"11" квітня 2007 р.
Справа № 26-8/448-06-НОМЕР_424А
За позовом : Управління Пенсійного Фонду України в Арцизькому районі
Одеської області
до відповідачів : фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності - ( далі СПД)
ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
ОСОБА_6
ОСОБА_7
про визнання права на стягнення заборгованості зі сплати фіксованого розміру страхових внесків та стягнення 1741,74 грн.
Суддя Никифорчук М.І.
за участю представників :
від позивача : Іорданов В.П., Волкова М.Б. за довіреністю;
від відповідача : не з'явився;
Суть спору: Управління Пенсійного фонду України у Арцизькому районі Одеської області звернулось із вимогами про:
- визнання права Управління Пенсійного фонду України у Арцизькому районі Одеської області на стягнення з відповідачів заборгованості зі сплати фіксованого розміру страхових внесків в загальній сумі 1741 грн. 74 коп.;
- та стягнення з кожного з відповідачів заборгованості зі сплати фіксованого розміру страхових внесків в сумі 248 грн. 82 коп. на користь Управління Пенсійного фонду України у Арцизькому районі Одеської області.
Представник позивача вимоги підтримує.
Представники відповідачів та самі відповдачі у судове засідання не з'явились повторно, були повідомлені належним чином про час та місце розглядання справи, причини неявки суду не повідомили. Відповідачами ОСОБА_1. та ОСОБА_3. надані заперечення на позов, згідно який нитми вимоги позивача не визнаються повністю.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд, -
Управління Пенсійного фонду України у Арцизькому районі Одеської області звернулось із вимогами про визнання права Управління Пенсійного фонду України у Арцизькому районі Одеської області на стягнення з відповідачів заборгованості зі сплати фіксованого розміру страхових внесків в загальній сумі 1741 грн. 74 коп. та стягнення з кожного з відповідачів заборгованості зі сплати фіксованого розміру страхових внесків в сумі 248 грн. 82 коп. на користь Управління Пенсійного фонду України у Арцизькому районі Одеської області за таких підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 Державним реєстратором Арцизької районної державної адміністрації Одеської області зареєстровано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно з інформаційним повідомленням про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи від ІНФОРМАЦІЯ_1р., заяви про реєстрацію платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та наданої картки про присвоєння ідентифікаційного коду ДРФО суб'єкта підприємницької діяльності-фізичну особу ОСОБА_1 було зареєстровано як платника внесків до Пенсійного фонду України.
ІНФОРМАЦІЯ_3р. Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області зареєстровано фізичну особу - підприємця ОСОБА_2.
ІНФОРМАЦІЯ_3р. згідно з інформаційним повідомленням про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи від ІНФОРМАЦІЯ_3р., заяви про реєстрацію платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та наданої картки про присвоєння ідентифікаційного коду ДРФО суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_2 було зареєстровано як платником внесків до Пенсійного фонду України.
ІНФОРМАЦІЯ_4р. Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області зареєстровано фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 .
На підставі зазначеного свідоцтва та картки про присвоєння ідентифікаційного коду ДРФО суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_3 було зареєстровано як платника внесків до Пенсійного фонду України.
ІНФОРМАЦІЯ_5р. виконавчим комітетом Арцизької районної ради народних депутатів зареєстровано фізичну особу - підприємця ОСОБА_4.
ІНФОРМАЦІЯ_5р. на підставі заяви про реєстрацію платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та наданої картки про присвоєння ідентифікаційного коду ДРФО суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_4 було зареєстровано як платника внесків до Пенсійного фонду України.
ІНФОРМАЦІЯ_6р. виконавчим комітетом Арцизької районної ради народних депутатів зареєстровано фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_7р. на підставі заяви про реєстрацію платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та наданої картки про присвоєння ідентифікаційного коду ДРФО суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_5 було зареєстровано як платника внесків до Пенсійного фонду України.
ІНФОРМАЦІЯ_8р. виконавчим комітетом Арцизької районної ради народних депутатів зареєстровано фізичну особу - підприємця ОСОБА_6.
На підставі зазначеного свідоцтва та картки про присвоєння ідентифікаційного коду ДРФО суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_6 було зареєстровано як платника внесків до Пенсійного фонду України.
