 813/748/16
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судового засідання Бравчука Д.Є.,
представника позивача Мельник Л.Я.,
представника відповідача Галдецького Є.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини - польова пошта НОМЕР_1 про скасування наказу, визнання незаконними дій, зобов'язання нарахувати і виплатити грошове забезпечення, -
02 березня 2016 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 (надалі - відповідач) у якій просить:
-скасувати наказ т.в.о. командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_2 «Про результати службового розслідування по факту скарги на неправомірні діяння службових осіб щодо ОСОБА_1 » від 29.12.2015 № 4813;
-визнати незаконними діяння Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 з ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , колишньому старшому сержанту Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , належних йому сум грошового забезпечення у період з 21 січня 2015 року по 21 вересня 2015 року;
-зобов'язати Військову частину-польова пошта НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , колишньому старшому сержанту Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , належні йому суми грошового забезпечення за період з 21 січня 2015 року по 21 вересня 2015 року.
Ухвалами судді від 04.06.2016 року відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позовні вимоги позивачем неодноразово уточнялись. Так, згідно уточнених позовних вимог, позивач просить:
-скасувати наказ т.в.о. командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_2 «Про результати службового розслідування по факту скарги на неправомірні діяння службових осіб щодо ОСОБА_1 » від 29.12.2015 № 4813;
-визнати незаконними діяння Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 з ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , колишньому старшому сержанту Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , належних йому сум грошового забезпечення у період з січня 2015 року по 21 вересня 2015 року;
-скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , наказ командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 від 04.02.2015 № 674;
-скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , наказ командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 від 14.08.2015 № 3274;
-скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , наказ командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.02.2015 № 40;
-скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , наказ командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.08.2015 № 192;
-зобов'язати Військову частину-польова пошта НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , колишньому старшому сержанту Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , належні йому суми грошового забезпечення за період з січня 2015 року по 21 вересня 2015 року в розмірі 19 140,37 грн.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 колишній старший сержант Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , звільнений з військової служби наказом командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_2 (по особовому складу) від 17.09.2015 року № 163-РС у запас за пунктом «є» (призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) відповідно до частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 21 вересня 2015 року наказом командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21.09.2015 року № 227. Згідно з записом у військовому квитку позивача серії НОМЕР_3 , з 3 лютого 2015 року по 21 вересня 2015 року позивач перебував у розпорядженні командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_2 на підставі наказу від 03.02.2015 року №17-РС. Відповідно до пункту 1.3.4 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260, грошове забезпечення згідно з цією Інструкцією виплачується військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), а також які звільнені від посад без зарахування у розпорядження, у тому числі у зв'язку зі скороченням штатних посад. Однак з лютого 2015 року по вересень 2015 року позивачу не було нараховано та він не отримав жодної суми грошового забезпечення, окрім двох сум у розмірі 100,00 грн. у липні 2015 року і 50,00 грн. у серпні 2015 року. Відсутність нарахування грошового забезпечення, як зазначається позивачем полягає в тому, що згідно наказу командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 від 04.02.2015 року № 674 позивач рахується як такий, що самовільно залишив військову частину терміном понад 10 діб у зв'язку з чим йому припинено виплату та нарахування грошового забезпечення з 21 січня 2015 року.
Відповідач проти позову заперечив, надав суду письмові заперечення, додаткові заперечення та пояснення до них. Відповідач вказує, що ОСОБА_1 не дотримувався вимог статуту внутрішньої служби, що призвело до видання наказів командира №674 від 04.02.2015 року та №3274 від 14.08.2015 року, якими ОСОБА_1 визнаний безпідставно відсутнім терміном понад 10 діб та призупинено виплату грошового забезпечення. Станом на день видання вищевказаних наказів командира частини командуванню не було відомо про те, що ОСОБА_1 перебував в закладах Міністерства охорони здоров'я України, а тому відповідача вважає, що в даному випадку Закон не має зворотної дії в часі. Окрім цього, відповідач стверджує, що позивач здійснив самовільне залишення військової частини на строк понад 10 днів. У військовій частині - польова пошта НОМЕР_1 на виконання вимог пункту 34.4 інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260 було призупинено виплату грошового забезпечення позивачу на законних підставах.
