Справа №461/1392/16-ц
30 червня 2016 року Галицький районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Волоско І.Р.
секретар Підлужний Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кушнерик Наталії Петрівни про усунення від права на спадкування ,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про усунення від права спадкування відповідача ОСОБА_2, покликаючись на те, що останній ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві-своєму батькові ОСОБА_4,який через важку хворобу був у безпорадному стані в період з 30 жовтня 2010р. по день смерті-ІНФОРМАЦІЯ_1.Зокрема, внаслідок перенесеного інсульту ОСОБА_4 став інвалідом 1-ої групи, не міг самостійно пересуватись, не був спроможний себе обслуговувати, не усвідомлював значення своїх дій та не міг ними керувати, потребував опіки. З весни 2011 року син-ОСОБА_2. свідомо припинив надавати будь-яку допомогу своєму батькові,перестав здійснювати його догляд, не бра участі у його утриманні,маючи для цього всі можливості. В підтвердження позову покликається на показання свідків, письмові докази щодо стану здоров'я ОСОБА_4
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала, просить такий задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечив та пояснив, що в жодному випадку не ухилявся від надання батькові ОСОБА_4 допомоги у часі його тяжкої хвороби; з весни 2011 року позивачка забрала батька в село Конопницю, із цього часу в них почались неприязні стосунки. ОСОБА_1 створювала перешкоди у можливості відвідувати хворого; не пускала родичів до нього, відмовилась отримувати будь-яку допомогу. Позивачка навіть не повідомила про смерть батька, і похорони відбулись без його /сина/ участі. Цих обставин сама ОСОБА_1 не заперечує. А його ставлення до батька стверджують свідки,яких просив суд допитати в якості доказів необґрунтованості позовних вимог.
Третя особа Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Кушнерик Н.П. не з'явилась, суд вважає,що справу можна розглянути в її відсутності.
Розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, суд оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з урахуванням того, що відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до частини 3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно вимог частини 1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 60 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи, виник спір.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 15.04.2015 року Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 180.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яка складається із 7\8 частин квартир АДРЕСА_1 що стверджується свідоцтвом про право власності на квартиру від 02.12.1993р., №10340.
В Спадковому реєстрі зареєстровано спадкову справу №57410212, спадкодавцем якої значиться ОСОБА_4, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 05.05.2015 року № 40301770.
Як вбачається з матеріалів справи згідно ст. 1261 ЦК України є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року є дружина-позивачка ОСОБА_1 та син - відповідач ОСОБА_2
Частиною 3 ст. 1224 ЦК України, передбачено, що не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
Частина 5 ст. 1224 ЦК України говорить, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Виходячи зі змісту зазначеної норми закону, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008р., судової практики /Ухвала колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19 березня 2008р./ правило цієї норми стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного Кодексу України;при цьому слід врахувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо ненадання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця,наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку. Суд при вирішенні такої справи повинен установити і факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та його потребу в допомозі цієї особи.
Безпорадний стан слід розуміти як безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в її умисних діях чи бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини.
Крім того, при розгляді таких справ суду належить з'ясовувати, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 дійсно в період з 30 жовтня 2010р. по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок перенесеного інсульту став інвалідом 1-ої групи не міг самостійно пересуватись, не був спроможний себе обслуговувати, не усвідомлював значення своїх дій та не міг ними керувати, потребував опіки, що стверджується медичними довідками та рішенням Галицького районного суду м.Львова від 07.06.2012р.
З листопада 2010 р. по квітень 2011 року ОСОБА_4 перебував в квартирі по АДРЕСА_1 де йому надавали допомогу та опікувалась дружина ОСОБА_1 та члени родини; зокрема,сини ОСОБА_2 та ОСОБА_5, їх дружини. Щодо матеріального забезпечення хворого ліками проблем не було, оскільки останній отримував пенсію, мав суттєві заощадження;у часі загострення хвороби дружина та сини по черзі цілодобово перебували та ночували біля хворого і надавали всю необхідні допомогу.
Ці факти сторонами не оспорюються.
Однак, в подальшому між ними почали виникати конфлікти, непорозуміння ; ОСОБА_1 поміняла замки у квартирі, чим утруднила доступ відповідачу до батька,із-за цього також були сварки; відтак, на «сімейній раді» було вирішено, що ОСОБА_1 забирає чоловіка до села Конопниця, де він буде більше на свіжому повітрі і ій легше буде за ним доглядати; сини допомагатимуть в утриманні.
Ці обставини ствердила в судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_1;свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,ОСОБА_10 пояснили, що позивачка дуже сумлінно опікувалась своїм чоловіком, доглядала його, забезпечувала необхідним лікуванням.
Як пояснив суду відповідач ОСОБА_2 він протягом 2012-2013р. переїхав із сім'єю до м.Івано-Франківськ, де мав роботу, тому часто не міг приїжджати до батька; знав, що він під опікою дружини; батько мав заощадження, отримував пенсію, був матеріально забезпечений ; в той час як він, маючи на утриманні двох дітей та перебивався тимчасовими заробітками, перебував у складному матеріальному стані ; двічі приїжджав до батька в с.Конопниця,однак, позивачка його не пустила до будинку і фактично вигнала з подвір'я, відмовилась від його допомоги. Відносини між ним і позивачкою були наскільки складними, що остання навіть не повідомила про смерть батька, і похорони відбулись без родини синів.
Свідок ОСОБА_11 ствердила, що коли приїхала провідати ОСОБА_4 в с. Конопницю,то позивачка її не пустила до будинку.
ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала,що не пускала сина до батька, т.я. не хотіла загострення конфлікту,оскільки мав місце випадок, коли після розмови між сином та батьком ,останньому було дуже погано, почався приступ епілепсії, які в нього були дуже часто. Також визнала, що не пускала і ОСОБА_11, т.я. не хотіла з ними бачитись і спілкуватись. Не повідомила синів про смерть батька, оскільки вважала,що вона не зобов'язана цього робити і про смерть вони повинні дізнатись від знайомих.
Свідок ОСОБА_12 ствердив, що провідував ОСОБА_4 в часі його перебування в с.Конопниця, він був дійсно у важком у стані; вони надавали йому матеріальну допомогу; від ОСОБА_1 чув, що вона проти спілкування з синами,оскільки після цього ОСОБА_4 почувався дуже погано і мав приступи.
Таким чином, із аналізу доказів і обставин справи не убачається , що відповідач ОСОБА_13 умисно ухилявся від надання допомоги батькові ОСОБА_4, заявлені вимоги не знайшли свого підтвердження, тому суд відмовляє у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 169, 208? 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.1224 ЦК України, суд,-
у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Кушнерик Наталії Петрівни про усунення від права на спадкування - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя І.Р.Волоско.