Справа № 336/2538/16-а
пр. № 2-а/336/142/2016
24 червня 2016 року
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у Галущенко Ю.А., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративний позов
ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання рішення протиправним та зобов*язання вчиненими певні дії,, -
В травні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, уточненим в процесі розгляду справи, в якому просить суд визнати протиправним Рішення Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя №126 від 25.12.2015 року та №65 від 26.05.2016 року про відмову ОСОБА_2 в перерахунку пенсійного забезпечення судді у відставці згідно довідок Апеляційного суду Запорізької області № 07-50/112 від 10.12.2015 року та № 07-50/36 від 10.05.2016 року;Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя (код ЄДРПОУ 20508387) здійснити перерахунок, призначення та виплату ОСОБА_2 починаючи з 01 листопада 2015 року по 17 травня 2016 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, неоподатковуваного і без обмежень граничним розміром у розмірі 90% від розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, визначеної у довідці Апеляційного суду Запорізької області № 07-50/112 від 10.12.2015 року, яка складала 22737 грн. 00 коп., з урахуванням виплачених сум, а починаючи з 17 травня 2016 року здійснити перерахунок, призначення та виплату ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, неоподаткованого і без обмежень граничним розміром у розмірі 90% від розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, визначеної у довідці Апеляційного суду Запорізької області №07-50/36 від 10.05.2016 року, яка складає 23925,00 грн., з урахуванням виплачених сум; допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць; встановити з дати набрання постановою по справі законної сили місячний строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 20508387) до суду першої інстанції звіту про виконання постанови по справі.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що позивач був обраний на посаду судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя 01 квітня 1994 року.
01.11.2010 року на підставі Постанови ВР України «Про звільнення суддів» №2596-VІ від 07.10.2010 року, Наказу Голови Апеляційного суду Запорізької області №161-к від 29.10.2010 року, Позивач був звільнений з посади судді Апеляційного суду Запорізької області у відставку.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя. Відповідно протоколу складеного Відповідачем 24.11.2010 року Позивачу призначена та виплачується пенсія у розмірі 90% від заробітку.
17 грудня 2015 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії. До заяви додав оригінал довідки Апеляційного суду Запорізької області №07-50/112 від 10.12.2015 року, згідно якої суддівська винагорода яка враховується при призначені (перерахунку) пенсійного забезпечення суддям у відставці за листопад 2015 року склала 22737,00 грн.
Рішенням №126 від 25.12.2015 року Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя позивачу відмовлено в перерахунку пенсійного забезпечення.
11 травня 2016 року позивач знову звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, яка була отримана Відповідачем 17.05.2016 року. До заяви додав оригінал довідки Апеляційного суду Запорізької області №07-50/36 від 10.05.2016 року, згідно якої суддівська винагорода яка враховується при призначенні (перерахунку) пенсійного забезпечення суддям у відставці станом на 01 травня 2016 року склала 23925,00 грн.
Рішенням № 65 від 26.05.2016 року Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя позивачу відмовлено в перерахунку пенсійного забезпечення, з тих підстав, що ч. 1 ст. 141 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453 судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія на умовах передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу», або за його вибором щомісячне довічне утримання, вимоги ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» на нього не поширюються
Вважає, що відповідач безпідставно відмовив ОСОБА_2 в перерахунку щомісячного грошового утримання, він звернувся з цим позовом до суду.
Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що позивач перебуває на обліку в управлінні з 01.11.2010 року та з 01.11.2010 року по 01.05.2012 року отримував пенсію за віком, призначену у відповідності до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723 від 16.12.1993 р.
24.04.2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та надав довідку №07-43/22 від 06.03.2012 р. про заробітну плату працюючого судді для проведення вказаного перерахунку. Згідно постанови Шевченківського районного суду від 16 жовтня 2012 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року відповідача було зобов'язано здійснити перерахунок, призначити та виплатити позивачу щомісячне грошове утримання суллі у відставці з 01.05.2012 року в розмірі 90% від розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, визначеної у довідці апеляційного суду Запорізької області №07-43/22 від 06.03.2012 року (14163,00 грн.), з урахуванням виплачених сум. Постанову суду відповідач виконав в повному обсязі відповідно до розпорядження №812189 від 19.11.2013 року.
Спеціальним законом, що регулює гарантії соціального захисту суддів є Закон України «Про судоустрій і статус судців».
Згідно п. 1 ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» і не може визначатися іншим нормативно - правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу», або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Оскільки заявник отримує щомісячне довічне грошове утримання, вимоги ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» на нього не поширюються.
