1 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯСправа № 335/3522/16-ц 2/335/1059/2016
7 липня 2016 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Шалагінової А.В.,
за участю секретаря судового засідання Герченової А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вердікт Фінанс» до ОСОБА_1, Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про звільнення майна з-під арешту,
ТОВ «Вердикт Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач-1), Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі - Відділ ДВС, відповідач-2) про звільнення майна з-під арешту, мотивуючи свої вимоги наступним.
4 червня 2008 р. між ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0703/0608/71-111, за яким банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 68 500 доларів США строком по 4 червня 2038 р. На забезпечення виконання грошових зобов'язань за договором кредиту 4 червня 2008 р. між банком та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір № 0703/0608/71-111-Z-1, предметом якого є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Права іпотекодержателя за даним договором іпотеки банком були відступлені позивачеві ТОВ «Вердикт Фінанс» за договором від 2 лютого 2012 р., за яким позивач став іпотекодержателем за договором іпотеки від 4 червня 2008 р. Також позивачеві були передані і права кредитора за договором кредиту, укладеного із ОСОБА_1
Державним виконавцем в рамках здійснення виконавчого провадження було накладено арешт та заборону відчуження на квартиру, яка є предметом іпотеки, та належить на праві власності ОСОБА_1 Вважаючи, що накладений арешт порушує права позивача як іпотекодержателя, позивач, посилаючись на вимоги Закону України «Про іпотеку», просив суд звільнити з-під арешту та зняти заборону відчуження щодо квартири АДРЕСА_2, судові витрати покласти на відповідача-1 (арк. справи 1-4).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. В заяві зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач-1 ОСОБА_1, представник відповідача-2 Відділу ДВС у судове засідання повторно не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином рекомендованими листами із повідомленнями. Причин неявки суду не повідомили. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності суду не надавали.
За таких обставин, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів в порядку статті 224 ЦПК України, за відсутності учасників процесу, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, встановив наступне.
4 червня 2008 р. між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0703/0608/71-111, за яким банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 68 500 доларів США строком до 4 червня 2038 р.
На забезпечення виконання вказаних зобов'язань за договором кредиту, 4 червня 2008 р. між ВАТ «Сведбанк» як іпотекодержателем та ОСОБА_1 як іпотекодавцем було укладено іпотечний договір № 0703/0608/71-111-Z-1, предметом якого є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 38,11 кв.м, жилою площею 19,62 кв.м, яка передається в іпотеку для забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 0703/0608/71-111 від 4 червня 2008 р., та яка належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 4 червня 2008 р. Договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстровано в реєстрі за № 4079 (арк. справи 6-9).
2 лютого 2012 р. між ПАТ «Сведбанк», який є правонаступником ВАТ «Сведбанк», як первісним іпотекодержателем та ТОВ «Вердикт Фінанс» як новим іпотекодержателем укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки, за яким ПАТ «Сведбанк» відступив позивачеві права за договорами іпотеки згідно з переліком, зазначеним у п. 1.2 договору. Договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 950 (арк. справи 10-13). Відповідно до п. 1.2 до цього договору, позивачеві також передано право вимоги за іпотечним договором від 4 червня 2008 р., укладеного із ОСОБА_1 (арк. справи 11). На підставі цього договору приватним нотаріусом було внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки 6 лютого 2012 р., що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру прав (арк. справи 19).
Також позивач набув прав нового кредитора за вищезазначеним кредитним договором із ОСОБА_1, підтвердженням чого є договір факторингу № 11 від 2 лютого 2012 р., укладений між ПАТ «Сведбанк» та позивачем (арк. справи 25-36).
Таким чином, позивач ТОВ «Вердикт Фінанс» у встановленому законом порядку набув прав іпотекодержателя за договором іпотеки від 4 червня 2008 р., укладеного із ОСОБА_1 № 0703/0608/71-111-Z-1, предметом якого є квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.
Як вбачається з інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 53908868 від 24 лютого 2016 р., в даному Реєстрі 23 квітня 2014 р. зареєстровано обтяження нерухомого майна на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16 квітня 2014 р., прийнятої відповідачем-2 Відділом ДВС (арк. справи 20).
На виконання ухвали суду про витребування доказів від 25 травня 2016 р. відповідачем-2 надано копії матеріалів виконавчого провадження № 42668597, з яких вбачається, що постановою державного виконавця Відділу ДВС від 28.03.2014 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 0818/8315/2012 від 24 травня 2013 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» суми заборгованості у розмірі 752 245,56 гривень. Постановою державного виконавця Відділу ДВС від 16 квітня 2014 р. накладено арешт на все майно ОСОБА_1 та заборонено здійснювати його відчуження в межах суми боргу. Постановою державного виконавця від 26 грудня 2014 р. виконавчий документ повернуто стягувачеві.
Статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено випадки зняття арешту з майна державною виконавчою службою. Відповідно до частини п'ятої вказаної статті Закону в усіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Згідно з частиною першої статті 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Згідно з вимогами статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як передбачено частиною третьою статті статті 54 Закону України «Про виконавче провадження», для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів.
Суд зазначає, що пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (ч. 7 ст. 7 Закону України «Про іпотеку»). Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку». Таким чином, заставодержатель має переважне право на задоволення його вимог про стягнення боргу з боржника шляхом звернення стягнення на заставлене майно.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про іпотеку», у редакції, чинній на час відступлення позивачу права вимоги за кредитним договором, передбачалось, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством. У разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно.
Як було встановлено судом вище, обтяження нерухомого майна іпотекою було належним чином зареєстровано, про що свідчить відповідна інформація з Державного реєстру прав. Тому, в позивача виникло право пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку майно.
Таким чином, оскільки право іпотеки (застави нерухомого майна) виникло в іпотекодержателя, яким є позивач 6 лютого 2012 р., тобто до накладення арешту в межах виконавчого провадження щодо ОСОБА_1, суд дійшов висновку що вимоги іпотекодержателя про зняття вказаного арешту та заборони відчуження з предмета іпотеки - квартири є законними та обґрунтованими.
Підсумовуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
На підставі статті 88 ЦПК України з відповідача-1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 378,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 208, 212-215, 224 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вердікт Фінанс» задовольнити частково.
Звільнити з-під арешту та зняти заборону відчуження з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 38,11 кв.м, житловою площею 19,62 кв.м, та належить на праві власності ОСОБА_1, що був накладений в межах виконавчого провадження № 42668597 Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16 квітня 2014 р., зареєстрований 23 квітня 2014 р., реєстраційний номер обтяження 5436714.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.
Копію заочного рішення не пізніше трьох днів з дня його проголошення надіслати на адресу відповідачів рекомендованим листом із повідомленням.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.В. Шалагінова