ІНФОРМАЦІЯ_9р. Державним реєстратором Арцизької районної державної адміністрації Одеської області зареєстровано фізичну особу - підприємця ОСОБА_7.
На підставі зазначеного свідоцтва та заяви про реєстрацію платником страхових внесків суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_7 було зареєстровано як платника внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до п. З ч. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне жування» від 09.07.2003 № 1058-ІУ (далі - Закон № 1058) особами, які підлягають гальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню є, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підриємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, зидбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть гасть у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 14 та ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 зазначені суб'єкти господарювання є страхувальниками та платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 4 та п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобов'язаний, зокрема, подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, та нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно з пп. 4 п. 8 прикінцевих положень Закону № 1058, до набрання чинності законом спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду (крім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників" від 24 червня 2004 року) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, придбання спеціального торгового патенту), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом у фіксованому розмірі.
Частиною 5 ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»від 23.12.2004 № 2285-ІУ (далі - Закон №2285) на 2005 рік фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, встановлено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на місяць на кожну особу.
Відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону № 1058 мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Згідно з ч. 1 ст. 83 Закону № 2285 розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня по 1 квітня 2005 року встановлено у розмірі 262 гривні на місяць.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 № 400/97-ВР розмір страхового внеску, встановлений законом на період з 01.01.2005 до 30.03.2005 складав 32% від об'єкту оподаткування - заробітної плати (доходу).
Отже, мінімальний страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону № 2285 фіксований розмір страхового внеску на загальнообов'язкове державне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), складає: 262 грн •32% = 83,84 грн.
Відповідачі по справі обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку на умовах, визначених Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.98 № 727/98.
Згідно з абз. З пп. 11.12 п. 11 розділу 11 Інструкції про порядок обчислення і сплати ахувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне ування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду країни від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 8663 (далі - Інструкція № 21-1), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали обливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) подають до органу енсійного фонду до 1 квітня наступного за звітним роком річний звіт про нараховані та сплачені и фіксованого розміру страхових внесків за формою згідно з додатком 26 цієї Інструкції.
У зв'язку з ненаданням звіту про результати підприємницької діяльності за 2005 рік до 01.04.2006 р., відповідачам було спрямовано листи - повідомлення про необхідність відповідно до пп. 4 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 надати звіт за формою 26, встановленої Інструкцією № 21-1. Фізична особа - підприємецьОСОБА_7 звіт подала, однак доказів фактичної сплати не надала.
21.08.2006 суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1. з'явився до Управління Пенсійного фонду України в Арцизькому районі, однак від подання звітності відмовився, на підтвердження чого спеціалістами відділу надходження доходів Управління у його присутності було складено Акт № НОМЕР_4. Від підпису цього документу він відмовився, про що свідчить Акт про відмову від підпису № НОМЕР_5. Документів, що підтверджують сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі фіксованої ставки надано не було. Усі зазначені документи було скеровано йому рекомендованим листом, яке отримано ним 12.10.06. Аналогічним чином протікали події з фізичними особами -підприємцями ОСОБА_2.
Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7 до Управління не з'явилися, документів, що підтверджують сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі фіксованої ставки не надали, письмових пояснень не спрямували.
Таким чином, заборгованість кожної з зазначених фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності перед Управлінням Пенсійного фонду України в Арцизькому районі, розраховується як добуток фіксованої ставки страхових внесків на кількість місяців.
Законом України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 25.03.2005 року N 2505-ІУ внесено зміни до ст. 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та скасовано сплату суб'єктами підприємницькоїдіяльності - фізичними особами сплати фіксованої ставки на загальнообов'язкове державне пенсійне ахування. Враховуючи, що Закон N 2505-ІУ набув чинності 31.03.2005, то розмір фіксованої ставки страхових внесків розраховуватиметься за як добуток фіксованої ставки на місяць та кількості днів до набуття чинності закону N 2505-ІУ: (83,84 •30)/31 = 81,14 (грн).
Отже, заборгованість кожної з зазначених фізичних осіб - суб'єкта підприємницької діяльності зі сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування за фіксованою ставкою складає: 83.84 + 83,84 + 81,14 = 248,82 (грн).
Відповідно до ст, 1 Закону України "Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв»язку з не перерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 -1 кварталу 2005 року" № 3 583-IV від 16.03.2006 (далі - Закон № 3583-ІУ ), суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 - І кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв'язку з застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року № 2285-ІУ, не вважати заборгованістю. З аналізу наведеної норми випливають такі висновки.
Закон № 3583-IV не визнає заборгованістю лише суми внесків, що були сплачені ними у вигляді податків.
Закон № 3583-IV регулює правовідносини у галузі заборгованості з внесків до Пенсійного фонду України, що були сплачені ними лише у складі податків.
Частина внесків до Пенсійного фонду України у складі єдиного податку відповідно до абз. 7 п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 03.07.98 № 727/98 складає лише 42 відсотки від суми єдиного податку.
Натомість, фіксована ставка страхових внесків до Пенсійного фонду України в аналізований період складає 83,84 грн. Отже, Закон № 3583-IV не регулює питання заборгованості частини внесків до Пенсійного фонду України - різниці між фіксованою ставкою страхових внесків, та суми коштів, що мали б надійти у вигляді 42 відсотків від єдиного податку (однак згідно ст. 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року № 2285-Р/, не надійшли). Оскільки доказів сплати таких внесків відповідачами не надано, розмір заборгованості кожного з відповідачів складає 83,84 + 83,84 + 81,14 = 248,82 (грн).
З зазначеного випливає, що Закон № 3583, прийнятий на виконання ст. 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23 грудня 2004 року № 2285, не звільняє (і не може звільняти) від обов'язку сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України, а у сукупності зі ст. 45 Закону № 2285 лише перерозподіляє ці внески, і лише в частині сплаченої у складі єдиного податку.
Ця позиція підтверджується і ч. 6 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-ГУ, відповідно до якої законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Таким чином, беручи до уваги зазначене вище, на підставі ст. 11, 14, 15, 17, пп. 4 п. 8 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-XV, ч.5 ст. 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»від 23.12.2004 № 2285-ГУ, керуючись ст. 4, 17, 104 Кодексу адміністративного судочинства України, позвиач вважає вимоги обгрнутованими.
На час розгляду справи на виконання ухвали господарського суду від 07.02.07р.по даній справі позивачем надано уточнення до адміністративного позову відповідно до яких, відповідачі по справі сплачують єдиний податок (копії свідоцтв про сплату єдиного податку та заяви додаються).
Інформація про фактичну заборгованість відповідачів у розпорядженні управління відсутня оскільки звітність та докази фактичної сплати податків за І кв. 2005 року ними подано не було, хоча управлінням вжито заходів з отримання цих даних шляхом їх запрошення до управління (додатки 2,22,23,24,25,26,27, що подані до позовної заяви від 24.10.06р.)
Управління не повідомляло фізичних: осіб - підприємців про їх заборгованість, адже:
1) в управлінні відсутня інформація про сплату податків за І кв. 2005 року, що впливає на їх заборгованість (згідно ст. 1 Закону №3583) не вважається заборгованістю суми внесків сплачені у складі податків.
2) усі відповідачі повідомленні про необхідність сплати внесків на
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суб'єкти підприємницької діяльності фізичні
особан у фіксованому розмірі шляхом оприлюднення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. № 1058 - та Закону України "Про державний бюджет на 2005р."
Усі ці видання згідно п. 1 Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно - правових актів та набрання ними чинності" від 10.06.97р. № 503\97 є офіційними друкованими виданнями.
З п. 8 Прикінцевих положень Закону України № 1058 випливає , що аналізований внесок не залежить від результатів підприємницької діяльності, а пов'язаний з самим статутом фізичної
особи - суб'єкта підприємницької діяльності, а звідсі усі відповідачі були повідовлені про розмірв внесків (а пізніше - й заборгованості) на офіційному рівні.
Крім того, відповідно до ст. 68 Конституції України - Основного Закону держави вищої юридичної сили та прямої дії (ст. 8) - "незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності".
3 VI кв. 2005 року частка внесків у складі єдиного податку у розмірі 42 % яка мала б бути перерахована до Пенсійного фонду Україні. Державним казначейством перерахована не була згідно ч. 5 ст. 45 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" від 23.12.2004 року №2258- IV
Запереуючи проти позову, відповідачі СПД ОСОБА_1. та ОСОБА_3. зазначають таке.
Позивач вважає, що на підставі -Законів України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування" - та «Про Державний бюджет України на 2005 рік" відповідач невинен був сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в першому кварталі (січень, лютий, березень) 2005 р. в сумі 248,82 грн. (83,84 +83,84 +81,14).
З вказаним позовм вони не погоджуються та вважають його неправомірним з наступних підстав.
Відповідач с платником єдиного податку відповідно до Указу Президента Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", і відповідно до п. 6 цього Указу не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Також позивач не використовує найманої праці. В складі єдиного податку частина сум в розмірі 42% перераховується до бюджету Пенсійного фонду України в якості внеску до Пенсійного фонду України.
25.03.2005 р. Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік" було викладено в новій редакції, відповідно до якої скасовано необхідність сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування платниками єдиного податку в 2005 р. Попередня редакція цього Закону, покладаючи обов'язок сплати такого збору на платників єдиного податку, не скасовувала положення п. 6 Указу Президента України від 03.07.1998 р., відповідно до якого платники єдиного податку не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Крім того, 10.03.2005 р. Кабінетом Міністрів України було видане розпорядження № 58-р «Про деякі питання спрощеної системи оподаткування", яке є чинним та відповідно до якого на підставі пропозиції Пенсійного фонду України, погодженої з Мінфіном та Державною податковою адміністрацією, було прийнято рішення щодо тимчасового припинення перевірок юридичних та фізичних осіб - платників єдиного і фіксованого податку щодо сплати страхових внесків на різні види загальнообов'язкового державного соціального страхування, стягнення з них заборгованості за цими платежами, яка утворилася у 2004 році - першому кварталі 2005 року, застосування пов'язаних із цим санкцій, а також щодо зняття арешту з банківських рахунків зазначених осіб, який було накладено у зв'язку із стягненням згаданої заборгованості, до остаточного законодавчого врегулювання функціонування спрощеної системи оподаткування.
Станом на теперішній час остаточне законодавче врегулювання функціонування спрощеної системи оподаткування не відбулось, закон про спрощену систему оподаткування не прийнято.
Крім того 16.03.2006 р. прийнято Закон України № 3583 «Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують- особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - І кварталу 2005 року". Відповідно до ст. ст. 1-2 цього Закону суми внесків до Пенсійного та інших фондів соціального страхування суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були оплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - І кварталу 2005 року але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв'язку з застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік" від 23- грудня 2004 року № 2285 - IV, не вважаються заборгованістю. Донарахування та фінансові (штрафні) санкції до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування обліку та звітності щодо сум фактично сплачених внесків у 2004 році -І кварталі 2005 року, не застосовуються. В першому кварталі 2005 р. ним сплачувався єдиний податок за ставкою 60 гри. в місяць, з яких 25, 20 грн. (42 %} щомісячно підлягало перерахуванню до Пенсійного фонду України. За перший квартал 2005 р. до Пенсійного фонду України рахунок сплачено недоїмкою зарахуванню 75,60 грн. Ця сума відповідно - до Закону № 3583-ІУ від 16.03.2006 р. не є заборгованістю до Пенсійного фонду України. Сплата зазначених сум єдиного податку підтверджується квитанціями №НОМЕР_1 р., № НОМЕР_2 р. та №НОМЕР_3 р., копії яких додаються до цих заперечень.
Згідно вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Аналізуючи вищевикладені докази у сукупністі суд вважає, що вимоги позивача не є обгрнутованими та тому не підлягають задоволенню за таких підстав.
З редакції частини 5 статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»від 23.12.2004р., як зазначено сторонами по справі, не передбачено, що фіксований розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, встановлено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на місяць на кожну особу.
Частиною 5 вказаної статті Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»від 23.12.2004 р. як встановлено судом, передбачено, що у 2005 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з окремими пунктами статей 12, 23 та 44 цього Закону, спрямовуються відповідно на: 5) здешевлення кредитів на створення запасів твердого палива для теплоелектростанцій у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (за рахунок джерел, визначених пунктом 5 статті 12 цього Закону). З цього випливає, що вимоги вказаного закону ніяким чином не касаються вимог позивача.
Керуючись частинами 1-3 статті 160, статтями 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
У позові відмовити.
Суддя Никифорчук М.І.