12 липня 2016 року Чернігів Справа № 825/1296/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., суддів Бородавкіної С.В., Лобана Д.В., за участі секретаря Терехової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом довіреної особи кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 в одномандатному виборчому окрузі № 206 ОСОБА_2
до Окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України на проміжних виборах народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 206
про визнання протиправною та скасування постанови
за участю
представників сторін:
від позивача ОСОБА_2
ОСОБА_3, договір від 12.07.2016 № 12/1,
від відповідача Черевка А.П., довіреність від 02.07.2016, -
11.07.2016 довірена особа кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 в одномандатному виборчому окрузі № 206 ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України 17 липня 2016 року одномандатного виборчого округу № 206 (далі - ОВК № 206, відповідач), у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 09 червня 2016 року окружної виборчої комісії з проміжних виборів народних депутатів України 17 липня 2016 року одномандатного виборчого округу № 206 «Про виявлення факту грубого порушення виборчого законодавства секретарем виборчої комісії ОСОБА_5».
Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова від 09 червня 2016 року за № 28 «Про направлення акту окружної виборчої комісії одномандатного виборчого округу № 206 про грубе порушення виборчого законодавства від 09 липня 2016 року до Центральної виборчої комісії для вирішення питання щодо дострокового припинення повноважень секретаря окружної виборчої комісії з проміжних виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 206 ОСОБА_5» прийнята з допущенням порушень норм Закону України «Про вибори народних депутатів України» та прийнята з перевищенням повноважень, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.
При цьому зазначив, що Закон не наділяє ОВК повноваженнями щодо засвідчення фактів або подій у формі актів, тому були відсутні і підстави для прийняття оскаржуваної постанови, а також зауважив, що встановлення фактів даного роду не належить до компетенції ОВК.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та наголосив, що постанова ОВК, якою направлено Акт до ЦВК для прийняття відповідних рішень, прийнята в межах повноважень окружної виборчої комісії, а тому скасуванню не підлягає.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів прийшла до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09 липня 2016 року ОВК № 206 було складено Акт про виявлення грубого порушення виборчого законодавства. ОВК № 206 встановила факт порушення секретарем окружної виборчої комісії ОСОБА_5 вимог виборчого законодавства, який полягає в наступному.
ІНФОРМАЦІЯ_1 секретарем ОВК № 206 ОСОБА_5 на своїй офіційній сторінці у мережі Фейсбук (аккаунті) розміщено звернення наступного змісту «Шановні панове волонтери України! Якщо ви за чесні вибори і притягнення до відповідальності порушників виборчого Закону щодо проведення незаконної агітації кандидатом ОСОБА_7 в міському палаці з 15 по 17 червня, яке було зафіксовано поліцією на вимогу офіційних спостерігачів від ВГО «ОПОРИ». Прошу допомогти мені скласти Протокол про адмінправопорушення, бо ОВК № 206, після тривалої суперечки, дала на його складання термін лише до 10 липня (неділя), а не до 11 як я наполягав. Адже треба ще отримати підпис порушника, а це у п'ятницю не можливо. Крім того, я не знаю який термін встановлено законом на складання протоколу з дня скоєння порушення. Може сплив цей термін? З повагою, секретар ОВК № 206 ОСОБА_5».
Таким чином ОВК № 206 встановила, що зміст розміщеного ОСОБА_5 повідомлення в мережі Фейсбук є свідомою діяльністю, направленою на спонукання виборців не голосувати за певного кандидата, а відтак є передвиборною агітацією, що є грубим порушенням п. 4 ч. 1 ст. 74 Закону - участь у передвиборній агітації забороняється членам виборчих комісій протягом строку їх повноважень у відповідних виборчих комісіях, про що склали цей акт.
На підставі зазначеного Акта ОВК № 206 була прийнята Постанова від 19.06.2016 № 28, якою остання постановила направити Акт окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 206 про грубе порушення виборчого законодавства від 09.07.2016 до Центральної виборчої комісії для вирішення питання щодо дострокового припинення повноважень секретаря окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 206 ОСОБА_5.
При цьому, судом в ході судового розгляду справи було встановлено, що оскаржувана Постанова містить помилку у даті її винесення, а саме вона була винесена 09.07.2016, а не 09.06.2016.
Вважаючи оскаржувану постанову протиправною позивач звернувся до адміністративного суду.
Дослідивши фактичні підстави виникнення спірних правовідносин, суд зазначає, що згідно пункту 10 частини 3 статті 37 Закону України "Про вибори народних депутатів України" повноваження члена окружної, дільничної виборчої комісії припиняються достроково виборчою комісією, яка її утворила, у зв'язку з одноразовим грубим порушенням законодавства України про вибори, встановленим рішенням суду або рішенням виборчої комісії вищого рівня.
Відповідно до частини 4 статті 37 Закону України "Про вибори народних депутатів України" при виникненні обставин, передбачених у пунктах 3, 5 - 8, 11 - 14 частини третьої цієї статті, повноваження члена виборчої комісії припиняються з моменту їх виникнення або виявлення, а обставин, передбачених у пунктах 1, 2, 4, 9, 10 частини третьої цієї статті, - з моменту прийняття рішення про дострокове припинення його повноважень виборчою комісією, яка її утворила.
Частиною 1 статті 35 цього Закону встановлено, що документування діяльності окружних та дільничних виборчих комісій здійснюється у порядку, встановленому цією статтею та порядком ведення діловодства виборчих комісій, який затверджується Центральною виборчою комісією.
При цьому, зазначена стаття визначає, що рішення виборчої комісії з розглянутого питання оформляється у формі постанови.
Згідно частини 7 та 8 статті 35 Закону України "Про вибори народних депутатів України" виборча комісія складає акти та протоколи. Акт комісії засвідчує певний факт або певну подію, виявлені і визнані комісією. Протокол комісії встановлює підсумки певних дій, виконаних комісією.
Акти і протоколи виборчої комісії складаються у випадках, передбачених цим Законом, за формами, затвердженими Центральною виборчою комісією, та у кількості примірників, встановленій цим Законом. Акт або протокол комісії підписується всіма присутніми на засіданні членами виборчої комісії, підписи яких скріплюються печаткою виборчої комісії. Перший примірник акта чи протоколу мають право підписати присутні на засіданні кандидати у депутати, довірені особи кандидата у депутати, представники партій у Центральній виборчій комісії чи уповноважені особи партій, офіційні спостерігачі.
Вищезазначені норми права спростовують посилання позивача на те, що Закон не наділяє ОВК повноваженнями щодо засвідчення фактів або подій у формі актів, оскільки згідно частини 7 статті 35 Закону України "Про вибори народних депутатів України" акт комісії засвідчує певний факт або певну подію, виявлені і визнані комісією.
Таким чином, з аналізу зазначених норм права вбачається, що ОВК № 206 винесла оскаржувану постанову у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України.
До такого висновку суд дійшов і тому, що твердження позивача про порушення ОВК № 206 вищезазначених вимог пункту 10 частини 3 статті 37 Закону України "Про вибори народних депутатів України" під час винесення спірної постанови є безпідставним, оскільки ОВК № 206 постановила направити Акт окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 206 про грубе порушення виборчого законодавства від 09.07.2016 до Центральної виборчої комісії для вирішення питання щодо дострокового припинення повноважень секретаря окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 206 ОСОБА_5.
При цьому, повноваження секретаря окружної виборчої комісії з виборів народних депутатів України одномандатного виборчого округу № 206 ОСОБА_5 відповідачем припинено достроково не було, що виключає перевищення повноважень ОВК № 206 при винесенні спірної постанови.
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до частини 1 статті 108 Закону України "Про вибори народних депутатів України" кандидат у депутати, зареєстрований у встановленому Законом порядку, партія - суб'єкт виборчого процесу, в особі її керівника, представника партії у Центральній виборчій комісії, уповноваженої особи партії чи іншої особи, уповноваженої рішенням центрального керівного органу партії, довірена особа кандидата у депутати, офіційний спостерігач, виборча комісія, утворена відповідно до цього Закону, виборець, чиї особисті виборчі права або охоронювані законом інтереси щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії чи на здійснення спостереження, порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження, може звернутися до виборчої комісії зі скаргою, що стосується виборчого процесу, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею та статтями 109 - 113 цього Закону.
Приписами пункту 8 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивачем є, зокрема, особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.
З вказаної правової норми вбачається, що особа може звернутися до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій, рішень суб'єкта владних повноважень лише в тому випадку, якщо такі дії, рішення безпосередньо впливають на її права, свободи та інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Тобто, особа наділена правом оскаржити до суду не будь-які дії, рішення суб'єкта владних повноважень, які, на її думку, були вчинені з порушенням вимог закону, а лише ті, що зумовлюють виникнення, зміну або припинення певних правовідносин, учасником яких є особа, яка подала адміністративний позов.
Таким чином, звертаючись до суду з позовом про оскарження постанови від 09 червня 2016 року довірена особа кандидата у народні депутати України ОСОБА_1 в одномандатному виборчому окрузі № 206 ОСОБА_2 зобов'язаний зазначити не лише в чому полягала протиправність, на його думку, рішення відповідача, а й чим таке рішення відповідно до ст. 108 Закону України "Про вибори народних депутатів України" порушило особисті виборчі права або охоронювані законом інтереси суб'єкта виборчого права, якого він представляє, щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії чи на здійснення спостереження.
Під час судового засідання позивачем не надано до суду жодних доказів порушення виборчих прав або охоронюваних законом інтересів суб'єкта виборчого права якого він представляє щодо участі у виборчому процесі, у тому числі на участь у роботі виборчої комісії чи на здійснення спостереження.
У свою чергу, Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 01.06.2010 № 781/11/13-10 зазначає, що звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову, оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи у сфері публічно-правових відносин не порушено.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено, що саме права чи інтереси суб'єкта виборчого права якого він представляє порушено ОВК № 206 шляхом прийняття оскаржуваної Постанови ОВК № 206.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.
Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
Таким чином, на підставі встановлених фактичних обставин справи, суті позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що в даній адміністративній справі позивачем не доведено існування факту порушення його законних прав та інтересів або суб'єкта виборчого права, що він представляє, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 177 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Ю.О. Скалозуб
Судді: Д.В. Лобан
С.В. Бородавкіна