328/2231/16-ц
08.07.2016
2/328/1130/16
Іменем України
08 липня 2016 року м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Похвалітової М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Токмак цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення змісту заповіту,
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про тлумачення змісту заповіту, в якому просив розтлумачити текст заповіту від 14.03.2001 р., що був посвідчений секретарем виконкому Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, і зареєстрований в реєстрі за № II, у наступній редакції, - що земельну ділянку площею 6,41 га., яка розташована на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЗП № 054305, що був зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 202 від 10 січня 2003 року, заповідала йому - ОСОБА_1.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 09 травня 2011 року померла його баба ОСОБА_3, у віці 97 років, в с. Кірове, Токмацького району Запорізької області.
Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй нерухоме майно, - земельну ділянку площею 6,41 га., яка розташована на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІП-ЗП № 054305, що був зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 202, від 10 січня 2003 року.
За життя баба ОСОБА_3 склала на його ім'я заповіт від 14.03.2001 р., що був посвідчений секретарем виконкому Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, і зареєстрований в реєстрі за № II. В якому заповідала йому право на земельну частку (пай) у землі яка перебуває у колективній власності ВАТ ДПЗ ім. Кірова Токмацького району, розміром 8.3 га в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку пай, серії РН № 187592, виданого Токмацькою районною Державною адміністрацією 29 листопада 2000 року.
Він є спадкоємцем вказаного спадкового майна за заповітом.
Спадкоємцем за заповітом після його баби на інше нерухоме майно (житловий будинок) є її донька, його мати ОСОБА_2, яка є відповідачем по даній справі. Інших будь яких спадкоємців, ні за законом, ні за заповітом - не має.
У встановлений законом строк, він звернувся до Токмацької районної державної нотаріальної контори Запорізької області із заявою про прийняття спадщини, після спадкодавця його баби ОСОБА_3, внаслідок чого була відкрита спадкова справа 253/2011 року.
30.05.2016 року, він звернувся до нотаріальної контори за свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, але йому було відмовлено в цьому, та видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, вихідний номер № 549/02-31 від 30.05.2016 року, через те, що в цьому заповіті заповідачем заповідано право на земельну частку (пай), згідно земельного сертифікату, а взамін нього, вже видано державний акт на право власності на землю.
Його бабі за життя замість сертифіката на право на земельну частку пай, серії РН № 187592, виданого Токмацькою районною державною адміністрацією 30 жовтня 2000 року теж був виданий державний акт на право приватної власності на землю серії III ЗП № 054305 на підставі розпорядження голови Токмацької райдержадміністрації Запорізької області від 11 липня 2002 року № 183, що був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 202 від 10 січня 2003 року.
У видачі свідоцтва про право на спадщину, нотаріусом Токмацької районної державної нотаріальної контори Запорізької області, було відмовлено у зв'язку з тим, що у заповіті, розпорядження зроблено на право на сертифікат на право на земельну частку (пай), на момент звернення спадкоємця, на підставі вказаного вище сертифікату було видано державний акт. Згідно ст. 1256 ЦК України право на тлумачення заповіту здійснюється судом. У зв'язку з цим вимушений звернутися до суду за тлумаченням заповіту.
В судове засідання ні позивач ні його представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Представник позивача надав заяву про розгляд справи за відсутності позивача та представника, позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві та просили їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, проте від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти позову не заперечував.
Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини та дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла 09 травня 2011 року, у віці 97 років, про що в книзі реєстрації смертей 11 травня 2011 року зроблено відповідний актовий запис за № 17, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖС № 203055 від 11 травня 2011 року (а.с. 6).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно.
Згідно сертифікату про право на земельну частку (пай) РН № 187592 від 29 листопада 2000 року ОСОБА_3 на підставі рішення Токмацької районної державної адміністрації від 11 липня 2000 року № 291 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ВАТ «ДПЗ ім.. Кірова» розміром 8,3 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с. 9).
14 березня 2001 року в с. Кірове Токмацького району Запорізької області складено заповіт, який посвідчений ОСОБА_4 секретарем виконавчого комітету Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, за яким ОСОБА_3, 15 травня 1913 року на випадок своєї смерті зробила розпорядження, в тому що належне їй право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності ВАТ ДПЗ ім. Кірова Токмацького району Запорізької області розміром 8,3 умовних кадастрових гектарів, яке належить їй на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) виданого 29 листопада 2000 року серії РН № 187592 Токмацькою районною державною адміністрацією, заповідає ОСОБА_1. Вказаний заповіт не відмінено не скасовано (а.с. 7).