17 грудня 2015 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. До заяви надав довідку Апеляційного суду Запорізької області № 07- 50/112 від 10.12.2015 року, напідставі чого відповідач рішенням №126 від 25.12.2015 року відмовим в перерахунку пенсії. 11 травня 2016 року знову звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. До заяви надав довідку Апеляційного суду Запорізької області № 07- 50/36 від 10.05.2016 року, напідставі чого відповідач рішенням №65 від 26.05.2016 року відмовим в перерахунку пенсії оскільки відповідно до ч. 5 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційоного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013 визнано такими, що не відповідають Конституції України ч. 1,2, 3, третє речення частини п'ятої ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», проте Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 р. №192 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» викладено в новій редакції.
Частину 5 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не визнано неконституційною, отже вимоги позивача щодо перерахунку пенсії без обмеження граничного розміру суперечать чинному законодавству України.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні грунтується на принципах, згідно з якими ніхто не може бути вимушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений законодавством України.
У відповідності до ст. 183-2 КАС України суд розглядає справу в порядку скороченого провадження. Повідомлені позивачем обставини та подані відповідачем заперечення є достатніми для ухвалення законного судового рішення, а тому розглядати справу за загальними правилами цього Кодексу, суд не вбачає.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до висновку, що адміністративний позов заявлений обґрунтовано та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановою Верховної Ради України «Про звільнення суддів» №2596-VІ від 07.10.2010 року, Наказу Голови Апеляційного суду Запорізької області №161-к від 29.10.2010 року, позивач був звільнений з посади судді Апеляційного суду Запорізької області у відставку.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя. Відповідно протоколу складеного Відповідачем 24.11.2010 року Позивачу призначена та виплачується пенсія у розмірі 90% від заробітку.
17 грудня 2015 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії. До заяви додав оригінал довідки Апеляційного суду Запорізької області №07-50/112 від 10.12.2015 року, згідно якої суддівська винагорода яка враховується при призначені (перерахунку) пенсійного забезпечення суддям у відставці за листопад 2015 року склала 22737,00 грн.
Рішенням №126 від 25.12.2015 року Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя позивачу відмовлено в перерахунку пенсійного забезпечення.
11 травня 2016 року позивач знову звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, яка була отримана Відповідачем 17.05.2016 року. До заяви додав оригінал довідки Апеляційного суду Запорізької області №07-50/36 від 10.05.2016 року, згідно якої суддівська винагорода яка враховується при призначенні (перерахунку) пенсійного забезпечення суддям у відставці станом на 01 травня 2016 року склала 23925,00 грн.
Рішенням № 65 від 26.05.2016 року Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя позивачу відмовлено в перерахунку пенсійного забезпечення, з тих підстав, що ч. 1 ст. 141 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453 судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія на умовах передбачених ст. 37 Закону України «Про державну службу», або за його вибором щомісячне довічне утримання, вимоги ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» на нього не поширюються
Позивач вийшов у відставку в період дії Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року. Умови призначення і порядок виплати щомісячного пенсійного забезпечення судді у відставці на момент призначення його позивачу встановлювались законом України «Про статус суддів», відповідно до ч. 4 ст. 43 судді у відставці виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне грошове утримання. Про те що Позивачу призначене довічне грошове утримання свідчить Розпорядження Відповідача №812189 від 16.01.2016 року.
Як вбачається з наданої до матеріалів справи довідки Апеляційного суду Запорізької області про суддівську винагороду № 07-50/112 від 10.12.2015 року суддівська винагорода судді, яка враховується при призначенні (перерахунку) пенсійного забезпечення суддям у відставці склала 22737,00 грн. Згідно довідки про суддівську винагороду №07-50/36 від 10.05.2016 року суддівська винагорода судді, яка враховується при призначенні (перерахунку) пенсійного забезпечення суддям у відставці склала 23925.00 грн.
Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Конституційний Суд України в рішенні від 22.05.2006 року (документ Y010p710-08) в п. 7.1. зазначив що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Згідно статті 58 Конституції України закони та інші нормативні акти не мають зворотної сили.
На підставі статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Як випливає зі статті 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно правові акти приймаються на її основі і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.
Оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають застосовувати Конституцію України як акт прямої дії. Таким чином, виходячи з норм статті 58 Конституції України та висновків, викладених у рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, слід дійти висновку, що матеріальні та соціальні гарантії судді у відставці, які були встановлені на день виходу Позивача у відставку (тобто станом на 01.11.2010 р.) не можуть бути обмежені або скасовані ані новими Законами, ані внесенням змін до чинних Законів.
Як випливає з абзацу першого пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці.
Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів.
Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, виходячи з якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 126 Конституції України закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.
Правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів урегульовані Законом України від 07 липня 2010 року № 2453-У1 «Про судоустрій і статус суддів».
Гарантії незалежності суддів закріплені, зокрема, у ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
Статтею 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено вид, склад, розмір суддівської винагороди, яка складається з грошового утримання, яке включає в себе посадовий оклад та доплати за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.
Таким чином, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром заробітної плати суддів відповідних судів.
Положеннями Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 11 липня 1998 року встановлено, що судді, які досягли встановленого законом віку для виходу на пенсію з посади судді та, які виконували професійні обов'язки судді протягом визначеного строку, повинні отримувати виплати після виходу на пенсію, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня їх останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).
З урахуванням наведеного, слід дійти до висновку, що у зв'язку із змінами розміру грошового утримання працюючого судді (у бік збільшення) відповідних змін повинно зазнавати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. При цьому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повинен здійснюватися з моменту виникнення обставин, які обумовлюють його здійснення, - зміна розміру грошового утримання працюючого судді.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України № 213-VIII від 02 березня 2015 року передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус судів» не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.
Проте, права на перерахунок довічного грошового щомісячного утримання позивач не втратив з прийняттям нового закону, оскільки пішов у відставку по раніше діючому закону з правом на перерахунок довічного щомісячного грошового утримання і відповідно до конституційних положень його право не повинно звужуватися з прийняттям нового закону, вказані позиції висловив Конституційний Суд України в своєму рішенні 4-рп 2016 У справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та положень пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці)
Отже, відповідач повинен був перерахувати розмір щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру заробітної плати судді за зверненням позивача.
Зважаючи на вищевикладене, рішення відповідача щодо відмови у перерахунку Позивачу пенсійного забезпечення є протиправним і таким, що суперечить чинному законодавству, тому підлягає скасуванню
Згідно ч.1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Отже, наявні обставини для допущення негайного виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до частини четвертою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно п.10 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», - Резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції, а тому повинна містити чіткі та вичерпні висновки щодо всіх вимог, які були предметом позову, апеляційної чи касаційної скарги. Резолютивна частина судового рішення, за загальним правилом, повинна містити: висновок суду про задоволення позову (клопотання, подання), апеляційної чи касаційної скарги повністю або частково чи відмову в його задоволенні повністю або частково, чи залишення його без задоволення; висновок суду по суті вимог; розподіл судових витрат; інших правових наслідків ухваленого рішення; строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили та його оскарження; встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. П.п. 10.12 вказаної вище постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України зазначає, що з метою забезпечення судового контролю за своєчасним і належним виконанням судового рішення суд у резолютивній частині рішення повинен повніше використовувати право покладати обов'язок на суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у визначений строк звіт про виконання судового рішення (частина перша статті 267 КАС України).
Керуючись ст. 8, 19, 22, 58, 126 Конституції України, ст.ст. 129, 138, ч.1 пункту 2 розділу XII «Прикінцеві положення» 3акону України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 № 2453-УІ, ст. 43 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 № 2862-ХП, ст.ст. 2, 6-11, 17-19, 21, 99-103, 105, 158-163, 167, 183-2, 186, 256. 267 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання рішення протиправним та зобов*язання вчиненими певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним Рішення Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя №126 від 25.12.2015 року та №65 від 26.05.2016 року про відмову ОСОБА_2 в перерахунку пенсійного забезпечення судді у відставці згідно довідок Апеляційного суду Запорізької області № 07-50/112 від 10.12.2015 року та № 07-50/36 від 10.05.2016 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя (код ЄДРПОУ 20508387) здійснити перерахунок, призначення та виплату ОСОБА_2 починаючи з 01 листопада 2015 року по 17 травня 2016 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, неоподатковуваного і без обмежень граничним розміром у розмірі 90% від розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, визначеної у довідці Апеляційного суду Запорізької області № 07-50/112 від 10.12.2015 року, яка складала 22737 грн. 00 коп., з урахуванням виплачених сум, а починаючи з 17 травня 2016 року здійснити перерахунок, призначення та виплату ОСОБА_2 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, неоподаткованого і без обмежень граничним розміром у розмірі 90% від розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, визначеної у довідці Апеляційного суду Запорізької області №07-50/36 від 10.05.2016 року, яка складає 23925,00 грн., з урахуванням виплачених сум.
Допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць.
Встановити з дати набрання постановою по справі законної сили місячний строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 20508387) до суду першої інстанції звіту про виконання постанови по справі.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання в суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Ю.А. Галущенко
24.06.16