Із вищезазначеного слід зробити висновок, що накази командира №674 від 04.02.2015 року та №3274 від 14.08.2015 року, якими ОСОБА_1 визнаний безпідставно відсутнім терміном понад 10 діб та призупинено виплату грошового забезпечення, діючі та не скасовані. Наказ командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 03.02.2015 року №17рс, яким ОСОБА_1 виведений у розпорядження командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 також діючий та не скасований.
В даному випадку, порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям проводиться відповідно до розділу ІХ та XXXIV «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260.
У зв'язку із тим, відповідач зазначає, що командуванням військової частини - польова пошта НОМЕР_1 було дотримано всі вимоги керівних документів щодо обліку особового складу, нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , порушень в діях керівного складу частини немає, просить у задоволенні позову із урахуванням уточнених позовних вимог відмовити.
У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги із урахуванням уточнень підтримала повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, додаткових поясненнях та просили позов задовольнити повністю.
У судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях, додаткових запереченнях та поясненнях і просив суд у позові відмовити повністю, в зв'язку з його безпідставністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення із наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , звільнений з військової служби наказом командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_2 (по особовому складу) від 17.09.2015 року № 163-РС у запас за пунктом «є» (призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) відповідно до частини 8 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 21 вересня 2015 року наказом командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21.09.2015 року № 227.
Згідно з записом у військовому квитку позивача серії НОМЕР_3 з 3 лютого 2015 року по 21 вересня 2015 року позивач перебував у розпорядженні командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_2 на підставі наказу від 03.02.2015 року №17-РС.
Відповідно до пункту 1.3.4 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260, грошове забезпечення згідно з цією Інструкцією виплачується військовослужбовцям, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), а також які звільнені від посад без зарахування у розпорядження, у тому числі у зв'язку зі скороченням штатних посад.
Однак, як встановлено судом із матеріалів справи з лютого 2015 року по вересень 2015 року позивачу не було нараховано, та він не отримав жодної суми грошового забезпечення, окрім двох сум у розмірі 100,00 грн. у липні 2015 року і 50,00 грн. у серпні 2015 року, що підтверджується довідкою про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від 21.09.2015 року № 11384, виданою Військовою частиною-польова пошта НОМЕР_1 та випискою по картці Позивача рахунку № НОМЕР_4 від 21.09.2015 року № 150921/809 за період з 01 серпня 2014 року по 21 вересня 2015 року.
Згідно листа-відповіді т.в.о. начальника штабу - першого заступника командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , майора ОСОБА_3 від 29.10.2015 № 13Г29, відсутність нарахування грошового забезпечення полягала в тому, що позивач був незаконно відсутній за місцем проходження військової служби у період з вересня 2014 року, з січня 2015 року по квітень 2015 року та з серпня 2015 року по вересень 2015 року, про що до Військової прокуратури Львівського гарнізону були подані повідомлення про скоєння злочину за вихідними номерами 6362 від 21.09.2014 року, 1665 від 06.02.2015 року та 10857 від 07.09.2015 року та розгляд згаданої скарги продовжено до 20 днів.
Згідно з пунктом 34.4 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260, військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби на строк понад 10 діб, незалежно від причини залишення виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Про призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Згідно листа-відповіді заступника військового прокурора Львівського гарнізону М. Пандяка від 13.11.2015 року № 02-12539вих-15 кримінальне провадження на яке посилається відповідач № 42014140410000171 за фактом самовільного залишення військової частини старшим сержантом ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, відкрите, однак 14 травня 2015 року було закрите на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку із встановленням відсутності в діяннях складу кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що про факти закриття Військовою прокуратурою Львівського гарнізону кримінального провадження № 42014140410000171 та про перебування позивача на амбулаторному лікуванні у період з 04 вересня 2015 року по 16 вересня 2015 року у Калуському міському центрі первинної медико-санітарної допомоги Військова частина-польова пошта НОМЕР_1 неодноразово повідомлялася з одночасним надсиланням відповідних підтверджуючих документів.
Додатково судом встановлено, що позивачем та представником позивача неодноразово надсилалися скарги на неправомірні діяння службових осіб Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 на адресу Міністерства оборони України та до відома на адресу Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 .
Однак, після згаданої вище повторної скарги посадові особи Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , замість того, щоб здійснити нарахування та виплату неотриманих та належних позивачу сум грошового забезпечення, провели з порушенням Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 року № 82, службове розслідування результати якого були оформлені актом службового розслідування офіцера відділення по роботі з особовим складом Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 та наказом т.в.о. командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_2 «Про результати службового розслідування по факту скарги на неправомірні діяння службових осіб щодо ОСОБА_1 » від 29.12.2015 року № 4813.
Окрім цього, саме службове розслідування, за результатами якого був прийнятий наказ т.в.о. командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_2 «Про результати службового розслідування по факту скарги на неправомірні діяння службових осіб щодо ОСОБА_1 » від 29.12.2015 року № 4813, було проведене з порушенням чинних законодавчих норм, зокрема, Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 року № 82 (надалі - Інструкція про порядок проведення службового розслідування), про що позивачем/представником позивача 20 січня 2016 року надсилалася на адресу Міністерства оборони України скарга на акт службового розслідування офіцера відділення по роботі з особовим складом Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 . Зокрема, порушення полягали в тому, що: по-перше, всупереч пункту 2.1 Інструкції про порядок проведення службового розслідування службове розслідування було проведене не відносно конкретних посадових осіб Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини таких посадових осіб; по-друге, в акті службового розслідування офіцера відділення по роботі з особовим складом Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 не зазначено, на підставі якого рішення службове розслідування було призначене; по-третє, всупереч пунктам 3 та 4.1 Інструкції про порядок проведення службового розслідування, акт службового розслідування офіцера відділення по роботі з особовим складом Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 не містить обов'язкової для такого документа інформації та реквізитів; по-четверте, при проведенні службового розслідування, яке безпосередньо зачіпало права та законні інтереси позивача, останній, як і його представник, були позбавлені права надати будь-які пояснення. Від Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 позивач та його представник не отримували будь-якого рішення про призначення службового розслідування (пункт 1.5 Інструкції про порядок проведення службового розслідування), лише в день його закінчення повідомлення листом-відповіддю т.в.о. командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_2 від 10.12.2015 року № 17290, зазначено що таке службове розслідування було призначене, але ким і коли, не зазначено. Копію наказу т.в.о. командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_2 «Про призначення службового розслідування по факту скарги на неправомірні діяння службових осіб щодо ОСОБА_1 » від 08.12.2015 року № 4553 та копію наказу т.в.о. командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_2 «Про результати службового розслідування по факту скарги на неправомірні діяння службових осіб щодо ОСОБА_1 » від 29.12.2015 року № 4813 представник позивача отримала вже 26 лютого 2016 року разом з супровідним листом т.в.о. командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , полковника ОСОБА_5 від 17.02.2016 року № 1482 у відповідь на адвокатський запит від 10 лютого 2016 року. У зв'язку з цим позивач та представник позивача були позбавлені можливості оскаржити належний акт індивідуальної дії, тому згадана вище скарга позивача та представника позивача на акт службового розслідування офіцера відділення по роботі з особовим складом Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 від 20.01.2016 року листом-відповіддю помічника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України - начальника фінансово-економічного управління від 30.01.2016 року № 116/14/5/320 була залишена без задоволення.
Отже, наказ т.в.о. командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_2 «Про результати службового розслідування по факту скарги на неправомірні діяння службових осіб щодо ОСОБА_1 » від 29.12.2015 року № 4813 є незаконним також з підстави порушення порядку (процедури) проведення службового розслідування, результати якого згаданим наказом затверджені інструкцією про порядок проведення службового розслідування.
Окрім цього, як зазначається судом, в матеріалах справи міститься детальний розрахунок за період з січня 2015 року по 21 вересня 2015 року відповідно до якого відповідачем не нарахувалось грошове забезпечення позивачу в сумі 19 798,67 грн., не виплатив - 19 140,37 грн.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про правовий та соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Відповідно до частини 2 цієї статті до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Згідно з частиною 3 цієї статті грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Так, відповідно до детального розрахунку грошового забезпечення 2015 року старшому сержанту ОСОБА_1 від 06.06.2016 року № 6695, та розрахунку виплати вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 від 06.06.2016 року № 6692, відповідачем листом від 11.06.2016 року № 7131, до складу грошового забезпечення входили: 1)оклад за військове звання в розмірі 50 грн. (згідно з додатком 24 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» оклад за військове звання старшого сержанта складає 50 грн.; 2)посадовий оклад в розмірі 530 грн. (згідно з додатком 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»); 3)надбавка за вислугу років у розмірі 10% від суми окладу за військове звання та посадового окладу, тобто 58 грн. (згідно з пунктом 13.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за вислугу років на військовій службі виплачується надбавка у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах на місяць, зокрема, від 2 до 5 років - 10 відсотків); 4)надбавка за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% від суми окладу за військове звання, посадового окладу та надбавки за вислугу років, тобто 319 грн. (згідно з пунктом 15.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року № 260, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, виплачується надбавка за виконання особливо важливих завдань в розмірах до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років. Відповідно до пункту 15.3 цієї Інструкції особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які залучаються Антитерористичним центром та його координаційними групами при регіональних органах Служби безпеки України до проведення заходів щодо запобігання терористичним проявам та їх припинення, за період виконання ними спеціальних завдань, пов'язаних з антитерористичною діяльністю, надбавка за виконання особливо важливих завдань виплачується в розмірах до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, що було позивачем отримано в місяці моєї безпосередньої участі в Антитерористичній операції); 5)щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 60% від суми окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важливих завдань та премії (згідно з пунктом 2.2 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595, розмір щомісячної додаткової винагороди з 01 січня 2014 року становить 60% місячного грошового забезпечення); 6)премія в розмірі 120% від посадового окладу, тобто 662,50 грн.
Згідно з частиною 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Відповідно до частини 2 статті 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.
Позивачем правомірно обрано адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача - Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5 , виданим Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_6 16 червня 2015 року
Відповідно до ч.1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-71, 72, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Скасувати наказ т.в.о командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , підполковника ОСОБА_2 «Про результати службового розслідування по факту скарги на неправомірні діяння службових осіб щодо ОСОБА_1 » від 29.12.2015 № 4813.
3.Визнати незаконними дії Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 з ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , колишньому старшому сержанту Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , належних йому сум грошового забезпечення у період з січня 2015 року по 21 вересня 2015 року.
4.Скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , наказ командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 від 04.02.2015 № 674.
5.Скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , наказ командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 від 14.08.2015 № 3274.
6.Скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , наказ командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.02.2015 № 40.
7.Скасувати в частині, що стосується ОСОБА_1 , наказ командира Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 18.08.2015 № 192.
8.Зобов'язати Військову частину-польова пошта НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , колишньому старшому сержанту Військової частини-польова пошта НОМЕР_1 , належні йому суми грошового забезпечення за період з січня 2015 року по 21 вересня 2015 року в розмірі 19 140,37 грн.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Сакалош В.М.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 липня 2016 року.