Згідно інформаційного листа Управління Держгеокадастру у Токмацькому районі Запорізької області від 30 травня 2016 року, ОСОБА_3 видано державний акт серії ІІІ-ЗП № 054305 від 10 січня 2003 року № 202 на площу 6,41 га на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 187592 від 29 листопада 200- року № 281 по колишньому ВАТ ДПЗ ім. Кірова Кіровської сільської ради Токмацького району (а.с. 8).
За життя ОСОБА_3, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) виданого 29 листопада 2000 року серії РН № 187592 Токмацькою районною державною адміністрацією, отримала державний акт про право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 054305 (а.с. 10).
Позивач та відповідач є спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_3 Інших спадкоємців, ні за законом, ні за заповітом - не має.
Позивач у встановлений законом строк звернувся до Токмацької районної державної нотаріальної контори Запорізької області із заявою про прийняття спадщини, після спадкодавця, ОСОБА_3, внаслідок чого була відкрита спадкова справа 253/2011 року.
30.05.2016 року, позивач звернувся до нотаріальної контори за свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, але йому було відмовлено в цьому, та видана постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, вихідний номер № 549/02-31 від 30.05.2016 року, у зв'язку з тим, що в заповіті заповідачем заповідано право на земельну частку (пай), згідно земельного сертифікату, а взамін нього, вже видано державний акт на право власності на землю. На момент звернення спадкоємця, на підставі вказаного вище сертифікату було видано державний акт. Згідно ст. 1256 ЦК України право на тлумачення заповіту здійснюється судом (а.с. 5).
Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Відповідно до ст. 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст. 213 ЦК України.
Частиною 3 ст. 213 ЦК України передбачено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять. Їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Тлумачення заповіту необхідно позивачу для отримання Свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Відповідно до статті 79 Кодексу, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Враховуючи статтю 3 Указу Президента України від 08.08.95 N 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та вимоги форми сертифіката на право на земельну частку (пай), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.95 N 801 "Про затвердження форми сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)", встановлення розмірів земельної частки (паю) передбачається в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
Громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.
Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства (пункти 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року).
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Відповідно до ст.ст. 125 - 126 Земельного кодексу України (в редакції що діяла на момент видачі державного акту на право власності на землю) право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації, тобто після одержання державного акта.
Згідно державного акту на право власності на землю ІІІ-ЗП № 054305 земельна ділянка площею 6,41 га належить ОСОБА_3, яка померла 09 травня 2011 року.
За життя спадкодавець встиг реалізувати своє право вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) і отримав Державний акт на право власності серія ІІІ-ЗП № 054305 на земельну ділянку площею 6,41 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області виданий Токмацькою райдержадміністрацією.
В судовому засіданні встановлений той факт, що ОСОБА_3 ще при житті склала на позивача ОСОБА_1 заповіт, яким заповіла право на земельну частку (пай), яка належала їй на підставі сертифікату на право на земельну частку(пай) серії РН № 187592 від 29 листопада 2000 року. Цей заповіт був посвідчений секретарем виконавчого комітету Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області ОСОБА_4 14 березня 2001 року, реєстр № ІІ. Після цього, замість сертифікату, ОСОБА_3, отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЗП № 054305.
Таким чином, шляхом оцінки наданих доказів, суд дійшов висновку, що заповіт, складений ОСОБА_3 яким заповіла ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), яка належала їй на підставі сертифікату на право на земельну частку(пай) серії РН № 187592 від 29 листопада 2000 року поширюється і на державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЗП № 054305, позивач, як спадкоємець за заповітом, має законне право володіти, користуватися, розпоряджатися спадковим майном у вигляді вищевказаної земельної ділянки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213, 1233, 1256 ЦК України, ст.ст. 11, 60, 61, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про тлумачення змісту заповіту - задовольнити.
Тлумачити заповіт від 14 березня 2001 року складений ОСОБА_2, який посвідчений секретарем виконкому Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області ОСОБА_4 зареєстрований в реєстрі за № ІІ, наступним чином: ОСОБА_2 зробила заповідальне розпорядження на належну їй на праві власності земельну ділянку розміром 6,41 га, яка розташована на території Кіровської сільської ради Токмацького району Запорізької області, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно державного акту серії ІІІ-ЗП № 054305, що був зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 202 від 10 січня 2003 року на користь ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя /підпис/
з оригіналом згідно
Суддя: