"30" березня 2007 р.
Справа № 15/50-07-814А
10 год. 55 хв. м. Одеса
Господарський суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Петрова В.С.
При секретарі - Стойковій М.Д.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Волканов Є.В., Куліш М.Є.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна транспортна компанія» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій незаконними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна транспортна компанія» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про визнання незаконними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про призначення позапланової перевірки позивача та скасування рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 0007042360 від 19.12.2006 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 28 590,00 грн., посилаючись на відсутність підстав у відповідача для проведення позапланової перевірки позивача та на відсутність порушень, за які відповідачем були застосовані до позивача штрафні (фінансові) санкції.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30 січня 2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 15/50-07-814А та призначено попереднє засідання.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15 лютого 2007 р. у справі № 15/50-07-814А закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Відповідач з позовом не згоден та вважає проведену перевірку цілком правомірною, а оскаржуване рішення обґрунтованим, у зв'язку з чим просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, про що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с. 24-26).
У зв'язку з набранням 01 вересня 2005 р. чинності Кодексом адміністративного судочинства України господарський суд Одеської області зазначає, що згідно п. 6 розділу VII Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.
09 грудня 2006 р. співробітниками ДПА в Одеській області здійснено перевірку кафе-клубу «Санремо», що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. В.Арнаутська, 42 та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Національна транспортна компанія», щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої був складений акт перевірки № 0001592-23-6017/780 від 09 грудня 2006 р.
На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.12.2006 р. № 0007042360 на суму 28 590,00 грн.
Так, оскільки позивач посилається на неправомірність проведення відповідачем вказаної перевірки, суд зазначає наступне.
Повноваження податкового органу щодо проведення перевірок встановлені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Указом Президента «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності».
Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що вважаються позаплановими перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадах -за рішенням суду.
Крім того, згідно «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрований Мінюстом України 25.08.2005 р. № 925/11205 позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та іншими законодавчими актами.
Так, згідно ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позапланова виїзна перевірка проводиться лише за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.
Одна з перелічених підстав обов'язково повинна бути зазначена у направленні та наказі під час проведення позапланової перевірки.
Відповідно до ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Як з'ясовано судом, фахівцями ДПА в Одеській області до проведення перевірки були надані позивачу під розписку копії направлень на проведення перевірки позивача, що підтверджується відмітками у наданих до суду відповідачем направлень (а.с. 34-37).
Також в засіданні суду представник відповідача пояснив, що проведена ДПА в Одеській області перевірка позивача була передбачена в плані-графіку проведення перевірок відділом оперативного контролю управління контрольно-перевірочної роботи ДПА в Одеській області на грудень 2006 р., що підтверджується копією плану-графіку проведення перевірок, тому наказ на проведення перевірки не складався.
Також згідно ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995р. (із змінами та доповненнями) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари, інших вимог цього Закону здійснюють орган державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. А відповідно до ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.
Планова виїзна перевірка -перевірка, яка передбачена у плані роботи. Право податкового органу на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли податковий орган не пізніше ніж за десять днів до дня проведення перевірки надіслав суб'єкту підприємницької діяльності письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення перевірки (ч. 4 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).
Позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій ст. 16 Закону України № 265, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.
Так, виходячи з викладеного та враховуючи те, що плановою перевіркою відповідно до вищенаведених положень законодавства вважається перевірка, яка передбачена у плані роботи податкового органу, відповідно ДПА в Одеській області було проведено планову перевірку позивача.
Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, ДПА в Одеській області не надсилала позивачу за 10 днів до дня проведення перевірки письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення перевірки. Так, відповідачем вказані обставини не спростовані, однак, на думку суду, такі обставини не є підставою для визнання незаконними дій відповідача -ДПІ у Приморському районі м. Одеси про призначення позапланової перевірки позивача, оскільки перевірка позивача була здійснена саме ДПА в Одеській області, а не відповідачем.
На підставі вищевикладеного, суд доходить до висновку про відсутність порушень відповідачем норм законодавства щодо порядку проведення перевірки ТОВ «Національна транспортна компанія».
Щодо застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 28 590,00 грн. суд зазначає наступне.
Як вбачається з акту перевірки, штрафні (фінансові) санкції у вказаному розмірі застосовані до позивача за порушення позивачем п. 1, 9, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме:
- за непроведення розрахункової операції на загальну суму 2737,00 грн. через РРО та невидачею розрахункового документу;
- за незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, сума невідповідності складає 2 913,00 грн.;
- за незабезпечення щоденного друкування фіскальних звітних чеків, а саме: Z-звіт за 07.11.2006 р. роздрукований 08.11.2006 р.
Так, у позовній заяві відповідач посилається на відсутність вказаних порушень, проте жодних доказів в обґрунтування своїх посилань не надав, у зв'язку з чим суд вважає такі посилання позивача безпідставними.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, що передбачає підстави для звільнення від доказування. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Разом з цим відповідачем в обґрунтування правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій надав описи від 09.12.2006 р. наявних готівкових коштів, що знаходяться на місці проведення розрахунків (а.с. 29-31), підписані ст. адміністратором Ступенко А.Н., рахунки офіціанта від 09.12.2006 р., денний Х-звіт та копії пояснювальних ст. адміністратора Ступенко А.Н і стажора-бармена Сиротюка С.О. від 09.12.2006 р. Надані відповідачем зазначені докази підтверджують наявність порушень, виявлених під час перевірки ДПА в Одеській області.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем правомірно нараховано позивачу штрафні санкції у розмірі 28 590,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Національна транспортна компанія» є необґрунтованими, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволені позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна транспортна компанія» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій незаконними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовити.
Постанову суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складено 19.04.2007 р.
Суддя Петров В.С.